Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
20.11.2025 394/1218/25
2/394/652/25
про залишення позовної заяви без руху
Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітніх дітей,-
Позивач звернувся до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на утримання двох неповнолітніх дітей з 1/4 на 1/6 з його частини заробітку (доходу), як платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги, яким має відповідати позовна заява. у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс та ін.
Суддя, розглянувши матеріали справи, встановила, що позивачем фактично, всупереч вимог закону, в рамках даного позову було об'єднано в одне провадження два позови до двох різних відповідачів, що є неприпустимим та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Слід звернути увагу на ту обставину, що позовна заява про зменшення розміру аліментів за різними виконавчими провадженнями є неможливою, оскільки кожне виконавче провадження є окремим процесом, який вимагає окремого судового розгляду для винесення рішення і вимога про зменшення розміру аліментів має бути застосована до конкретного виконавчого провадження, а не до кількох одночасно.
Таким чином, для кожного виконавчого провадження особі слід подавати позовні заяви про зменшення розміру аліментів до кожного із відповідачів окремо.
Тобто, спільний розгляд заявлених позовних вимог, у відповідності до вищевикладеного, суперечить нормам ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
При цьому, ОСОБА_1 об'єднав позовні вимоги до відповідачів, адреса місця проживання однієї із них підпадає під юрисдикцію Маловискіського районного суду Кіровоградської області, адреса іншої підпадає під юрисдикцію Нововархангельського районного суду Кіровоградської області. З чого випливає, що позивачу слід роз'єднати позовні вимоги та звернутися з окремими позовними вимогами до зазначених відповідачів.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про зменшення платежів ціна позову визначається сумою, на яку зменшуються платежі, але не більше ніж за один рік.
Позовні вимоги мають майновий характер, проте позивачем заявлені вимоги про зменшення періодичних платежів (аліментів) не визначено ціну позову, не розраховано суму, на яку зменшуються аліменти за період не більше одного року.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В позові позивач зазначив про зміну сімейного стану та перебування у цивільному шлюбі із ОСОБА_4 , від шлюбу з якою в них народилася спільна дитина. Саме зміни в сімейному та матеріальному стані стали причиною звернення позивача до суду. Проте не вказав ОСОБА_4 , як третю сторону, що не заявляє самостійних вимог.
Тому позивачу слід уточнити коло осіб при зверненні з позовними вимогами до суду.
Заявляючи вимоги про зменшення розміру аліментів, позивачем не зазначено та не надано доказів, що підтверджують обставини для зменшення розміру аліментів, зокрема погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дитини від третього цивільного шлюбу, не надає доказів на підтвердження цих фактів (відомостей Державної фіскальної служби України із Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів, свідоцтво про шлюб, довідку МСЕК на підтвердження втрати працездатності тощо). Окрім того, позивачем на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги до відповідача ОСОБА_5 , до позову не додано рішення суду в повному обсязі, згідно якого з нього стягуються аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» при здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 15, 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. При вирішенні спору про стягнення аліментів на неповнолітню дитину судам необхідно враховувати, що укладення нею шлюбу не припиняє передбаченого законом обов'язку утримувати її до досягнення повноліття. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Батьки мають право з дозволу органу опіки та піклування укласти між собою договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо), який підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації (ст. 190 СК). Укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо від дитини, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на неї, викликаних особливими обставинами (ст. 185 СК).
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану.
Натомість до позову позивач долучив тільки докази народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , у новоствореній сім'ї; копію судового наказу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 17.12.2022 року про стягнення з позивача аліментів користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ухвалу про виправлення описки в судовому наказі від 02.03.2022 року; копію вступної і мотивувальної частини рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області (без її резолютивної частини ) від 19.01.2010 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Докази ж зміни матеріального стану позивачем не надано.
Згідно висновку Верховного Суду у справі № 565/468/16-ц зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Відповідно до ч. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року, суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Тобто, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Крім того, вуідповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;.
Законом не передбачено звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про звільнення від сплати аліментів та про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.
Відповідно до вимог п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211 грн. 20 коп.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем висуваються вимоги про звільнення від сплати аліментів, про звільнення від сплати частини заборгованості за аліментами, про відстрочення сплати частини заборгованості за аліментами, за які законом передбачається сплата судового збору.
Отже, як вбачається з матеріалів справи позивачем не дотримано вищезазначених норми ЦПК України.
Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин та враховуючи приписи ст. 12 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху для виправлення недоліків, а саме: уточненої позовної заяви із наведеним обґрунтованим розрахунком сум, що стягуються чи оспорюються, тобто розрахунком суми, на яку зменшуються аліменти, але не більше, ніж за один рік; визначитися з колом осіб, зазначення ціни позову; роз'єднати позовні вимоги та звернутися з окремими позовними вимогами до зазначених відповідачів; подання повної копії рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19.01.2010 року, та додатково надати суду документальні докази, що підтверджують обставини його матеріального стану, з їх копією відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185, 316-318 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітніх дітей - залишити без руху.
Запропонувати позивачу виправити в десятиденний строк, з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху виявлені недоліки, зокрема:
- надати уточнену позовну заяву із наведеним обґрунтованим розрахунком сум, що стягуються чи оспорюються, тобто розрахунком суми, на яку зменшуються аліменти, але не більше, ніж за один рік;
- визначитися з колом осіб;
- роз'єднати позовні вимоги та звернутися з окремими позовними вимогами до зазначених відповідачів за підсудністю справ;
- зазначити ціну позову;
- подати повну копію рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19.01.2010 року;
- надати суду документальні докази, що підтверджують обставини зміни матеріального стану;
- сплатити судовий збір відповідно до встановлених ставок, або ж подати докази, які б давали підстави для звільнення від його сплати, клопотання про відстрочення, розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог статті 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Роз'яснити, що в разі невиконання зазначених вимог у вказаний строк заява буде вважатися неподаною, і буде повернута.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: