Долинський районний суд Кіровоградської області
21.11.2025 Справа №: 388/1874/25
21.11.2025 рокум. Долинська
Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Баранський Д.М., за участю захисника Репела О.В., розглянув матеріали, що надійшли від відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
11 серпня 2025 року о 01:03 годині в м. Долинській, пров. Транспортний, 36, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ТОЙОТА ПРАДО», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки у порядку встановленому законодавством із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820». Результат 1,13 проміле. Тест № 2545. З результатом погодився. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив. Його захисник Репело О.В. у судовому засіданні просив закрити стосовно підзахисного справу про адміністративне правопорушення за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення. З цього приводу захисником подано письмове клопотання. За суттю цього письмового клопотання, сторона захисту не заперечує перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, однак заперечує та вважає не доведеним керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить до такого висновку.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 845597 від 11 серпня 2025 року, цього ж дня о 01:03 годині в м. Долинській, пров. Транспортний, 36, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ТОЙОТА ПРАДО», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки у порядку встановленому законодавством із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820». Результат 1,13 проміле. Тест № 2545. З результатом погодився. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На відеозаписі з місця події, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, який був оглянутий у судовому засіданні, відображено поліцейського, який повідомив водієві, який перебуває за кермом транспортного засобу про те, що ведеться запис розмови, окрім цього поліцейський представився водієві. За кермом транспортного засобу перебуває водій, а поряд з ним жінка. Водієві повідомлено, що в цей час комендантська година. У свою чергу водій повідомив, що забрав доньку з гулянки. Поліцейський запропонував водієві пред'явити посвідчення водія. Водій у свою чергу не зміг відшукати своє посвідчення водія. Поліцейський запитав водія чи він не вживав алкоголю та запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а водій погодився. Водій назвався ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водій особисто перевірив герметичність упаковки спеціального мундштука. Поліцейський попередньо в присутності водія здійснив контрольний забір повітря та у приладі алкоголю не було виявлено. Водій продув до спеціального технічного приладу. Результат огляду 1,13 проміле. Водій з результатом погодився та наказав поліцейським оформляти з цього приводу відповідні документи. Водій повідомив, що попередньо випив пива. Водію роз'яснено його права та складено протокол про адміністративне правопорушення.
За роздруківкою огляду на стан алкогольного сп'яніння стосовно ОСОБА_1 від 11 серпня 2025 року слідує, що результат огляду на стан алкогольного сп'яніння становить 1,13 проміле.
До протоколу про адміністративне правопорушення, окрім вищезазначених документів також додано: довідку про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 9 травня 2025 року.
Аналізуючи зміст відеозапису з місця події, а також інших матеріалів справи, можливо беззаперечно стверджувати, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Дійсно, сам момент керування ОСОБА_1 транспортним засобом не відеозаписі не зафіксований. Коли до водія, який перебував за кормом свого транспортного засобу підійшов поліцейський та повідомив, що з місця події ведеться відеозапис, саме ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, а його донька, яку з його ж пояснень віз забрав з гулянки, перебувала поряд з ним. Коли поліцейський запропонував пред'явити ОСОБА_1 необхідні для керування транспортним засобом документи, він не зміг їх відшукати у транспортному засобі. Водій беззаперечно погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці. Після виявлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння, він повідомив поліцейському, що дійсно попередньо вживав пиво. Під час цієї всієї процедури ОСОБА_1 жодного разу не повідомив поліцейському, що транспортним засобом не керував, а керував хтось інший. Також про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував не повідомляла його донька, яка була його пасажиром у транспортному засобі. Навпаки, ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що з гулянки забрав свою доньку. Тобто очевидно, що ОСОБА_1 забравши з гулянки свою доньку посеред ночі, керував у напрямку місця проживання чи іншого відпочинку, а не перебував у транспортному засобі з іншою метою. Окрім цього, будь-яка розумна людина, а таким очевидно є водій, у разі коли вона не причетна до діяння в якому її обвинувачують, у цьому конкретному випадку у керуванні транспортним засобом, починає заперечувати звинувачення, вказуючи при цьому, що транспортним засобом не керував, у ньому виключно перебував та очікував водія, або перебував з іншою метою тощо. Заперечення невинуватим своєї вини у діянні в якому його по суті обвинувачують є закономірним. Однак у цій справі ОСОБА_1 таких дій не вчинялось, відповідно на переконання суду сукупність цього вказує на керування ним транспортним засобом.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
За змістом пунктів 2-4, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до пунктів 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року N 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за N 1413/27858 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, оглядові на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, тобто внаслідок, зокрема запаху алкоголю з порожнини рота водія транспортного засобу, вираженого тремтіння пальців рук, порушення мови.
Згідно з п. 7 Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до чч. 1-5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналізуючи вищезазначене, можливо зробити висновок, що оглядові на стан алкогольного сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Такий огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Вищезазначений порядок у цій справі про адміністративне правопорушення повністю дотриманий.
При цьому наявність носія відеозапису з місця події є достатнім самостійним доказом проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, а присутність двох свідків вимагається виключно за неможливості поліцейським застосувати технічні засоби відеозапису.
Зі змісту відеозапису з місця події слідує, що процедура проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння фіксувалась на нагрудну камеру закріплену на поліцейському. Відеозапис під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння має безперервний характер. Про це свідчить зміст відеозйомки.
У цій справі до протоколу про адміністративне правопорушення особою, яка його склала додано відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Цьому відеозапису суд надав оцінку у цій постанові, про що зазначено вище.
На переконання суду у цій справі поза будь-яким розумним сумнівом особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення доказано винуватість водія ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Суд наголошує на тому, що стороною захисту у цій справі оспорюється виключно причетність ОСОБА_1 до керування транспортним засобом, а не його перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення містить сукупність об'єктивних та суб'єктивних даних, що вказують на наявність у діянні водія ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Доводи про протилежне є запереченням очевидного.
До протоколу про адміністративне правопорушення на підтвердження винуватості водія додано відеозапис з місця події. Характер цієї зйомки, зокрема, процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння, має безперервний характер та свідчить, що відеозапис здійснено на камеру, яка була закріплена на поліцейському. Суд не бачить якихось сумнівів у неправдивості цих даний чи у монтуванні цієї події. Докази протилежного матеріали справи не містять.
Доводи захисника відображені у змісті клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення вищезазначеного ніяким чином не спростовують, а також не свідчать про невинуватість водія у правопорушенні.
На переконання суду в цій справі не мали місця порушення порядку здійснення поліцейським процесуальних дій, які суттєво вплинули на доказове значення отриманих фактичних даних, а також ніяким чином не звузили права водія або ж обмежили його в можливостях ефективного їх використання.
Таким чином, можливо дійти до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення суд враховує особу правопорушника, обставини правопорушення, характер і тяжкість учиненого.
За змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн, тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 23, 33-35, 38, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 221, 247, 251, 252, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід ДЕРЖАВИ 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) судового збору (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, банк: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код: 37993783, код класифікації бюджетів: 22030106).
Стягувач судового збору: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження за адресою: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ: 26255795).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Суддя Долинського районного судуД. М. Баранський