Справа № 178/2341/25
19 листопада 2025 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Берелет В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ст. ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
13 жовтня 2025 року о 00 год. 15 хв. на автошляху М30, 916 км +817 м., що на території Кам'янського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 , будучи притягнутим 22 лютого 2025 року до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а також двічі протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, повторно протягом року, будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом відповідної категорії, керував автомобілем Audi, номерний знак НОМЕР_1 , маючи ознаки наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду з метою виявлення ознак сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи сповіщений в установленому законом порядку.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Причетність ОСОБА_1 до скоєного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161. Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), зокрема протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 481720 від 13 жовтня 2025 року, ЕПР 1 № 481703 від 13 жовтня 2025 року, які складені у відповідності до вимог ст.256 КУпАП і де викладено обставини скоєння адміністративних правопорушень, направленням водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, картками обліку адміністративного правопорушення від 05 липня 2025 року, 07 вересня 2025 року та 17 серпня 2025 року, а також CD дисками з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини та обставини, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ч. 5 ст. 126, ч.3 ст.130, ст.284 КУпАП, суддя, -
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору на користь держави.
Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. В. Берелет