Справа № 202/10980/25
Провадження № 3/202/4890/2025
Іменем України
21 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Шофаренко Ю.Ф. розглянув протокол про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання( перебування) за адресою: АДРЕСА_1 , -
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 31.10. 2025 року, у зазначений день, о 23 годині 17 хвилин, у м. Дніпро, по вулиці Василя Сухомлинського, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем, будучи обмеженим у праві керування транспортним засобом відповідно до постанови Центрального відділу держаної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного межрегіонального управління Міністерства Юстиції від 31.07.2025 року, чим порушив вимоги п. 2.1А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Статтею 268 КУпАП визначений перелік статей, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП не входить до вищевказаного переліку, а тому суд, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України, розглядає адміністративний матеріал за відсутністю особи, відносно якої складено адміністративний протокол.
Дослідивши матеріали додані до протоколу, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого. 3 ст. 126 КУпАП з таких підстав.
Згідно вимог ч. 1 ст. 245, ст. 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Обов'язковою ознакою правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП є умисел на вчинення вказаного проступку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, ОСОБА_1 мав усвідомлювати протиправний характер своєї дії, передбачити шкідливі наслідки і бажати їх настання, а досліджені матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 було відомо про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, таких підтверджень органами поліції також надано не було, як і не долучено до справи доказів щодо керування правопорушником транспортним засобом, щодо існування такого обмеження, всі докази, які долучені до справи це рапорт поліцейського де зазначено,що на ОСОБА_1 складено протокол ст. 126 та ч.3 ст.126 КУпАП, навіть відсутні пояснення самого правопорушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, що відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її вручення до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя Юрій ШОФАРЕНКО