Справа № 185/7118/25
Провадження № 2/185/9259/25
20 листопада 2025 року м.Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Перекопський М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Binance Holdings Limited , Nest Services Limited , ТОВ 'БІ.ЕН. ТЕКНОЛОДЖІ СЕРВІСЕС' про захист прав споживачів,
встановив:
Ухвалою суду від 03.07.2025 зазначену вище позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду від 03.07.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків. Проте, позивачем не були усунені усі недоліки, які зазначені в ухвалі суду від 03.07.2025 року та не дотримано вимог ст. 177 ЦПК України.
Ухвалою суду від 09.07.2025 позовну заяву було повернуто у зв'язку з усуненням не усіх недоліків.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31.10.2025 ухвалу суду від 09.07.2025 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.11.2025 року справу фактично передано судді Перекопському М.М. лише 20.11.2025 року.
Вивчивши матеріали справи вважаю за необхідне заявити самовідвід з наступних підстав.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Самовідвід головуючим суддею заявляється з метою недопущення виникнення в учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо можливості необ'єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення.
В ухвалі суду від 03.07.2025 було викладено перелік недоліків позовної заяви та зазначено щодо невідповідності позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
В своїй постанові від 31.10.2025 суд апеляційної інстанції зазначив, що він не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги ухвали суду від 03 липня 2025 року про залишення позовної заяви без руху не виконано. Також суд апеляційної інстанції вказує, що в ухвалі про повернення позовної заяви не зазначено, які саме недоліки позовної заяви не усунуто позивачем, не надано оцінки позовній заяві у новій редакції та доданим до неї документам, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 у новій редакції не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України та, постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною і повернення її позивачу, припустився надмірного формалізму.
В той же час позивач звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії головуючого судді Перекопського М.М. у даній справі.
Вважаю, що скарга є необґрунтованою, а мої дії - правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам процесуального закону і практиці ЄСПЛ.
Крім того, вважаю, що позивачем в уточненій позовній заяві не були усунені всі недоліки позовної заяви.
Так, наприклад, як первісна позовна заява, так і уточнена позовна заява, подані ОСОБА_1 , проте, у своїх вимогах позивач просить стягнути кошти на користь ОСОБА_2 , який не зазначений ні як позивач, ні в якості учасника справи.
Відповідно до ст. 177 ЦПК України У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно ст. 43 ЦПК України У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Тобто законодавцем чітко в імперативній безальтернативній формі зазначено, що у разі подання до суду позову в електронній формі позивач повинен додати до позову докази направлення відповідачам, у яких немає електронного кабінету, позову з додатками - опис вкладення до листа.
Проте, позивачем а ні до первісної, а не до уточненої позовної заяви таких доказів не було додано.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Проте, позивач як в первісній, так і в уточненій позовній заяві просить: зобов'язати трьох відповідачів розблокувати його аккаунт, хоча така вимога не може бути солідарним обов'язком, а аккаунт може бути тільки у однієї особи.
На мою думку, крім зазначених вище недоліків позивачем також не були усунені й інші менш важливі недоліки.
Відповідно до ст.185 ЦПК України для повернення позову достатньо неусунення лише одного недоліку.
Відповідно до ст. 12 Кодексу суддівської етики Суддя має уникати публічних заяв і коментарів щодо справ, які перебувають у його / її провадженні та інших суддів, не піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили.
Згідно ст. 14 Кодексу суддівської етики Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.
Враховуючи зазначене вище, та те, що мною вже була висловлена думка щодо неналежного виконання ухвали суду про залишення позову без руху та про те, що позивачем не були усунені усі недоліки, та те, що позивачем було подано на мене скаргу до Вищої ради правосуддя, вважаю, що у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді, а тому з метою виключення підстав та мотивів у безсторонності судді, уникнення в подальшому сумнівів щодо упередженості чи об'єктивності розгляду справи, вважаю що наявні підстави для заявлення самовідводу на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Керуючись ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Задовольнити самовідвід судді Перекопського М.М.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Перекопський