Справа № 201/5711/25
Провадження № 2-а/201/62/2025
Іменем України
20 листопада 2025 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Департамента патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області (далі - УПП в Дніпропетровській області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що поставною від 01.05.2025 серії ЕНА № 4629357 його визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Так, 01.05.25 о 17:30 годині в м. Дніпрі по шосе Донецьке 37 км, керуючи транспортним засобом Toyota Camry, н.з. НОМЕР_1 , був зупинений патрульною поліцією, якою встановлено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 в обліковій бази ІПНП не зареєстровано, а вказане свідоцтво як анульоване та знищено 30.11.2013, що стало підставою для складання постанови про адміністративну відповідальність за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
З часу придбання вказаного транспортного засобу 30.11.2013 до 01.05.2025 жодних питань до транспортного засобу та свідоцтва серії НОМЕР_2 не було. Фактичні обставини справи не відповідають викладеним в постанові, з огляду на те, що листом від 05.05.25 № 31/27/08-3388-2025 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономної Республіці Крим та м. Севастополі (філія ГСЦ МВС) повідомив, що відомості про свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_2 наявні в модулі Єдиного державного реєстру транспортних засобів в стані «На обробці у паспортиста», тобто не завершена процедура перереєстрації. Також у РСЦ ГСЦ МВС відсутня інформація щодо причин та обставин не завершення перереєстрації зазначеного транспортного засобу. Таким чином, лист від сервісного центру РСЦ ГСЦ МВС засвідчує, що на етапі оформлення перереєстрації транспортного засобу була або технічна помилка, або службова недбалість співробітника Центру ДАІ 1401 м. Донецьк, так як отримання посвідчення та номерних знаків до авто і є ознакою того що реєстрація завершена успішно.
Відповідач міг самостійно встановити факт наявності відомостей про свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_2 в держаних реєстрах, однак цього не зробив. На момент винесення постанови не було фактичних доказів того, що свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_2 є підробленим, у т.ч. висновком судової технічної експертизи. На момент винесення постанови не було додано жодного доказу, що встановлений на автомобілі д.н.з. НОМЕР_1 не видавався уповноваженим органом та не відповідає встановленому зразку. Очевидно, що видача номерного знаку є наслідком видачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та неможлива без цього.
Відповідачем не перевірялась обставина обліку та видачі д.н.з. НОМЕР_1 , яка знаходиться у взаємному зв'язку із реєстрацією та видачою свідоцтва серії НОМЕР_2 . 01.05.25 до ЄРДР за № 120205047220000175 внесені відомості за ст. 358 КК України за фактичними обставинами зупинки 01.05.2025 та притягнення до адміністративної відповідальності, що унеможливлює адміністративну відповідальність за приписами ч. 2 ст. 9 КУпАП , адже об'єктивні сторони кримінально караного діяння за ст. 358 КК України та адміністративного правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП є тотожними.
На підставі викладеного, просив скасувати постанову від 01.05.2025 серії ЕНА № 4629357 за справою про адміністративне правопорушення.
Заяви учасників процесу по суті справи.
Відповідач позовні вимоги не визнав. 28.05.2025 представник відповідача - Департаменту патрульної поліції - Кучер Л.А. надав відзив на позовну заяву (а.с. 42 - 76), у якому вказала про те, що 01.05.2025 інспектором УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ЕНА №4629357, якою притягнуто позивача, який керував «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , до адміністративної відповідності за порушення п. 30.1. Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за експлуатацію транспортного засобу з номерними знаками, що не відповідають установленим зразкам або з підробленими документами. У ході перевірки транспортного засобу «Toyota Camry» НОМЕР_1 , встановлено, що свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 згідно з даними ЄДРТЗ анульовано та знищене ще 30.11.2013.
Інспектором поліції зафіксовано: відсутність відомостей про свідоцтво в ЄДРТЗ; ознаки можливої підробки реєстраційного документа; наявність змін у конструкції ТЗ без внесення відповідних даних у документи.
Вважав, що скарги позивача зводяться до оцінки повноти реєстраційних баз, а не до відсутності правопорушення.
Відповідно до практики ВС (постанова від 18.08.2022 у справі № 754/12129/21-а): "Особа несе відповідальність за керування транспортним засобом із документами, які не відповідають даним державного реєстру, незалежно від наявності її вини у збої чи помилці реєстраційного органу." Позивач посилається на лист РСЦ ГСЦ МВС від 05.05.2025, однак цей документ лише підтверджує, що відомості про реєстрацію перебувають "на обробці у паспортиста", тобто реєстраційні дії не завершені, а отже, документ не є чинним відповідно до Порядку № 1388 від 07.09.98. Видача номерного знаку без дійсного свідоцтва не легалізує експлуатацію транспортного засобу. У справі № 380/11361/21 (постанова ВС від 21.09.2021) суд підтвердив, що: "Відсутність належного свідоцтва про реєстрацію це самостійна підстава для притягнення до відповідальності." Таким чином, документ, який пред'явив позивач, не є дійсним, і факт експлуатації транспортного засобу з недійсним документом є самостійною підставою для притягнення до відповідальності. Судова практика неодноразово наголошувала, що наявність у водія недійсного реєстраційного документа є об'єктивним складом правопорушення, незалежно від вини чи необізнаності особи (постанова ВС від 06.12.2022 у справі № 160/5608/21).
Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заяви з інших процесуальних питань
Позивач 25.06.2025 надав пояснення, у яких вказав, що натепер автомобіль зареєстрований за власником, вказаним у технічному паспорті, кримінальне провадження було закрите 30.05.2025, оскільки ознак підробки номеру транспортного засобу та технічного паспорту, на підтвердження чого надав копії документів та відомостей з порталу «ДІЯ», в якому вказана дата реєстрації 30.11.2013 (а.с. 67 - 75).
