Справа № 638/10724/16-к
Провадження № 1-кп/638/121/25
21 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження № 12016220480002356 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України,
встановив:
19 травня 2025 року прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження № 12016220480002356 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 23 травня 2025 року клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження № 12016220480002356 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України, України задоволено.
Надано дозвіл уповноваженим службовим особам Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі в розгляді клопотання Дзержинським районним судом м. Харкова про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановлено строк дії ухвали 6 місяців.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема статей 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до частини другої, третьої статті 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до статті 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування здійснюється з участю підозрюваного.
Виключення з цього правила, передбачене частини шостої статті 193 КПК України, згідно якого допускається розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Виходячи з вимог статті 193 КПК України, суд позбавлений можливості вирішити питання про обрання запобіжного заходу за відсутності особи, відносно якої вирішується зазначене питання.
Відповідно до частини третьої статті 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного у ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; відкликання ухвали прокурором.
Як вбачається з пункту 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» - ухвалу слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого має бути виконано у строк, встановлений у цій ухвалі. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії (частини третя статті 190 КПК).
Станом на 21 листопада 2025 року ухвала про привід обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконана, з дати її постановлення пройшло більше шести місяців, а відтак вона втратила законну силу.
Враховуючи викладене, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 193, 369 - 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження № 12016220480002356 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1