Справа № 183/11822/25
№ 3/183/4974/25
21 листопада 2025 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська (нині м. Самар) Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
01 листопада 2025 року о 12 годині 15 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно свого батька ОСОБА_2 , а саме ліз до нього битися, ображав його нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 , що призвело до погіршення емоційного стану та сну. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи. Крім того, останній достовірно знав, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який направлений до суду. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду від ОСОБА_1 не надходило. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 .
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить її підпис у протоколі, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення за статтею 173-2 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, на підставі таких доказів, досліджених судом: протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 446847, яким зафіксовано факт правопорушення; рапорту поліцейського Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до якого 01.11.2025 о 12.19 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що заявник ОСОБА_2 , повідомляє, що співмешканець його син ОСОБА_1 , у стані алкогольного сп'яніння ображає його та б'є; заяви та письмових пояснень ОСОБА_2 про те, що він просить притягнути до відповідальності його сина ОСОБА_1 , який 01.11.2025, в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство стосовно нього; письмових пояснень ОСОБА_1 про те, що у нього з батьками, останнім часом, виникають конфлікти. Так, 01.11.2025 о 12.15, за місцем мешкання він перебував в стані алкогольного сп'яніння та у нього з батьком ОСОБА_2 виник конфлікт, в ході якого він ліз до батька битися, висловлювався на його адресу нецензурною лайкою та погрожував йому фізичною розправою. Зі складеним протоколом згоден, провину свою визнає.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, вчинене повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню за частиною першою або другою цієї статті.
Обставин, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає вчинення правопорушення в стані сп'яніння.
При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в максимальному розмірі санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що у відповідності до ст. 23 КУпАП буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З цих же підстав суд не вбачає необхідності піддавати ОСОБА_1 адміністративному стягненню в межах найбільшої санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а тому з правопорушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 173-2, 279, 280 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 1360 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим - протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.І. Гузоватий