Справа № 405/1431/25
Провадження №2/405/402/25
06 жовтня 2025 року Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого-судді - Іванової Л.А.
при секретарі - Тарасенко Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу №405/1431/25 за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41) про позбавлення батьківських прав,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом, в якому (позові) просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 25 листопада 2006 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб, який рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2017 року було розірвано та від якого (шлюбу) ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_3 , який є дитиною з інвалідністю, з клініко- функціональним діагнозом: «Інший дезінтегрований розлад у дитячому віці. F84.3. Розлад експресивної мови (ЗИМ І-ІІ рівня). F80.1 Неорганічний енкопрез .F98.1». При цьому, після припинення з листопада, 2016 року спільного проживання, відповідач жодного з покладених законом на батьків обов'язків не виконує, не приймає будь-якої участі у житті та вихованні дитини, в зв'язку з чим, рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на її (позивача) користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно , але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Проте, відповідач ОСОБА_2 , не зважаючи на рішення суду про стягнення з нього аліментів, ухиляється від його виконання та має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 542 790,21 гривень, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності. Зазначила, що всі питання щодо виховання дитини вирішуються нею самостійно, без участі та підтримки з боку відповідача, та син знаходиться на повному її утриманні. Захворювання сина вимагає проходження лікування та реабілітації декілька разів на рік. Вважає, що відповідач свідомо не бажає брати участь у вихованні сина, виявляти турботу щодо нього, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, при цьому перешкод чи заборони щодо побачень з дитиною відповідачеві ніхто не чинить. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов'язками, що підтверджує відсутність відповідального ставлення відповідача до своїх батьківських обов'язків, у зв'язку з чим, наявні підстави, визначені ст. 164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02 квітня 2025 року зазначену позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, запропонувавши позивачу в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
На виконання вимог зазначеної ухвали, 11 квітня 2025 року позивачем ОСОБА_1 подана заява, яка зареєстрована судом за вх. № 10630 про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору від 10 квітня 2025 року в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 квітня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання з викликом в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.
Крім того, зазначеною ухвалою суду зобов'язано Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради подати до суду письмовий висновок Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради щодо розв'язання спору у зазначеній цивільній справі.
При цьому, у зв'язку з набранням 25 квітня 2025 року чинності Законом України від 26.02.2025 № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, зокрема, змінено найменування Ленінського районного суду міста Кіровограда на Подільський районний суд міста Кропивницького.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду від 15 квітня 2025 року Управлінням з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради подано до суду висновок органу опіки та піклування від 02 липня 2025 року за № 4749/19 та рішення Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 17 липня 2025 року № 733 «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав», які зареєстровані судом 23 липня 2025 року за вх.№ 22857.
Ухвалою суду від 12 серпня 2025 року підготовче провадження по даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, при цьому, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Титаренко Г.С. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВА № 111390 від 27.05.2025 року) засобами електронної пошти направлена заява, зареєстрована судом 03.10.2025 року за вх. № 6159 про розгляд справи без участі сторони позивача, на підставі поданих позивачем доказів. Заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав зазначених в позові, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся в порядку ст. 128 ЦПК України, зокрема, шляхом направлення судової повістки за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_3 , причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання, а також відзив на позов відповідач не подавав, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради Голуб Т.В. подано клопотання, яке зареєстроване судом 06 жовтня 2025 року за вх. № 30297 про розгляд справи без участі представника Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, та про підтримання висновку органу опіки та піклування в повному обсязі.
Дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює сімейні правовідносини, та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що дитина ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 719 та Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . Батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в свідоцтві про народження зазначені в графі «батько» - ОСОБА_2 , в графі «мати» - ОСОБА_1 , які з 25 листопада 2006 року перебували в зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2017 року (справа № 390/318/17), яке набрало законної сили 24 березня 2017 року, шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25 листопада 2006 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського ОУЮ, актовий запис № 826, було розірвано.
Крім того, рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2017 року (справа № 390/317/17), яке набрало законної сили 14 березня 2017 року, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення проводити з 21.02.2017 до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На виконання зазначеного рішення 13.03.2017 року видано виконавчий лист № 390/317/17 2/390/277/17, який в подальшому було пред'явлено стягувачем до примусового виконання до органу ДВС.
