Справа № 188/3419/25
Провадження № 1-кп/188/658/2025
18 листопада 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в c-ще Петропавлівка обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12025041530000211 від 09.09.2025р. та угоду про визнання винуватості відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець
с. Билбасівка Слов'янського району Донецької області,
зареєстрований по
АДРЕСА_1 , проживає по
АДРЕСА_2 ,
громадянин України, не працює, не одружений, на утриманні
неповнолітніх дітей не має, паспорт НОМЕР_1 , виданий
16 березня 2000 року Олександрівським РВ ГУМВС
України в Донецькій області, відповідно до ст. 89
КК України вважається такою, що не має судимості,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, -
за участю прокурора: ОСОБА_4
за участю захисника: ОСОБА_5
за участю обвинуваченого: ОСОБА_3
Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Натомість, судом встановлено, що постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 (справа №188/1373/24, провадження №3/188/889/2024), яка набрала законної сили 19.08.2024, ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Однак, у невстановлені судом місці та час, у ОСОБА_3 , який був обізнаний про постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від (справа 188/1373/24, провадження №3/188/889/2024), виник кримінально - протиправний умисел, спрямований на умисне невиконання вищевказаної постанови суду, шляхом керування транспортним засобом, будучи позбавленим права на це.
Так, ОСОБА_3 , реалізуючи вищевказаний кримінально - протиправний умисел, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на 1 рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вищевказаного рішення суду, маючи реальну можливість його виконати в частині позбавлення його права керування транспортними засобами, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», 21 червня 2025 року керував автомобілем ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. У зв'язку з цим, 21.06.2025 співробітниками поліції відносно ОСОБА_3 було складено протокол ЕПР1 № 368831 за ч. 2 ст.130 КУпАП, після чого через деякий час 21,06.2025 року ОСОБА_3 сів за кермо в стані алкогольного сп'яніння за мопед марки Дельта без н.з. яким керував, у зв'язку з чим 21.06.2025 року співробітниками поліції відносно ОСОБА_3 було складено протокол ЕПР1 № 368846 за ч. 2 ст. 130 КУпАП та протокол ЕПР1 № 368841 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Дані протоколи 18.09.2025 року були розглянуті Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області та винесено постанову (справа №188/2263/25, провадження №3/188/1498/2025), якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
У подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на ухилення від виконання судового рішення, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на 5 років, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вищевказаних рішень суду, маючи реальну можливість їх виконати в частині позбавлення його права керування транспортними засобами, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», 05.07.2025 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_2 , у зв'язку із чим 05.07.2025 року співробітниками поліції відносно ОСОБА_3 було складено протокол ЕПР1 № 382617 за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Даний протокол розглянутий 03.09.2025 Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області та винесено постанову (справа 188/2450/25, провадження №3/188/1593/2025), якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Таким чином, ОСОБА_3 систематично, в порушення вимог чинного законодавства, вчиняв адміністративні правопорушення на транспорті щодо дотримання вимог правил дорожнього руху, за що. у встановленому законом порядку був неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності, тобто, достовірно знаючи про наявність рішення суду, яким його позбавлено права керування транспортними засобами, діючи умисно, в період часу
з 08.08.2024 по 05.07.2025 вчиняв нові адміністративні правопорушення на транспорті щодо дотримання вимог правил дорожнього руху, тим самим умисно ухилився від виконання постанов Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 року.
Між прокурором та підозрюваним ОСОБА_3 укладено угоду від 30 вересня 2025 року по кримінальному провадженню № 120250415300000211 про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_3 погоджується на призначення йому покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України. Підозрюваній ОСОБА_3 роз'яснені наслідки укладення угоди відповідно до ст. 473 КПК України.
Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження та угоду про визнання винуватості, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Прокурор та захисник в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просили цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та підозрюваним ОСОБА_3 повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки її умови не суперечать вимогам КПК України та іншим Законам.
Слідчими органами правильно визначена правова кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України, які виразились в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили.
Умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним, обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, є всі фактичні підстави для визнання винуватості, узгодженні сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, при призначені покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Крім того, ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.ч. 4,5 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 472, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 вересня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025041530000211, укладену між прокурором Шахтарської окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 .
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, призначивши покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази та судові витрати відсутні.
Захід забезпечення кримінального провадження не обирався.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1