Рух справи.
Ухвалою судді від 13.05.2025 позовну заяву залишено без руху (а.с. 15).
Ухвалою судді від 19.05.2025 відкрито провадження у справі і ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, 257, 268, 286 КАС України (а.с. 18).
На адресу відповідача судом була надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі, у якій був встановлений п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву, а також копія позовної заяви і доданих до неї документів (а.с. 19).
Ухвалою суду від 11.11.2025 залучено до участі в адміністративній справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції (а.с. 79).
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
Категорія адміністративного позову підпадає під правила розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ст. ст. 257, 286 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 01.05.2025 серії № ЕНА № 4629357 поліцейського 1 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Дудорова В.О., позивача - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та те, що він керував транспортним засобом «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_1 , в м. Дніпро, шосе Донецьке, 37 км, не зареєстрував транспортний засіб у встановленому в України порядку в термін 10 діб, чим порушив п. 30.1. Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП України (а.с. 4).
Позивачем надано копію свідоцтва про реєстрацію серія НОМЕР_2 , згідно із яким власником автомобіля «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 , дата реєстрації 30.11.2013 (а.с. 4, 5).
На звернення ОСОБА_3 листом від 05.05.25 № 31/27/08-3388-2025 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономної Республіці Крим та м. Севастополі (філія ГСЦ МВС) повідомив, що відомості про свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_2 наявні в модулі Єдиного державного реєстру транспортних засобів в стані «На обробці у паспортиста», тобто не завершена процедура перереєстрації. Також у РСЦ ГСЦ МВС відсутня інформація щодо причин та обставин не завершення перереєстрації зазначеного транспортного засобу (а.с. 8).
Відповідно до відомостей з порталу «ДІЯ», де вказана дата реєстрації автомобіля «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_1 - 30.11.2013, автомобіль є зареєстрований за власником ОСОБА_2 (а.с. 71 - 74).
Постановою заступника начальника сектору дізнання відділу поліції № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області Мостового О.Б. від 30.05.2025 кримінальне провадження № 12025047220000175, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2025 за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України закрите у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.с. 69-70).
Як видно зі змісту постанови, 01.05.2025 до ЧЧ відділу поліції № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від працівників УПП, про те, що 01.05.2025 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підробив офіційний документ, а саме, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 01.05.2025. Під час досудового розслідування призначено судову технічну експертизу документа свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та судову трасологічну експертизу ідентифікаційного номера кузова та двигуна транспортного засобу Toyota Camry, н.з. НОМЕР_1 . З висновку експерта № СЕ-19/105-25/4543-ЛД від 09.05.2025 за результатами проведення судової технічної експертизи документів встановлено, що бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданий на ім'я ОСОБА_2 , відповідає зразку аналогічного бланка свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що перебуває в офіційному обігу на території України. З висновку експерта № СЕ-19/104-25/18253-КДТЗ від 13.05.2025 за результатами проведення судової трасологічної експертизи встановлено, що ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_4 », наданого на дослідження автомобіля Toyota Camry, н.з. НОМЕР_1 , змінам первинного змісту не піддавався. Номер двигуна « НОМЕР_5 » наданого на дослідження автомобіля «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_1 , змінам первинного змісту не піддавався .
2. Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, що міститься у ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За положеннями ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП адміністративним порушенням є керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
Відповідно до п. 30.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів..
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та іншими документами.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявними у справі доказами підтверджено, що відомості про свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_2 були наявні в модулі Єдиного державного реєстру транспортних засобів в стані «На обробці у паспортиста», тобто процедура не була завершена. Позивач надав відомості з порталу «ДІЯ», де вказана дата реєстрації автомобіля «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_1 - 30.11.2013, автомобіль був зареєстрований за власником ОСОБА_2 .
Тобто позивач керував транспортним засобом, який був зареєстрований.
Постановою заступника начальника сектору дізнання відділу поліції № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області Мостового О.Б. від 30.05.2025, якою кримінальне провадження № 12025047220000175, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2025 за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України закрите, додатково підтверджений факт відсутності підробки свідоцтва.
У спірному випадку відповідачем не доведено факту, що транспортний засіб був не зареєстрований та водій керував транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, в матеріалах справи відсутня достатня доказова база щодо вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову.
Приймаючи до уваги ту обставину, що позивач оскаржує прийняте відповідачем рішення, що виражене у фірмі винесеної постанови у справі про адміністративне правопорушення, при цьому відповідачем не надано доказів, які підтверджують правомірність такого рішення, суд, керуючись принципом необхідності доведення з боку відповідача, вважає позовні вимоги обґрунтованими.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого, отже наявні підстави для скасування спірної постанови.
У відповідності ч. ч. 3, 4 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні (Постанова ВС КАС від 21 грудня 2018 року по справі №803/1252/17, адміністративне провадження №К/9901/50685/18).
У зв'язку із тим, що Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області є неналежним відповідачем, це є підставою для відмови у задоволенні позову до вказаного відповідача.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що провадження у справах про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП за постановою про накладення адміністративного стягнення підлягає закриттю.
Згідно із ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 139 КАС України та Закону України «Про судовий збір» суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн. (а.с. 17), що є мінімальною ставкою судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 245, 286 КАС України, суддя,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Департамента патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4629357 від 01 травняґ 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
У задоволенні іншої частини вимог до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області - відмовити.
Провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП - закрити.
Стягнути з Департамента патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене) (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.С. Наумова