Як вбачається з інформації державного виконавця Я.Діордіци на № 53565109/4 від 13.02.2025 року, на примусовому виконанні у Подільському відділі державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/390/277/17 390/317/17, виданого 13.03.2017 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення проводити з 21.02.2017 до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Даний виконавчий документ надійшов для примусового виконання до відділу 13.03.2017 року. Боржником добровільно рішення суду не виконується, аліменти не сплачуються. Факт несплати аліментів та наявність заборгованості в розмірі, що перевищує сукупно суму відповідних платежів за шість місяців підтверджується матеріалами виконавчого провадження. В ході здійснення даного виконавчого провадження державним виконавцем відділу перевірено майновий стан боржника шляхом направлення запитів до органів, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію рухомого та нерухомого майна. Згідно відповідей на вказані вище запити майно та доходи в боржника відсутні. Боржником аліменти не сплачуються та заходи щодо їх погашення не вживаються. Заборгованість станом на 31.01.2025 року становить 542 790,21 грн.
Зазначений розмір заборгованості по аліментам також підтверджується довідкою - розрахунком заборгованості по аліментам від 12.02.2025 року № 6618/33.17-27/11 складеною державним виконавцем Я.Діордіцею.
Крім того, встановлено, що позивачу ОСОБА_1 призначена тимчасова допомога на одну дитину, батько якої ухиляється від сплати аліментів, з 01.04.2024 року по 30.09.2024 року в розмірі 1 598,00 грн., що підтверджується повідомленням від 18.04.2024 року про надання державної соціальної допомоги Управління праці та соціального захисту населення УСЗН Кропивницької РДА.
Також, встановлено, що зазначений вид тимчасової допомоги позивач ОСОБА_1 отримувала і за попередній період (з жовтня по грудень, 2023 року) про що свідчить довідка УСЗН Кропивницької РДА № 01-17/588 від 26.03.2024 року.
Згідно з довідкою квартального комітету № 20 Фортечної районної у м. Кропивницькому ради від 01 жовтня 2024 № 48 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 та разом з нею проживає ОСОБА_3 .
Судом також встановлено, що спільний син сторін малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною з інвалідністю, законним представником (опікуном) якого є мати ОСОБА_1 , що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Управлінням соціального захисту населення Кропивницької РДА.
Відповідного до медичного висновку № 354 на дитину з інвалідністю віком до 18 років (підгрупа «А») виданого 27.11.2024 року КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наявне захворювання: «Інший дезінтегрований розлад у дитячому віці». Розлад експресивної мови; Неорганічний енурез. Неорганічний енкопрез.
Відповідно до довідки сімейного лікаря від 05.03.2025 року за медичною допомогою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно звертається матір ОСОБА_1 . Батько жодного разу на прийом з дитиною не приходив.
Відповідно до довідки КЗ «Кропивницький міський центр комплексної реабілітації та надання соціальних послуг для осіб з інвалідністю» Кропивницької міської ради від 05 березня 2025 року № 19/36 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримує реабілітаційні послуги у відділенні психолого - педагогічної реабілітації комунального закладу «Кропивницький міський центр комплексної реабілітації та надання соціальних послуг для осіб з інвалідністю» Кропивницької міської ради з 22 березня 2022 року по теперішній час. Батько ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не приймає, в закладі не був жодного разу.
Відповідно до висновку виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 02.07.2025 року № 4749/19, який затверджено рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради № 733 від 17.07.2025 року та який підтримано представником третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради та за яким, встановлено, що батьками дитини у свідоцтві про народження записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Згідно з рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13.03.2017 (справа № 390/318/17), шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03.03.2017 (справа № 390/317/17) стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 . ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 . Мати з дитиною зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , проживають у АДРЕСА_2 . Малолітній ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим управлінням соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації 30.09.2024. Відповідно до довідки комунального закладу «Кропивницький міський центр комплексної реабілітації та надання соціальних послуг для осіб з інвалідністю» Кропивницької міської ради» від 05.03.2025 № 19/36, ОСОБА_4 отримує реабілітаційні послуги в закладі з 22.03.2022. Батько ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не бере, до закладу не з'являвся. Згідно з інформацією комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради Бережинської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 05.03.2025 б/н, до медичної установи дитина ОСОБА_4 з'являвся у супроводі матері ОСОБА_1 . Батько дитини стосовно стану здоров'я сина ОСОБА_3 до медичної установи не звертався. Відповідно до довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.02.2025 № 6618/33.17-27/4, заборгованість зі сплати аліментів за період з 21.02.2017 по 31.01.2025 роки становить 542 790, 21 грн. ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , що підтверджується поданою ним 24.06.2025 особистою заявою. Враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини, керуючись найкращими інтересами дітей, орган опіки та піклування Кропивницької міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст.141, ч.ч.2,3 ст.150 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, при цьому батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до положень Сімейного кодексу України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків передбачено застосування правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, і, зокрема, це позбавлення батьківських прав.
