Справа № 204/12218/25
Провадження № 2/204/5548/25
про залишення позовної заяви без руху
21 листопада 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Токар Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
17 листопада 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 19.11.2025 року судом зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо встановлення місця реєстрації сторін, того ж дня судом отримано відповіді №2020954, №2020968 із зазначенням інформації про зареєстроване місце проживання сторін.
Ознайомившись із позовною заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звертаючись до суду із позовною заявою позивачем не було додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, та одночасно було надано копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 виданого 29 березня 2017 року.
Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої цієї статті.
Зокрема, пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус учасників бойових дій, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) та у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17, від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 282/1874/18, від 24 листопада 2021 року у справі № 761/1004/20, від 23 червня 2022 року у справі № 748/912/20.
Отже, спір ініційований позивачем про розірвання шлюбу, не зачіпає порядку, обсягу його соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій.
Таким чином, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір.
Приписами ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні становить - 3028 грн. 00 коп. Із розрахунку 3 028,00 грн.*0,4 судовий збір дорівнює 1 211 гривні 20 копійок.
Таким чином, при подачі позовної заяви до суду про розірвання шлюбу через систему «Електронний суд» позивач має сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. із розрахунку 1 211,20 грн. х коефіцієнт 0,8 при подачі в електронному вигляді = 968,96 грн.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
«Отримувач коштів - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA658999980313141206000004632, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу: *;101; ______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом_______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)».
З огляду на наведене, позивачу сплатити судовий збір та надати докази на підтвердження зазначеного.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Токар