Вирок від 21.11.2025 по справі 201/7619/23

Справа № 201/7619/23

Провадження № 1-кп/201/254/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів Соборного районного суду м. Дніпра у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , з секретарем судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі спеціального судового провадження в залі Соборного районного суду м. Дніпра кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023000000000125 від 20.02.2023 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дмитрівка Шахтарського району Донецької області, громадянина України, який має вищу освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України,

в судовому засіданні приймали участь:

-прокурори ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

-захисник ОСОБА_9

ВСТАНОВИЛА:

Обставини, які встановлені колегією суддів

Згідно з ст. ст. 1, 2 Конституції України, Україна є суверенною, незалежною та унітарною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до статті 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Статтею 19 Конституції України встановлено один із основних загальних засад правового порядку в Україні, який ґрунтується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

У період незалежності України Російська Федерація та її представники систематично, цілеспрямовано вели агресивну політику щодо України, проводили підривну діяльність проти вказаної держави, закладаючи підґрунтя економічного ослаблення України, дискредитації її у міжнародних торгівельних відносинах, штучно створюючи перепони на шляху руху України до вступу у НАТО, інтеграції у Європейський економічний союз, постійно посягали на суверенітет, територіальну цільність та недоторканість України, не визнавали її кордонів, приймали рішення та вчиняли дії, що загрожували обороноздатності, державній та економічній безпеці України.

Російською Федерацією постійно вживались заходи щодо ескалації збройної агресії проти України, нав'язування сепаратизму, провокування міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, масових безпорядків, що загрожує безпеці, життю і здоров'ю громадян, державному суверенітету, конституційному ладу та територіальній цілісності України.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами України, РФ та світовою спільнотою, 21 лютого 2022 року РФ визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.

22 лютого 2022 року президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року о 05 годині президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

У подальшому, в цей же день на виконання злочинного наказу вищого політичного керівництва РФ військовослужбовці ЗС та інших воєнізованих формувань РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій і Луганській областях, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, у тому числі шляхом застосування оперативно-тактичних ракет (включаючи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) по позиціям ЗС України та об'єктах цивільної інфраструктури, здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Окрім того, перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 р. та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

15.03.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 р. № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб.

21.04.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб.

22.05.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 р. №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 діб.

15.08.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 р. №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 р. строком на 90 діб.

17.11.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 07.11.2022 р. № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 р. строком на 90 діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207-VII, окупаційна адміністрація РФ - сукупність державних органів і структур РФ, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.

Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Пунктом 7 частини 1 статті 1-1 Закону визначено поняття «тимчасово окупована Російською Федерацією територія України» та встановлено, що це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Статтею 3 Закону встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією визначається:

1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.

Згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року, визнається, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН.

Проміжним рішенням Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй від 16 березня 2022 року, констатовано факт вторгнення Росії на територію України.

Крім того, преамбулою Закону встановлено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.

Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

З початку березня 2022 року військовослужбовцями збройних сил країни агресора - Російської Федерації, у силовому виді за допомогою військової техніки шляхом вторгнення, було захоплено - окуповано окрему територію міста Маріуполя Донецької області. Для запровадження та утримання у незаконний спосіб місцевих мешканців вказаного населеного пункту військовослужбовці Російської Федерації та інших військових формувань, контрольованих державою-агресором, з метою повного контролю над захопленою територією, використовуючи силу та вогнепальну зброю на в'їздах та виїздах з території зазначеного міста обладнали ворожі бойові озброєні блокпости, а також ними введено спеціальний режим переміщення місцевого населення окупованою територією.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 вересня 2022 року» (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.09.2022), Маріупольська міська територіальна громада Маріупольського району Донецької області внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (п.п. 3 п. 7 розділу ІІ Переліку).

Наступними редакціями вказаного переліку дана територіальна громада з нього не виключалась.

Таким чином, у зв'язку із веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, у березні 2022 року окрема територія м. Маріуполя Донецької області тимчасово окупована та збройними формуваннями Російської Федерації встановлено загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Одночасно з початком тимчасової окупації зазначеного населеного пункту в березні 2022 року не пізніше 26.03.2022 окупаційною адміністрацією, а саме фактичним керівництвом так званої «ДНР», з метою забезпечення контролю за поведінкою місцевих мешканців, виявлення та розшуку патріотично налаштованих громадян України, здійснення стосовно них репресивних заходів, а також для вчинення інших протиправних дій створено незаконні правоохоронні органи, а саме відділення поліції «ДНР».

Після чого невстановленими особами з числа представників окупаційної влади Російської Федерації проведено роботу з виявлення осіб серед місцевого населення м. Маріуполя, які б виконували правоохоронні, організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські та інші функції у правоохоронних органах та незаконних органах влади, зокрема, у відділеннях поліції окупаційної адміністрації держави-агресора, а також здійснювали діяльність за відповідними напрямками у співпраці з ними.

При цьому, значна кількість громадян України з числа співробітників правоохоронних, контролюючих, судових органів та органів місцевої влади м. Маріуполя та Маріупольського району Донецької області, діючи між собою за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи кожен протиправний характер своїх дій, погодилися співпрацювати із окупаційною владою та виконувати вказівки та розпорядження представників окупаційної влади та військових посадових осіб ЗС РФ. При цьому, зазначена група осіб розподілила між собою подальші ролі у реалізації вищевказаного спільного злочинного задуму.

Так, в березні 2022 року (більш точна дата не встановлена) невстановлені особи із числа представників окупаційних сил Російської Федерації, запропонували громадянину України ОСОБА_5 обійняти посаду поліцейського в незаконному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території - «поліції ДНР».

При цьому, 19.04.2019 ОСОБА_5 склав присягу на вірність Українському народові, а наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 68 о/с від 22.01.2021 його призначено оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, у зв'язку з чим в силу ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», він набув статус працівника правоохоронного органу.

Крім того, громадянин України ОСОБА_5 , який постійно проживав на території м. Маріуполя Донецької області та тривалий період часу проходив службу в Національній поліції України, був достеменно обізнаний про те, що у 2014 році розпочалась збройна агресія Російської Федерації проти України, а також про те, що з 24.02.2022 вона переросла у широкомасштабне вторгнення військ РФ на територію суверенної держави, до громадянства якої він належить. Також ОСОБА_5 об'єктивно розумів зміст загальновідомих подій про те, що збройні формування Російської Федерації шляхом вчинення воєнного нападу захопили Маріупольський район Донецької області та створили на окупованій території окупаційні адміністрації.

Більш того, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області «Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області» № 330 від 25.02.2022 особовий склад Маріупольського районного управління поліції (з підпорядкованими підрозділами поліції) ГУНП в Донецькій області, в тому числі ОСОБА_5 , мав прибути до Покровського районного управління ГУНП в Донецькій області о 08:45 год. 26.02.2022.

Незважаючи на вказані факти, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи, що Україна є унітарною державою, її суверенітет України поширюється на всю територію держави, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, до визначеного тимчасового місця служби 26.02.2022 не прибув, навпаки вирішив залишитись на тимчасово окупованій території Донецької області та допомагати агресору створювати вертикаль незаконних органів управління, в тому числі правоохоронних.

Так, ОСОБА_5 , перебуваючи в тимчасово окупованому м. Маріуполь Донецької області, керуючись корисливими мотивами, з метою сприяння представникам окупаційної влади та військовим посадовим особам ЗС РФ у веденні агресивної війни проти України, а також сприяння агресору у створенні незаконних органів управління, діючи в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб з окремими працівниками ГУНП у Донецькій області, кримінальні провадження у відношенні яких виділені в окремі провадження, а також іншими працівниками контролюючих, правоохоронних, судових органів та незаконних органів влади Донецької області, які перейшли на бік ворога, нехтуючи при цьому положеннями Конституції України та вимогами інших законів України, погодився виконувати відведену йому роль у реалізації спільного злочинного задуму та в один із днів березня 2022 року (точна дата не встановлена) умисно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту та почав надавати іноземній державі та їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, а саме добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме «поліцейського ДНР», яку займає до теперішнього часу.

Займаючи вищевказану посаду в незаконному правоохоронному органі, ОСОБА_5 , достовірно розуміючи, що на території м. Маріуполя Донецької області діє окупаційний режим, введений у зв'язку із захопленням військовослужбовцями та представникам збройних сил Російської Федерації території та державної влади у вказаній адміністративній одиниці, всупереч передбаченого Законом України «Про Національну поліцію» порядку, приступив до виконання покладених на нього представниками РФ організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських та правоохоронних функцій у незаконному правоохоронному органі, створеному державою-агресором, до яких, окрім сприяння протиправній діяльності державі-агресору, входять: встановлення обмеження щодо перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без визначених документів; тимчасове обмеження або заборона руху транспортних засобів і пішоходів на вулицях, дорогах та ділянках місцевості; організація перевірки документів, що посвідчують особу, у фізичних осіб, а в разі потреби - огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян; здійснення оперативно-розшукової діяльності, проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій тощо.

Так, приблизно 25-27 квітня 2022 року ОСОБА_5 в якості «поліцейського ДНР» в одязі із розпізнавальними знаками вказаного незаконного правоохоронного органу, патрулюючи територію, прибув у двір будинку за адресою: м. Маріуполь, вул. Нільсена, 62, де прийняв участь у забезпеченні публічного порядку під час словесного конфлікту між місцевими мешканцями.

У такий спосіб ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді «поліцейського ДНР», діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з іншими представниками окупаційної адміністрації, у тому числі з працівниками правоохоронних органів України, які перейшли на бік ворога, здійснює незаконні владні та правоохоронні повноваження на тимчасово окупованій території Маріупольського району Донецької області, а отже виконує організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські та правоохоронні функції.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 знижує рівень захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якого забезпечується сталий розвиток суспільства, його дії завдають шкоди верховенству державної влади її самостійності усередині країни; нерозривності взаємозв'язку всіх складових території держави, що характеризуються єдністю і не мають власного суверенітету; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; захищеності державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності України, її економічного, оборонного потенціалу, правопорядку, життєво важливої інфраструктури та населення від розвідувально-підривної діяльності від іноземних спеціальних служб; захищеності інтересів України у сфері економіки.

За викладених вище обставин дії ОСОБА_5 кваліфіковані у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту та надання іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.

Позиція обвинуваченого

Відповідно ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, з врахуванням того, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснювалось у спеціальному провадженні згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2023 року (т. 2 а.п. 155-157), тому ухвалою колегії судів Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2024 прийнято рішення про здійснення відкритого спеціального судового провадження у даному кримінальному провадженні (т. 3 а.п. 172) та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого.

У зв'язку з цим ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред'явленого йому обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомлений мовою, якою він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного їй захисника безплатно для нього. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Так, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року; «F.C.B. проти Італії» від 28 серпня 1991 року; «Т. проти Італії» від 12 жовтня 1992 року; «Пуатрімоль проти Франції» від 23 листопада 1993 року; «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року; «Меденіца проти Швейцарії» від 14 червня 2001 року; «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року; «Да Лус Домінгеш Ферейра проти Бельгії» від 24 травня 2007 року висвітлено пункт про здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого в аспекті вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право кожного на справедливий суд, коли немає підстав вважати, що обвинувачений не був належно повідомлений про розпочате щодо нього судове провадження; якщо він згодом може домогтися ухвалення нового судового рішення за його участі, в якому містилася б оцінка обґрунтованості висунутих проти нього обвинувачень, а також під час дотримання інших гарантій його конвенціальних прав. Це свідчить про те, що здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого не суперечить вимогам цього нормативно-правового акта міжнародного значення.

Натомість ОСОБА_5 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.

Таким чином ОСОБА_5 , в силу п. 3 ч. 3 ст. 323 КПК України, обізнаний, тобто повинен був знати, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, втім до слідчого та у судові засідання жодного разу не з'явився.

Так, повідомлення про підозру, повістки про виклик ОСОБА_5 до слідчого, повідомлення про здійснення спеціального досудового розслідування опубліковані на сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» (т. 2 а.п. 1-3, 12-15, 22, 24-28, 163-164, 165-167, 172).

ОСОБА_5 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (нова назва: Соборний районний суд м. Дніпра) у судові засідання, які призначалися на 20.12.2023, 17.01.2024, 06.02.2024, 28.02.2024, 07.03.2024, 18.04.2024, 30.05.2024, 18.06.2025, 26.11.2024, 17.12.2024, 07.07.2025, 20.11.2025 не з'явився, хоча в належний спосіб був повідомлений про час та місце розгляду, про що свідчать його виклики, опубліковані в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур'єр» (т. 3 а.п. 80, 96, 188, 224, 229, 246; т. 4 а.п. 4, 19), на сайті Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (нова назва: Соборний районний суд м. Дніпра) https://gt.dp.court.gov.ua/sud0412/ (т. 3 а.п. 53-54, 63-64, 77-78, 95, 179, 215, 254; т. 4 а.п. 8, 20), та, за бажанням прокурора, на одну із дат на сайті Офісу Генерального прокурора (т. 3 а.п. 222).

Про причини неявки суду не повідомив, можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції «ВКЗ» поза межами приміщення суду не скористався.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна.

Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Позиція захисника

Інтереси обвинуваченого ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні і в судовому процесі належно і якісно були представлені захисником ОСОБА_9 згідно доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 026-260001295 від 11.02.2023 (т. 2 а.п. 34, 35), тим самим судом виконано складову права на справедливий судовий процес та не порушено право на захист обвинуваченого.

Отже судом виконаний обов'язок вживати усіх заходів, необхідних для забезпечення обвинуваченого у державній зраді ОСОБА_5 права на кваліфікований захист, у тому числі і призначення захисника, який би надавав практичну юридичну допомогу ефективно, оскільки такий захист не може бути ілюзорним заради «видимості судового процесу», що є одним із основоположних елементів справедливого розгляду, на що неодноразово наголошував і наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Захисник просив свого підзахисного виправдати, вважаючи, що в ході судового розгляду прокурор не довів прямого умислу на вчинення злочину ОСОБА_5 і його дії всупереч інтересам держави.

Докази, які досліджені колегією суддів

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Витяг з ЄРДР по к/п № 42022000000001158 від 26.08.2022 (т. 1 а.п. 26-28, 29) підтверджує факт внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення.

Постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 20.02.2022 (т. 1 а.п. 2-3), відповідно до якої виділено з к/п № 42022000000001158 від 26.08.2022 матеріали досудового розслідування згідно реєстру (т. 1 а.п. 4-7) за підозрою ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, в окреме провадження з присвоєнням номеру 62023000000000125 від 20.02.2023.

Витяг з ЄРДР по к/п № 62023000000000125 від 20.02.2023 (т. 1 а.п. 1) підтверджує факт внесення відомостей про правопорушення до ЄРДР за фактом державної зради за попередньою змовою групою осіб, вчинене ОСОБА_5 , та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України підтверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами, а саме:

- копією наказу ГУНП в Донецькій області № 330 від 25.02.2022 (т. 1 а.п. 117-118), яким визначено Покровське РУП ГУНП в Донецькій області тимчасовим місцем несення служби особового складу ГУНП в Донецькій області та Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області. Забезпечено прибуття підпорядкованих працівників до тимчасового несення служби 26.02.2022 о 08:45.

- копією присяги на вірність Українському народові (т. 1 а.п. 213), власноручно написана і підписана ОСОБА_5 19.04.2019 року, яка має наступний зміст: Я, ОСОБА_5 , усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно сліжити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.

- копією витягу з наказу № 68 о/с від 22.01.2021 (т. 1 а.п. 214), за яким рядового поліції ОСОБА_5 призначено з 22.01.2021 о/у сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського районного управління поліції, увільнивши його від посади о/у сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Центрального відділу поліції. Підстава - рапорт ОСОБА_5 від 11.01.2021.

- копією витягу з наказу № 155 о/с від 31.03.2022 (т. 1 а.п. 215), яким капітана поліції ОСОБА_5 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

- показаннями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , яка суду повідомила наступне. Станом на 24.02.2024 я працювала на посаді дізнавача сектору дізнання Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області в м. Маріуполі. Це було з лютого 2020 по травень 2022 року. Відділ поліції № 2 знаходився за адресою м. Маріуполь, Лівобережний район, пр-т Перемоги, буд. 27. ОСОБА_5 я знаю, працювала з ним в 2020 році в Центральному відділі поліції - це стара назва Маріупольського РУП. З ним були робочі стосунки. Він був оперуповноваженим Маріупольського районного управління поліції. Він присягав на вірність народу України. ОСОБА_5 я вперше побачила на початку травня 2022 року в Центральному районі м. Маріуполя за адресою вул. Нільсена, 62 біля адмінбудівлі Маріупольського РУП. Він з колегами Маріупольського РУП о/у ОСОБА_11 , дільничним ОСОБА_12 , дільничним ОСОБА_13 , був у дворі будинку. Він був одягнутий в чорний цивільний одяг з білою пов'язкою на руці і нозі. Вони налагоджували конфлікт між мешканцями. ОСОБА_14 був в камуфльованому зеленому одязі з пов'язками. Білі пов'язки значать належність до незаконних збройних формувань МВД ДНР. Я зробила висновок, що вони перейшли на бік окупанта. Я бачила на ТГ каналі «Сладков», коли наші колишні колеги зібралися по пр. Нахімова в Маріуполі в Приморському районі, де їх агітували працювати в МВД ДНР, а можливо і хтось вже працював там, оскільки на відео вони були у камуфльованому одязі. Під час досудового розслідування зі мною проводився допит і впізнання, я його впізнала по фото і відео з ТГ каналу. Після 24.02.2022 року вказівок на евакуацію не було. Нам керівник в групу ТГ каналу скинув, що якщо хтось бажає, то хай виїжджає з міста. Потім це повідомлення зникло і нам пропонували залишитися в місті. Я до 10.03.2022 була в місті, потім нас евакуювали до Маріупольського РУП, де я була до 13.03.2022. Я виїхала з Маріуполя 13.05.2022. На евакуацію транспортних засобів не було надано, ми виїжджали власними засобами. Мені невідомо, щоб на ОСОБА_15 тиснули, щоб він обійняв посаду в поліції ДНР.

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.10.2022 (т. 1 а.п. 134-136), відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_5 як такого, якого бачила в кінці квітня - на початку травня 2022 у дворі будинку АДРЕСА_2 в цивільному одязі з білими пов'язками на руці і нозі, а також під час перегляду відеосюжетів телеграм каналів терористичного журналіста «Сладкова» та «МВД ДНР» в червні 2022 під час перебування в строю на території майданчику ГУНП в Донецькій області.

- протоколом огляду відеозапису від 26.10.2022 за участю свідка ОСОБА_10 (т. 1 а.п. 137-148), відповідно до якого об'єктом огляду є відеозапис за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , розміщеного на платформі YouTube каналу сторінки так званої МВД ДНР.

На зазначеному вище web-pecypci наявне посилання на публікацію з назвою «Сотрудники украинской полиции переходять на службу в МВД ДНР».

При збільшенні зображення наявного у вказаній публікації встановлено відображення на ньому будівлі ГУНП в Донецькій області, що розташоване за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нахімова, 86, а саме правої її частини з боку провулку Дніпропетровський.

Далі натиснуто на посилання за інтернет адресою: https://www.youtube.com/watch?v=VnLcEWbH4js.

Відео файл починається з фону чорного кольору на якому зображується логотип чи герб з двохголовим орлом та латинською літерою «Z» та написом під дин «МВД ДНР».

Подальшим оглядом відео встановлено, що на території огородженої парканом перебувають особи чоловічої жіночої статі як в цивільному одягу так в форменному одязі різного типу (камуфляж, тактичний тощо). За загальним виглядом вказаної території вона візуально схожа на територію двору ГУНП в Донецькій області. В результаті пошуку зображено ГУНП в Донецькій області, що до початку збройної агресії РФ проти України з 2015 по 2022 роки розташовувалось за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нахімова, 86 виявлено зображення, що підтверджують проведення відео зйомки на вказаній території, а саме: наявність об'єктів, що розташовані на території.

На фоні відео звучить голос позакадрового коментатора російською мовою.

Під час перегляду відео на 00 хвилині 15 секунд по 00 хвилин 26 секунд зафільмовано інтерв'ю жінки, яка одягнута у цивільну чорну кофту та чорну шкіряну куртку з довгим русявим волоссям, перебуваючи на території окупованої військовими РФ адміністративної будівлі ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 86 розповідає, що з початку війни у неї на меті завжди було залишились у місті та працювати на своїй роботі до пенсії.

Під час перегляду відео свідок ОСОБА_10 заявив, що на відео він впізнає оперуповноваженого відділу поліції № 2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_16 . Знає він її оскільки разом працювали у зазначеному відділку поліції. Впізнає подвір'я адміністративної будівлі ГУНП в Донецькій області, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 86.

В ході перегляду відео на 01 хвилині 51 секунд зафільмовано одягнутих в різноманітний тактичний одяг осіб, із білими стрічками на рукавах та ногах, серед яких в першій шерензі строю, третім з ліва знаходиться чоловік, одягнутий в зелений камуфляж, з білими пов'язками на руках та ногах, шевроном «ДНР» та кепі зеленого кольору, на обличчі якого є борода чорного кольору.

Під час перегляду відео свідок ОСОБА_10 заявив, що на відео він впізнає дільничного офіцера поліції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_17 . Знає його оскільки разом працювали у зазначеному відділку поліції. Впізнає місце зйомки інтерв'ю, а саме подвір'я адміністративної будівлі ГУНП в Донецькій області, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 86.

Далі під час перегляду відео на 01 хвилині 51 секунд серед інших осіб одягнутих в різноманітний тактичний одяг осіб, із білими стрічками на рукавах та ногах, в другій шерензі строю посередині зафільмовано чоловіка, одягнутого в цивільний одяг.

Під час перегляду відео свідок ОСОБА_10 заявив, що на відео він впізнає оперуповноваженого СКР Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_5 .

Далі під час перегляду відео на 01 хвилині 39 секунді по 1 хвилину 50 секунд дає інтерв'ю чоловік, який одягнутий у спортивний костюм чорного кольору з капюшоном, має коротке волосся з залисиною, худорлявої статури. Він розповідає, що працює більше 20 років. З міста не мав намірів виїжджати, а відділок поліції під час обстрілів покинув останнім. Після чого знаходився у підвальному приміщенні ДК (Дом культури) на лівому березі м. Маріуполя, де допомагав цивільним евакуйовуватися. Має на меті продовжим службу та допомогти людям.

Під час перегляду відео свідок ОСОБА_10 заявив, що на відео він впізнає старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_18 .

В ході подальшого перегляду відео на 04 хвилині 55 секунд серед осіб, одягненнях у формений одяг із білими стрічками, в актовій залі захопленій будівлі ГУНП в Донецькій області за адресою м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, під дописом «сотрудники украинской полиции массово переходят на службу в МВД ДНР», зображено в кепі кольору хакі з білою стрічкою на правій руці.

Під час перегляду відео свідок ОСОБА_10 заявив, що на відео він впізнає оперуповноваженого Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_19 .

В ході перегляду відео на 04 хвилині 55 секунд серед осіб, одягненнях у формений одяг із білими стручками, в актовій залі захопленої будівлі ГУНП в Донецькій області за адресою м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, під дописом «сотрудники украинской полиции массово переходят на службу в МВД ДНР», зображено чоловіка в кеш кольору хакі.

Свідок ОСОБА_10 заявив, що на відео він впізнає лейтенанта поліції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_20 .

На 04 хвилині 56 секунд серед осіб, одягнених у формений одяг із білими стрічками, в актовій залі захопленій будівлі ГУНП в Донецькій області за адресою м. Маріуполь, пр. Нахимова. 86, під дописом «сотрудники украинской полиции массово переходят на службу в МВД ДНР» зображено обличчя жінки.

Свідок ОСОБА_10 заявив, що на вказаному відрізку відео він впізнає начальника сектору дізнання ВП №1 Маріупольськго районного управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області, капітана поліції ОСОБА_21 .

- колегією суддів у судовому засіданні, яке відбулось 26.11.2024, досліджений оптичний диск з відеозаписом вищевказаної слідчої дії за участю свідка ОСОБА_10 (т. 2 а.п. 148 зв.). Встановлено, що зміст відеозапису, розміщеного на платформі YouTube каналу сторінки так званої МВД ДНР, який пред'явлений свідкові, повністю відповідає вищевказаному протоколу огляду відеозапису за участю вказаного свідка (т. 3 а.п. 225-227).

- протоколом огляду відеозапису від 26.10.2022 за участю свідка ОСОБА_10 (т. 1 а.п. 149-157), відповідно до якого об'єктом огляду є відеозапис, розміщений на платформі системи «Telegram» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Далі здійснено перехід за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 на платформу системи «Telegram» на канал «Сладков +» після чого завантажено сторінку із розміщеним на ній відеозаписом тривалістю 04 хвилини 56 секунди під назвою «Сотрудники украинской полиции массово переходят на службу в МВД ДНР» (мовою оригінала). Дата публікації відео 02 червня 2022 року.

На початку відео зафільмовано як чоловіки та жінки одягнуті у польову військову та цивільну форму шинкуються на подвір'ї території окупованої військовими РФ адміністративної будівлі ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 86.

Під час перегляду відео на 00 хвилині 36 секунд по 00 хвилин 48 секунд зафільмовано інтерв'ю жінки, яка одягнута у цивільну чорну кофту та чорну шкіряну куртку з довгим русявим волоссям, перебуваючи на території окупованої військовими РФ адміністративної будівлі ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 86 розповідає, що з початку війни у неї на меті завжди було залишились у місті та працювати на своїй роботі до пенсії.

В ході перегляду відео на 01 хвилині 37 секунд зафільмовано одягнутих в різноманітний тактичний одяг осіб, із білими стрічками на рукавах та ногах, серед яких в першій шерензі строю, третім з ліва знаходиться чоловік, одягнутий в зелений камуфляж, з білими пов'язками на руках та ногах, шевроном «ДНР» та кепі зеленого кольору, на обличчі якого є борода чорного кольору.

Далі під час перегляду відео на 01 хвилині 37 секунд серед інших осіб одягнутих в різноманітний тактичний одяг осіб, із білими стрічками на рукавах та ногах, в другій шерензі строю посередині зафільмовано чоловіка, одягнутого в цивільний одяг.

Далі під час перегляду відео на 01 хвилині 54 секунді по 2 хвилини 50 секунд дає інтерв'ю чоловік одягнутий у спортивний костюм чорного кольору з капюшоном, має коротке волосся з залисиною, худорлявої статури. Він розповідає, що працює більше 20 років. З міста не мав намірів виїжджати, а відділок поліції під час обстрілів покинув останнім. Після чого знаходився у підвальному приміщенні ДК (Дом культури) на лівому березі м. Маріуполя де допомагав цивільним евакуйовуватися. Має на меті продовжив службу та допомогти людям.

В ході подальшого перегляду відео на 03 хвилині 01 секунд по 03 хвилини 04 секунд серед осіб одягненнях у формений одяг із білими стрічками, в актовій залі захопленій будівлі ГУНП в Донецькій області за адресою м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, під дописом «сотрудники украинской полиции массово переходят на службу в МВД ДНР», зображено в кепі кольору хакі, тактичному форменому одязі кольору хакі з білою стрічкою на правій руці.

Під час перегляду відео свідок ОСОБА_10 заявив, що на відео він впізнає оперуповноваженого Маріупольського РУН ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_19 .

В ході перегляду відео на 03 хвилині 03 секунд по 03 хвилини 04 секунд серед осіб одягненнях у формений одяг із білими стручками, в актовій залі захопленій будівлі ГУНП в Донецькій області за адресою м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, під дописом «сотрудники украинской полиции массово переходят на службу в МВД ДНР», зображено чоловіка в кепі кольору хакі.

Свідок ОСОБА_10 заявив, що на відео він впізнає дільничного офіцера поліції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_20 .

На 03 хвилині 03 секунд серед осіб одягненнях у формений одяг із білими стручками, в актовій залі захопленій будівлі ГУНП в Донецькій області за адресою м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, під дописом «сотрудники украинской полиции массово переходят на службу в МВД ДНР», зображено обличчя жінки.

Вказана публікація «Telegram» каналу « ОСОБА_22 » має підпис - мовою оригіналу: «ДОНБАСС. Я СЧИТАЮ ЭТИ ВИДЕОКАДРЫ ВАЖНЕЙШЕЙ ИЛЛЮСТРАЦИЕЙ МЫСЛИ О ТОМ, ЧТО МАРИУПОЛЬ НЕ УКРАИНСКИЙ ГОРОД. ЖИТЕЛИ ПОНЯТНО, НА СТОРОНЕ ДНР, ТЕПЕРЬ И УКРАИНСКАЯ ПОЛИЦИЯ ПЕРЕХОДИТ В МВД РЕСПУБЛИКИ.».

- колегією суддів у судовому засіданні, яке відбулось 26.11.2024, досліджений оптичний диск з відеозаписом вищевказаної слідчої дії за участю свідка ОСОБА_10 (т. 2 а.п. 157 зв.). Встановлено, що зміст відеозапису з телеграм каналу «Сладков +», який пред'явлений свідкові, повністю відповідає вищевказаному протоколу огляду відеозапису за участю вказаного свідка (т. 3 а.п. 225-227).

- показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_23 , який суду повідомив наступне.

Павлюкова я знаю, він був оперуповноваженим Маріупольського РУП. У нас були робочі стосунки. Ми працювали у різних відділках, перетиналися по роботі. Оскільки він був поліцейським то, безумовно, він приймав присягу на вірність народові України. В середині березня 2022 року я перебував в м. Маріуполі, виконував свої обов'язки, а саме: перебував на охороні адміністративної будівлі Маріупольського районного управління поліції, оскільки працював в ВП № 2 Маріупольського РУП, а на той час залишки поліцейських евакуювали до центрального району міста. 16 -17 березня 2022 року припинило функціонувати Маріупольське районне управління поліції в Маріуполі у зв'язку з окупацією території обслуговування. Я мешкав в цокольному приміщенні поряд із Маріупольським РУП за адресою: вул. Архітектора Нільсена, 62. Тоді кожного дня були зачистки. На подвір'ї був паливний генератор. Робота якого не подобалася мешканцям і вони вирішили припинити його роботу. До нас прийшли четверо, серед яких були ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_14 , ОСОБА_25 . Вони були з білими пов'язками, тобто вони перейшли на бік ворога. Вони були в чорному цивільному одязі. Вони почали вислуховувати конфліктуючі сторони і сказали, що заберуть нас до відділу поліції, у зв'язку з чим сторони припинили конфлікт. Далі ОСОБА_15 із тими особами повернулися до приміщення захопленого Маріупольського РУП. Більше ОСОБА_15 я не бачив. Далі на початку липня 2022 року ОСОБА_15 я бачив в ТГ каналі російського військового кореспондента « ОСОБА_26 » на відеозаписі, на якому було зображена територія подвір'я ГУНП в Донецькій області по пр. Нахімова і територія актового залу. На відеозаписі серед своїх колег я впізнав ОСОБА_15 , який стояв на шикуванні. Він не був одягнутий в форму української поліції. Зі мною проводилося впізнання за фотознімками і огляд публікації ТГ каналу « ІНФОРМАЦІЯ_4 », на них я впізнав ОСОБА_15 . Я вважаю, що Павлюков порушив присягу народові України, оскільки він перейшов на бік ворога.

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.10.2022 (т. 1 а.п. 182-184), відповідно до якого свідок ОСОБА_23 впізнав ОСОБА_5 як такого, якого бачив в кінці квітня 2022 у дворі будинку АДРЕСА_2 в цивільному одязі з білими пов'язками на руці і нозі, а також під час перегляду відеосюжетів телеграм каналів терористичного журналіста «Сладкова» та «МВД ДНР» в червні 2022 під час перебування в строю на території майданчику ГУНП в Донецькій області за адресою: м. Маріуполь, пр-т Нахімова, 86.

- протоколом огляду відеозапису від 27.10.2022 за участю свідка ОСОБА_23 (т. 1 а.п. 185-193), відповідно до якого об'єктом огляду є відеозапис, розміщений на платформі системи «Telegram» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час перегляду відео свідок ОСОБА_23 заявив, що на відео він впізнає оперуповноваженого відділу поліції № 2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_16 . Знає він її оскільки разом працювали у зазначеному відділку поліції. Впізнає подвір'я адміністративної будівлі ГУНП в Донецькій області, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 86.

Під час перегляду відео свідок ОСОБА_23 заявив, що на відео він впізнає дільничного офіцера поліції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_17 . Знає його оскільки разом працювали у зазначеному відділку поліції. Впізнає місце зйомки інтерв'ю, а саме подвір'я адміністративної будівлі ГУНП в Донецькій області, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 86.

Під час перегляду відео свідок ОСОБА_23 заявив, що на відео він впізнає оперуповноваженого СКР Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_5 .

Під час перегляду відео свідок ОСОБА_23 заявив, що на відео він впізнає старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_18 .

Під час перегляду відео свідок ОСОБА_23 заявив, що на відео він впізнає оперуповноваженого Маріупольського РУН ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_19 .

Свідок ОСОБА_23 заявив, що на відео він впізнає дільничного офіцера поліції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_20 .

Свідок ОСОБА_23 заявив, що на вказаному відрізку відео він впізнає начальника сектору дізнання ВП №1 Маріупольськго районного управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області, капітана поліції ОСОБА_21 .

- протоколом огляду відеозапису від 27.10.2022 за участю свідка ОСОБА_23 (т. 1 а.п. 194-205), відповідно до якого об'єктом огляду є відеозапис за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , розміщеного на платформі YouTube каналу сторінки так званої МВД ДНР.

Далі натиснуто на посилання за інтернет адресою: https://www.youtube.com/watch?v=VnLcEWbH4js.

На фоні відео звучить голос позакадрового коментатора російською мовою.

Під час перегляду відео свідок ОСОБА_23 заявив, що на відео він впізнає оперуповноваженого Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_19 .

Свідок ОСОБА_23 заявив, що на відео він впізнає лейтенанта поліції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_20 .

Колегією суддів досліджені документи, які характеризують особу обвинуваченого:

- копія паспорту громадянина України ОСОБА_5 (т. 1 а.п. 206-207), відповідно до якого останній народився 01.07.1983 в селі Дмитрівка Шахтарського району Донецької області, мається штамп про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 .

- довідка № 22325470170700147379 станом на 21.11.2022 (т. 1 а.п. 208), відповідно до якої ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягувався. Судом на дату ухвалення цього вироку перевірені відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягувався.

- копія службової характеристики ОСОБА_5 , яка видана начальником Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області 01.11.2022 (т. 1 а.п. 216), наступного змісту: за час роботи капітан поліції ОСОБА_5 зарекомендував себе з посереднього боку, не досить ініціативний працівник. Нормативні документи, регламентуючі діяльність поліції вивчив, але не завжди правильно застосовував в повсякденній роботі. Не відзначався високою працездатністю та готовністю працювати у самих складних умовах, поступаючись особистими інтересами. До своїх обов'язків ставився недбало, неодноразово мав зауваження і догани. На критику реагував не завжди спокійно, об'єктивно сприймав критичні зауваження, однак не завжди робив правильні висновки. Фізично розвинутий добре, зовні охайний. По характеру спокійний. Не працював над підвищенням своєї професійної майстерності. З колегами тримав себе вкрай грубо. За характером нетовариський, повагою серед співробітників не користувався. У суспільному житті участі не брав. У спілкуванні з громадянами не завжди ввічливий і тактовний. Табельною зброєю володіє добре. У стройовому відношенні підтягнутий. Капітан поліції ОСОБА_5 у скрутний для країни час не проявив достатньої мужності та відданості, виявив слабкий характер по захисту України від протиправних посягань, збереженню територіальної цілісності країни, не виявив бажання працювати на підконтрольній українській владі території. Згідно наказу ГУНП в Донецькій області від 31.03.2022 № 155 о/с капітан поліції ОСОБА_5 відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» звільнений зі служби в поліції: за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Оцінка суду

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку, а також в сукупності з показаннями свідків, колегія суддів приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.

Окрема увага суду приділена руху провадження в контексті перевірки належності доказів, які подала сторона обвинувачення. Відтак подані стороною докази збиралися стороною обвинувачення в належний спосіб.

Так, колегією суддів встановлено, що 19.04.2019 ОСОБА_5 склав присягу на вірність Українському народові, а наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 68 о/с від 22.01.2021 його призначено оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, у зв'язку з чим в силу ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», він набув статус працівника правоохоронного органу.

У зв'язку із веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України та повномасштабним вторгненням РФ на територію України, у березні 2022 року окрема територія м. Маріуполя Донецької області була тимчасово окупована та збройними формуваннями Російської Федерації встановлено загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

В березні 2022 року (більш точна дата не встановлена) невстановлені особи із числа представників окупаційних сил Російської Федерації, запропонували громадянину України ОСОБА_5 обійняти посаду поліцейського в незаконному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території - «поліції ДНР».

При цьому, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області «Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області» № 330 від 25.02.2022 особовий склад Маріупольського районного управління поліції (з підпорядкованими підрозділами поліції) ГУНП в Донецькій області, в тому числі ОСОБА_5 , повинен був прибути до Покровського районного управління ГУНП в Донецькій області о 08:45 год. 26.02.2022.

Так, приблизно 25-27 квітня 2022 року ОСОБА_5 в якості «поліцейського ДНР» в одязі із розпізнавальними знаками вказаного незаконного правоохоронного органу, патрулюючи територію, прибув у двір будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де прийняв участь у забезпеченні публічного порядку під час словесного конфлікту між місцевими мешканцями.

Про вищевказане повідомили свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_23 , які впізнали ОСОБА_5 та разом із ним інших поліцейських на відеозаписах з платформи YouTube каналу сторінки так званої МВД ДНР та з платформи системи «Telegram» каналу « ОСОБА_22 » під назвою «Сотрудники украинской полиции массово переходят на службу в МВД ДНР» (мовою оригінала). Також вони впізнали ОСОБА_5 за фотознімками. Своїми показами вони підтвердили перехід ОСОБА_5 та разом із ним інших поліцейських на бік ворога в умовах воєнного стану. Їх показання, надані в суді, були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, та особи, яка вчинила злочин.

Під час вивчення матеріалів кримінального провадження також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого у інкримінованому йому злочині.

При цьому колегією суддів прийняті до уваги і використані як докази у кримінальному провадженні дані, які надані органом досудового розслідування із відкритих джерел, зібрані за допомогою розвідки з відкритих джерел (OSINT) відповідно до «Протоколу Берклі», який окреслює мінімальні стандарти для пошуку, збирання, зберігання, перевірки та аналізу відкритих джерел. Відповідно до вказаного протоколу, серед іншого, не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. Проведення огляду інформації, яка міститься у відкритому доступі, її хід і результати фіксуються у відповідному протоколі огляду. До проведення слідчої (розшукової) дії залучається спеціаліст у галузі інформаційних технологій. Під час її проведення відображається хронологічна послідовність зберігання інформації чи доказів, а також з метою встановлення належної системи цифрового збереження, виготовляється доказова копію електронного документа, яка зберігається на окремий носій інформації.

Так, з даних, які надані органом досудового розслідування із відкритих джерел, зібрані за допомогою розвідки з відкритих джерел (OSINT) відповідно до «Протоколу Берклі», колегією суддів прийняті як належний і допустимий доказ відеозаписи з платформи YouTube каналу сторінки так званої МВД ДНР та з платформи системи «Telegram» каналу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » під назвою «Сотрудники украинской полиции массово переходят на службу в МВД ДНР» (мовою оригінала). На них зафільмовано як чоловіки та жінки одягнуті у польову військову та цивільну форму шинкуються на подвір'ї території окупованої військовими РФ адміністративної будівлі ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 86. Саме на цих відеозаписах свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_23 впізнали ОСОБА_5 та разом із ним інших поліцейських, які перейшли на бік ворога.

При цьому громадянин України ОСОБА_5 , який постійно проживав на території м. Маріуполя Донецької області та тривалий період часу проходив службу в Національній поліції України, був достеменно обізнаний про те, що у 2014 році розпочалась збройна агресія Російської Федерації проти України, а також про те, що з 24.02.2022 вона переросла у широкомасштабне вторгнення військ РФ на територію суверенної держави, до громадянства якої він належить. Також ОСОБА_5 об'єктивно розумів зміст загальновідомих подій про те, що збройні формування Російської Федерації шляхом вчинення воєнного нападу захопили Маріупольський район Донецької області та створили на окупованій території окупаційні адміністрації.

Втім ОСОБА_5 , будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи, що Україна є унітарною державою, її суверенітет України поширюється на всю територію держави, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, до визначеного тимчасового місця служби 26.02.2022 не прибув, навпаки вирішив залишитись на тимчасово окупованій території Донецької області та допомагати агресору створювати вертикаль незаконних органів управління, в тому числі правоохоронних, свідомо перейшовши на бік ворога до незаконного правоохоронного органу - поліції ДНР, створеного державою-агресором - РФ.

Колегія суддів акцентує на тому, що «державна зрада» (ст. 111 КК України) має три форми: 1) перехід на бік ворога в період збройного конфлікту; 2) шпигунство; 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Раніше третя форма була сформульована так: «надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України».

