Справа № 201/6822/25
Провадження № 2/201/3482/2025
19 листопада 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Батманової В.В.,
з секретарем судового засідання Дейнега А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Соборного районного суду міста Дніпра у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАБУГОР.КОМ» про захист прав споживачів,-
В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАБУГОР.КОМ» про захист прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 09.08.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ "ЗАБУГОР.КОМ" укладено Договір № 476-2408092 на туристичне обслуговування. Договір укладено за посередництва ТОВ "АТП "Поїхали з нами" та ФОП ОСОБА_2 .
Згідно з Додатком № 1 до Договору, позивач замовив послуги: Проживання 1: Готель: The Tahiti Pearl Beach Resort (Французька Полінезія, Папеете) Розміщення і тип номеру: DBL, Signature Ocean Front Suite & Hot Tub Дати заселення/виселення: 10.02.2025 - 11.02.2025. Харчування: (BB) сніданок Поселення в готель, а також виселення з готелю (звільнення номеру) здійснюються з урахуванням розрахункових годин, що встановлені у готелі Проживання 2: Готель: Bora Bora Pearl Beach Resort (Французька Полінезія, ОСОБА_3 ) Розміщення і тип номеру: DBL, Garden Villa & Pool Дати заселення/виселення: 11.02.2025 - 21.02.2025. Харчування: (BB) сніданок Поселення в готель, а також виселення з готелю (звільнення номеру) здійснюються з урахуванням розрахункових годин, що встановлені у готелі. Дати поїздки: 09.02.2025 по 21.02.2025.
13.08.2024 відповідно до виставленого рахунку позивачем було здійснено оплату у розмірі 169810 грн, та 31.08.2024 - у розмірі 81000 грн.
У зв'язку з непередбачуваним лікуванням, керуючись ст. 20 Закону України "Про туризм" та п. 4.1 Договору, позивач був змушений відмовитись від замовленого Туристичного продукту та подав Турсубоператору відповідну заяву від 12.11.2024. Станом на 25.11.2024 сплачені кошти позивачу повернуті не були, відтак 25.11.2024 позивач повторно звернувся до Туроператора (відповідач) з заявою про повернення коштів. На момент звернення до суду з цим позовом відповіді на заяву про повернення коштів не отримано, кошти не повернуто.
У зв'язку з викладеним просить суд Договір № 476-2408092 на туристичне обслуговування, укладений 09.08.2024 між ТОВ "ЗАБУГОР.КОМ" за посередництва ТОВ "АТП "Поїхали з нами" та ФОП ОСОБА_2 - розірвати. Стягнути з ТОВ "ЗАБУГОР.КОМ" на користь ОСОБА_1 сплачені за Договором № 476-2408092 на туристичне обслуговування кошти в сумі 250810 грн.
Представник позивача надав заяву, де зазначив, що підтримує позовні вимоги та просив суд розглядати справу без його участі. Не заперечував проти заочного рішення.
Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Судом встановлено, що 09.08.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ "ЗАБУГОР.КОМ" укладено Договір № 476-2408092 на туристичне обслуговування. Договір укладено за посередництва ТОВ "АТП "Поїхали з нами" та ФОП ОСОБА_2 .
Згідно з Додатком № 1 до Договору, позивач замовив послуги: Проживання 1: Готель: The Tahiti Pearl Beach Resort (Французька Полінезія, Папеете) Розміщення і тип номеру: DBL, Signature Ocean Front Suite & Hot Tub Дати заселення/виселення: 10.02.2025 - 11.02.2025. Харчування: (BB) сніданок Поселення в готель, а також виселення з готелю (звільнення номеру) здійснюються з урахуванням розрахункових годин, що встановлені у готелі Проживання 2: Готель: Bora Bora Pearl Beach Resort (Французька Полінезія, ОСОБА_3 ) Розміщення і тип номеру: DBL, Garden Villa & Pool Дати заселення/виселення: 11.02.2025 - 21.02.2025. Харчування: (BB) сніданок Поселення в готель, а також виселення з готелю (звільнення номеру) здійснюються з урахуванням розрахункових годин, що встановлені у готелі. Дати поїздки: 09.02.2025 по 21.02.2025.
13.08.2024 відповідно до виставленого рахунку позивачем було здійснено оплату у розмірі 169810 грн, та 31.08.2024 - у розмірі 81000 грн.
У зв'язку з непередбачуваним лікуванням, керуючись ст. 20 Закону України "Про туризм" та п. 4.1 Договору, позивач був змушений відмовитись від замовленого Туристичного продукту та подав Турсубоператору відповідну заяву від 12.11.2024.
Станом на 25.11.2024 сплачені кошти позивачу повернуті не були, відтак 25.11.2024 позивач повторно звернувся до Туроператора (відповідач) з заявою про повернення коштів.
Станом на час розгляду справи відповіді на заяву про повернення коштів не отримано, кошти не повернуто.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ч. І, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягай згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Відповідно до п.1 ч. 6 ст. 20 Закону України «Про туризм» кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв'язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків.
Частиною 12 ст. 20 Закону України «Про туризм» передбачено, що туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов'язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб'єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.
Частиною 7 та 8 ст. 20 Закону України «Про туризм» передбачено, що кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв'язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі: 1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків; 2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги; 3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов'язкових платежів; 4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту; 5) домовленості сторін.
Туроператор (турагент) зобов'язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.
Частиною 1 статті 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин, їх аналіз свідчить, що туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору у разі наявності його вини. Туроператор звільняється від відповідальності за невиконання умов договору, якщо таке невиконання сталося у результаті подій, які туроператор не міг передбачити.
Позивач заздалегіть повідомив туроператора про неможливість виконання сторонами договору з незалежних причин (стан здоров'я), тому у відповідності до ч.1ст. 907 ЦК України, п.1 ч.6ст. 30 Закону України «Про туризм» належить вважати вимогою розірвати договір у зв'язку з істотною зміною обставин.
У зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог позивача, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави суму судового збору в розмірі 1211,20 грн., оскільки позивача було звільнено від його сплати при пред'явленні позову на підставі Закону України «Про захист прав споживачів.
На підставі викладеного, Конституції України, Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.11,23,651,1167 ЦК України та керуючись ст. 13, 76-78, 81, 263 - 265 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАБУГОР.КОМ» про захист прав споживачів задовольнити.
Розірвати договір № 476-2408092 на туристичне обслуговування, укладений 09.08.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ "ЗАБУГОР.КОМ" за посередництва ТОВ "АТП "Поїхали з нами" та ФОП ОСОБА_2 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАБУГОР.КОМ" (ЄДРПОУ 35364201) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачені за Договором № 476-2408092 на туристичне обслуговування кошти в розмірі 250810 (двісті п'ятдесят тисяч вісімсот десять гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАБУГОР.КОМ" (ЄДРПОУ 35364201) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра.
Суддя : В.В. Батманова