справа № 619/6057/25
провадження № 2/619/2592/25
Ухвала
11 листопада 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області,
суддя Нечипоренко І.М.,
справа № 619/6057/25,
найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачка: ОСОБА_2 ,
вимоги позивача: про стягнення аліментів,
представник відповідачки: ОСОБА_3 .
Питання, що вирішується ухвалою.
ОСОБА_1 07.10.2025 звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки аліменти на його користь на утримання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 24.01.2023 по 24.09.2025 загальною сумою у розмірі 165395,00 грн.
Відповідно до ухвали суду від 09.10.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судовому засіданні представником відповідачки заявлено клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 643/243/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків щодо виховання та утримання дітей, сплати аліментів.
Дослідивши клопотання та додані докази суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) зазначено, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Суд зазначає, що клопотання відповідача не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 643/243/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків щодо виховання та утримання дітей, сплати аліментів, так і щодо того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та мають суттєве значення для вирішення цього спору.
Суд зазначає, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Так, предмети справи №619/6057/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та у цивільній справі №643/243/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків щодо виховання та утримання дітей, сплати аліментів, є відмінними та не взаємопов'язаними, і в обох справах обставини щодо наявності підстав для задоволення чи відмови в задоволенні позовних вимог підлягають доведенню сторонами за принципами рівності та змагальності і не є такими, що презюмуються.
Враховуючи викладене, клопотання задоволенню не підлягає, оскільки підстави, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо відсутні, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду справи №619/6057/25.
Крім того, зупинення провадження у справі буде порушенням прав учасників справи на справедливий суд та розумні строки розгляду справи.
Керуючись ст. 251, 258-260 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у клопотанні представника відповідачки - адвоката Канделакі Володимира Михайловича про зупинення провадження у справі.
Ухвала оскарженню окремо від рішення судуне підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 13.11.2025.
Суддя І. М. Нечипоренко