Статтею 164 СК України визначено виключний перелік підстав, за наявності яких, а також винної поведінки, - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав.
До таких підстав закон відносить наступні: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину проти дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, хоча мають реальну можливість для цього.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що була підписана Україною 21 лютого 1990 року, ратифікована постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини, при цьому відповідно до ч.2 ст.9 Конвенції під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.
При цьому, позивач ОСОБА_1 в порядку ст. 165 СК України має право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, оскільки малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом з нею.
Як на правову підставу для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач ОСОБА_1 посилалася на ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).
Зокрема, ухилення від виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків по вихованню сина, позивач обґрунтовує тим, що відповідач, проживаючи окремо від дитини, самоухилився від виконання батьківських обов'язків, не цікавиться життям, не піклується його здоров'ям, розвитком дитини, не приймає будь-якої участі у вихованні дитини, в свою чергу, вона (позивач) не перешкоджала відповідачу у його спілкуванні з сином, а так само прийняття останнім участі у вихованні дитини, що свідчить про фактичну можливість, та, з іншого боку, вольове небажання батька виконувати свої батьківські обов'язки, визначені законом, по відношенню до свого малолітнього сина.
З огляду на викладене вище, зазначені позивачем підстави позову знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п.15, 16 постанови Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року №3 позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які ґрунтуються на факті спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, причому зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (Рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).
Відповідач ОСОБА_2 не виявив бажання приймати участь в судовому засіданні при вирішенні судом питання про позбавлення його (відповідача) батьківських прав, а так само не повідомляв суд про поважність причин неявки в судове засідання та у будь-який спосіб не оскаржив заяву про позбавлення його батьківських прав відносно його малолітнього сина, більш того, як вбачається з висновку виконавчого комітету Кропивницької міської ради він особисто подав заяву, яка датована 24.06.2025 року, за якою не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.
Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, можливості спілкування з сином, бачити його, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, за умови зміни своєї поведінки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
З огляду на викладене вище, а також враховуючи стан здоров'я малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд приходить до висновку про недоцільність вислухати його думку при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 .
З огляду на зазначене, судом під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є першоосновою розвитку особистості дитини, не піклуючись про фізичний та духовний розвиток дитини, не надаючи будь-якої допомоги у догляді за малолітнім сином, враховуючи стан здоров'я дитини, проходження курсів реабілітації дитиною з інвалідністю, не створюючи належних умов для природних здібностей дитини, поваги до його гідності, не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, при цьому судом не встановлено наявності у відповідача тяжких захворювань або наявності інших незалежних від нього причин, та за відсутності при цьому, з боку позивача будь-яких перешкод йому (відповідачу) у спілкуванні з сином, оскільки такі під час судового розгляду справи судом також не встановлені і докази цьому відсутні, та прийняття участі у вихованні дитини та належного виконання своїх батьківських обов'язків, визначених законом, по відношенню до дитини, що є самостійною підставою, визначеною п.2 ч.1 ст.164 СК України, для позбавлення останнього батьківських прав відносно дитини.
Окрім того, судом відзначається, що батьківські обов'язки не заключаються лише в наданні матеріальної допомоги, яка відповідачем також не надається, вони включають в себе також і батьківську турботу та ласку, піклування про здоров'я дитини, її духовний, моральний та фізичний розвиток, підготовку до навчання, спілкування з дитиною.
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги насамперед інтереси малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є пріоритетом при розгляді даного спору, враховуючи також наявність обставин, з якими закон, що регулює сімейні відносини, пов'язує позбавлення батьківських прав, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є обґрунтованими, такими, що заявлені виключно в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та відповідно є такими, що підлягають задоволенню та позбавленню відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, судом відзначається, що відповідно ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при пред'явленні позову до суду судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова