про залишення позовної заяви без розгляду
№ 384/148/25
№пр. 2-о/384/15/2025
20 листопада 2025 року с-ще Вільшанка
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді: Сорокіної О.О.,
з участю секретаря судового засідання: Сачко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Вільшанка Кіровоградської області цивільну справу за заявою адвоката Цуцман Наталії Ярославівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Голованівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановити факт народження ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Тогочін, Новосибірської області, республіка росія, зазначивши батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України (уродженця радгоспу Кірова, Середньочерчикського району, Ташкентської області, рф, та матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянку України, уродженку с. Трояни Добровеличківського району Кіровоградської області.
Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2025 року заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.
Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 06 червня 2025 року. Копію ухвали направлено учасникам справи.
У зв'язку з неявкою учасників справи ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 06 червня 2025 року розгляд справи відкладено на 10 липня 2025 року, визнано обов'язковою явку заявника ОСОБА_1 , заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , для надання особистих пояснень.
Заявнику була надіслана вказана ухвала, яка ним отримана 19 червня 2025 року, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта».
10 липня 2025 року розгляд справи було відкладено на 08 серпня 2025 року у зв'язку з неявкою заявника та заінтересованих осіб.
08 серпня 2025 року розгляд справи було відкладено на 28 серпня 2025 року за клопотанням представника заявника.
У зв'язку з неявкою учасників справи ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2025 року розгляд справи відкладено на 30 вересня 2025 року, повторно визнано обов'язковою явку заявника ОСОБА_1 , заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , для надання особистих пояснень.
30 вересня 2025 року розгляд справи було відкладено на 24 жовтня 2025 року у зв'язку з неявкою заявника та заінтересованих осіб.
Будучи належним чином повідомленим, заявник у судове засідання, призначене на 24 жовтня 2025 року, не з'явився. Розгляд справи було відкладено на 20 листопада 2025 року за клопотанням представника заявника.
У судове засідання, призначене на 20 листопада 2025 року, заявник ОСОБА_1 , будучи належним чином та своєчасно повідомленим про дату та час проведення розгляду справи, вчергове не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив.
Представник заявника - адвокат Цуцман Наталія Ярославівна подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки до суду не повідомляли.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч.1 ст.210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
У частинах першій, другій статті 211 ЦПК України передбачено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Підстави залишення позову без розгляду визначені в статті 257 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, за змістом положень частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку поспіль належно повідомленого заявника.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №570/5535/17 зазначено, що однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки заявника безпосередньо в судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на викладене, суд розцінює вказані неявки до суду заявника 06 червня 2025 року, 10 липня 2025 року, 08 серпня 2025 року, 28 серпня 2025 року, 30 вересня 2025 року, 24 жовтня 2025 року, 20 листопада 2025 року без поважних підстав, оскільки заявник не надав будь-яких доказів поважності його неявки до суду на вказані дати, при цьому, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, він мав можливість і достатній обсяг часу з'явитися до суду.
Як наголошується в ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вказані положення, суд звертає увагу, що між вказаними судовими засіданнями, тобто між 06 червня 2025 року, 10 липня 2025 року, 08 серпня 2025 року, 28 серпня 2025 року, 30 вересня 2025 року, 24 жовтня 2025 року, 20 листопада 2025 року пройшов понад шестимісячний строк, однак заявник не поцікавився у відкритих джерелах інформації про дати призначеного судового розгляду на 20 листопада 2025 року або на дати, які передували вказаній.
З огляду на викладене, враховуючи що заявник ОСОБА_1 був повідомлений судом про розгляд справи належним чином за адресою його місця реєстрації та проживання, вказаної в заяві, та шляхом направлення SMS-повідомлення на його мобільний телефон, 06 червня 2025 року, 10 липня 2025 року, 08 серпня 2025 року, 28 серпня 2025 року, 30 вересня 2025 року, 24 жовтня 2025 року та 20 листопада 2025 року, тобто сім разів поспіль не з'явився до суду без поважних підстав, при цьому явку в судове засідання якого двічі було визнано обов'язковою, тому суд вважає необхідним залишити заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду.
Згідно з ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 260 - 261, 294 ЦПК України, суд -
Заяву адвоката Цуцман Наталії Ярославівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Голованівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення- залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Сорокіна