Справа № 347/1133/25
Провадження № 1-кс/347/750/25
21.11.2025 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 від розгляду кримінальної справи №347/1133/25,
11.11.2025 року адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про відвід головуючого у справі №347/1133/25 судді ОСОБА_6
11.11.2025 року Автоматизованою системою документообігу суду визначено для вирішення заяви про відвід суддю Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 .
Заява адвоката ОСОБА_4 мотивована тим, що 17 червня 2025 року ним подано до Косівського районного суду Івано-Франківської області клопотання про повернення обвинувального акту по даному кримінальному провадженню.
06 серпня 2025 року в судовому засіданні головуючий по даному кримінальному провадженню суддя ОСОБА_6 відмовив в задоволенні обґрунтованого клопотання про повернення обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_3 по ч.4 ст.296 КК України прокурору Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
На переконання адвоката ОСОБА_4 в клопотанні про повернення обвинувального акта ним були наведені обґрунтовані підстави, з яких обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, в додатку до клопотання були надані відповідні докази на підтвердження обставин, що зазначені в даному клопотанні.
Та обставина, що суддя ОСОБА_6 свідомо проігнорував обґрунтоване клопотання та відмовив в його задоволенні свідчить про упередженість судді ОСОБА_6 відносно підзахисного ОСОБА_3 , а тому суддя ОСОБА_6 підлягає відводу.
Крім того, ОСОБА_4 обгрунтовує відвід судді ОСОБА_6 тим, що останній розглянув відвід прокурору із порушенням процесуального строку, проігнорував відсутність постанови про призначення групи прокурорів, вручив в судовому засіданні обвинуваченому копію позовної заяви потерпілого.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 заяву про відвід судді ОСОБА_6 підтримали та просили суд її задовольнити, врахувавши їх сумніви в неупередженості судді ОСОБА_6 під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , мотивуючи викладеними у заяві про відвід судді обставинами, пов'язаними із, на їх погляд, допущеними процесуальними порушеннями з боку судді ОСОБА_6 , необ'єктивним розглядом клопотання сторони захисту щодо повернення обвинувального акта.
Потерпілий ОСОБА_5 вважає заяву про відвід безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки викладені у заяві про відвід обставини безпідставні. Таким чином обвинувачений намагається уникнути покарання.
За змістом ч. 1 ст. 75 КПК України: суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації. Перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого ч.3 ст.35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених КПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід, за цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно ст.75 КПК України перелік підстав для відводу (самовідводу) судді є вичерпним, а також ст.76 КПК України передбачена недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
За змістом рішень Європейського суду з прав людини в справах «Білуха проти України» від 09.11.2006 року, «Газета Україна-Центр проти України» від 15.07.2010 року: наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію береться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість чи безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про небезсторонність суду. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Відповідно до поданої адвокатом ОСОБА_4 заяви про відвід судді вбачається, що жодних підстав зазначених в ст.ст. 75-76 КПК України, зокрема й які б викликали сумнів в неупередженості або необ'єктивності судді в розгляді даної справи не виявлено. Зазначені підстави для відводу судді ОСОБА_6 у поданій заяві безпідставні та не обґрунтовані. Суддя ні прямо, ані опосередковано не заінтересований в результаті розгляду даної справи та жодних порушень у розгляді даної справи, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів у неупередженості судді, ним не допущено, а всі доводи адвоката в заяві зводяться до незгоди з рішенням судді про відмову у його клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору.
Згідно ч. 7 ст. 56 «Закону України Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України.
У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Вислухавши учасників кримінального провадження, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши усі доводи учасників справи щодо заявленого відводу судді ОСОБА_6 , суддя приходить до висновку, що вище наведені обставини, які виключають участь судді у даному кримінальному провадженні, не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви про відвід, жодних порушень у розгляді даного кримінального провадження, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів у неупередженості судді, ним не допущено, судове провадження здійснюється у порядку, регламентованому вимогам КПК України.
З огляду на викладене та враховуючи вказані підстави відводу у поданій заяві, суд приходить до висновку, що заява адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 є необґрунтованою та безпідставною, оскільки не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді, тому вона задоволенню не підлягає. Обставини, на які посилається заявник як на підстави для відводу судді ОСОБА_6 , фактично зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями, що не може слугувати самостійною підставою для відводу головуючого у справі судді.
При цьому, суд зауважує, що порушення норм процесуального права під час розгляду кримінального провадження можуть бути виправлені у передбачений КПК України спосіб та не можуть слугувати підставою для відводу судді.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81, 82 КПК України, суддя
Заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 від розгляду кримінальної справи №347/1133/25 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1