Справа № 183/9632/25
№ 1-кп/183/2301/25
18 листопада 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12025042350000886 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар'янівка Самарівського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області 19.09.2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025042350000886 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підготовче судове засідання по якому відповідно до вимог ст. 314 КПК України було призначено на 23.09.2025 року, однак не було проведено, а тому підготовче судове засідання проведено 18.11.2025 року.
Прокурор в судовому засіданні вважав за необхідне призначити кримінальне провадження до розгляду, оскільки підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору немає. Крім того, прокурор заявив клопотання про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи свою позицію тим, ризики, які були враховані судом при обранні йому запобіжного заходу тримання під вартою не змінилися, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з'явилося, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.
Захисник в судовому засіданні не заперечував проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, однак, заперечував проти задоволення клопотання прокурора, про продовження строків тримання під вартою, зазначив, що його підзахисний тривалий час перебуває під вартою, свою вину визнає в повному обсязі обставини не оспорює, визначений розмір застави непомірний для його підзахисного, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечував, щодо про продовження строків тримання під вартою підтримав свого захисника.
Потерпілий та його представник в судове засідання не з'явились.
В судове засідання, призначене на 16.10.2025 року, потерпілий та його представник не з'явились, представник потерпілого надав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого. Клопотання представника потерпілого судом було задоволено, підготовче судове засідання відкладено на 18.11.2025 року.
18.11.2025 року представник потерпілого надав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого, однак доказів на підтвердження цієї обставини суду надано не було.
Крім того, обставини, з приводу яких не з'явився в судове засідання сам представник потерпілого, в клопотанні не зазначено.
Відповідно до ст.325 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Виходячи з вищевикладеного судом ухвалено рішення про можливість проведення підготовчого судового засідання у відсутність потерпілого та його представника.
Дослідивши обвинувальний акт, суд вважає його таким, що відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору не має.
Отже, суд, вислухавши думку учасників процесу, вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, до судового розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області за участі прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, представника потерпілого, осіб, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 , обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1121 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
У зв'язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_5 , може вплинути на останніх, оскільки мешкають в одному населеному пункті, що фактично створить умови для здійснення впливу на потерпілого та свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій, може чинити тиск, з метою змусити їх надати неправдиві свідчення.
Тобто, ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та свідків, та дослідження їх судом.
Суд приймає до уваги обставини, на які посилається сторона захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, однак наявність таких обставин не спростовує висновків суду, викладених вище.
За таких обставин суд погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявними ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків.
Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Тому, на думку суду, на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити на 60 днів.
Крім того, відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , майновий та сімейний стан обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які було проаналізовано раніше, суд вважає, що розмір застави у вигляді 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який був раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_5 , повинний достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
У разі внесення обвинуваченим застави, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_5 повинні бути покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 314, 331, 376 КПК України, суд,
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, до судового розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні на 27 листопада 2025 року о 13 годині 00 хвилин в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області за участі прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, представника потерпілого, осіб, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Мар'янівка Самарівського району Дніпропетровської області, громадянину України, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченомуу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 16 січня 2026 року включно, із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 151 400 гривень 00 копійок.
У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 застави, покласти на останнього наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися цілодобово без дозволу суду з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , крім необхідності звернення за медичною допомогою та у зв'язку з можливими заходами під час дії воєнного стану;
3) утримуватися від спілкування з потерпілим з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» - для виконання.
Повний текст Ухвали оголошено 21 листопада 2025 року о 08.20 годині.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1