Згідно зі змінами, які вніс законодавець, «в умовах воєнного стану» перенесено в ч. 2 ст. 111 КК України. Тобто законодавець сформував кваліфікований склад злочину і зазначив: «Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану».

Колегія суддів нагадує, що з 24 лютого 2022 року відповідним Указом Президента України введено в Україні воєнний стан, який діє по теперішній час, а тому будь-яке діяння, що є формою державної зради, буде інкримінуватися з урахуванням відповідної кваліфікуючої ознаки.

При цьому, суспільна небезпека таких дій полягає в тому, що обвинувачений, будучи службовою особою та маючи спеціальні знання, допомагає державі - агресору створити вертикаль незаконних органів влади та приймає участь в реалізації та підтримці її рішень, оскільки саме така вертикаль загалом є основою функціонування державного механізму, а саме такі дії є нічим іншим, ніж перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, що завдає шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Також необхідно зазначити, що формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб'єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК України.

Суб'єкт злочину спеціальний - ним може бути лише громадянин України.

Конкретні мотиви і мета не є обов'язковими ознаками державної зради і можуть бути різними.

Перехід на бік ворога означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час перебуває у стані війни або збройного конфлікту. У конкретних випадках цей злочин може полягати у вступі на службу до певних військових чи інших формувань ворожої держави, наданні засобів для вчинення злочинів агентам спецслужб іноземних держав, усуненні перешкод для їх вчинення або наданні зазначеним агентам іншої допомоги.

Перехід на бік ворога є закінченим злочином з того моменту, коли громадянин України виконав в інтересах ворога певні дії на шкоду України.

З суб'єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом.

Тобто вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту і бажає цього.

З огляду на це у колегії суддів не виникає сумніву в тому, що ОСОБА_5 безумовно усвідомлював факт окупації та агресії з боку РФ та створення окупаційною владою незаконних органів, яким у тому числі притаманні функції правоохоронних. Маючи достатній рівень освіти, життєвого досвіду та спеціальних знань, капітан поліції ОСОБА_5 , який присягнув на вірність народові України і на момент повномасштабного вторгнення займав посаду оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій та їх наслідків у виді переходу на бік ворога, а саме до незаконного правоохоронного органу - поліції ДНР, створеного державою-агресором - РФ.

Колегія суддів також звертає увагу на таке. Ознака "вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб" (ч. 2 ст. 28 КК України) означає, що дві або більше особи заздалегідь, до початку вчинення злочину, домовилися про його спільне вчинення.

У наведеному тексті колегія суддів не лише констатує цю обставину як складову обвинувачення, але й обґрунтовує своє переконання про неї, посилаючись на:

- логічну неможливість зайняття такої посади без попереднього планування і домовленості з представниками окупаційної влади;

- наявність інших кримінальних проваджень щодо співробітників, які перейшли на бік ворога.

Цей злочинний задум, а саме добровільне зайняття посади в незаконному правоохоронному органі - «поліцейського ДНР», є складовою загального плану окупаційної влади. Колегія суддів виходить з логічної неможливості зайняття ОСОБА_5 такої посади без попереднього планування і домовленості із невстановленими особами із числа представників окупаційних сил Російської Федерації та/або іншими особами, у т.ч. із своїми знайомими співробітниками української поліції, які перейшли на бік ворога. Ця попередня домовленість і є змовою у розумінні ч. 2 ст. 28 КК України.

Наявність попередньої змови та її групового характеру підтверджується:

- наявністю інших кримінальних проваджень щодо співробітників ГУНП в Донецькій області, які перейшли на бік ворога (т. 1 а.п. 111, 113-114, 116; т. 2 а.п. 62), та обвинувальні акти щодо яких знаходяться на розгляді в суді. А щодо однієї з тих осіб ухвалений вирок від 03.11.2025 (справа № 201/10481/23, https://reyestr.court.gov.ua/Review/131540653) за ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, що свідчить про системний і груповий характер переходів на бік ворога серед колишніх українських правоохоронців.

- доказами з відкритих джерел (OSINT): Відеозаписи з платформ YouTube та Telegram, де зафіксовано, як чоловіки та жінки, включаючи впізнаного свідками ОСОБА_5 та разом із ним інших впізнаних свідками українських поліцейських, шикуються на території окупованої адміністративної будівлі ГУНП в Донецькій області. Це доводить, що ОСОБА_5 діяв не ізольовано, а спільно з іншими колишніми працівниками поліції та/або представниками окупаційної влади, виконуючи функції в незаконному правоохоронному органі.

- свідченнями ОСОБА_10 і ОСОБА_23 : їхні послідовні показання підтвердили перехід ОСОБА_5 та разом із ним інших поліцейських на бік ворога, що додатково підтверджує факт спільності та групової узгодженості дій.

Отже ОСОБА_5 не лише перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, добровільно зайнявши посаду «поліцейського ДНР», але й здійснив це діяння спільно з іншими особами, заздалегідь домовившись про спільне виконання функцій незаконного правоохоронного органу на шкоду суверенітетові та безпеці України.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, поза розумним сумнівом.

Виходячи з зазначеного, колегією суддів достовірно встановлено, що дії капітана поліції громадянина України ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту та надання іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

Загальні положення.

При призначенні покарання, згідно із вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, колегія суддів враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Призначаючи основне покарання колегія суддів виходить із наступного.

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, ОСОБА_5 був осудним у розумінні ст. 19 КК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, останній віднесено до категорії особливо тяжкого злочину.

Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, відсутні.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст. 67 КК України, відсутні.

Санкцією ч. 2 ст. 111 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Колегією судді враховується, що надзвичайність суспільної небезпеки вчиненого злочину визначається сукупністю усіх зібраних у кримінальному провадженні даних, які стосуються вчиненого злочину, особи винного і обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, колегією суддів було встановлено, що ОСОБА_5 вчинив державну зраду, а саме: діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту та надання іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб.

Це означає, що винна особа з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки злочинів, які вчиняються в умовах воєнного стану.

Викладені вище обставини вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення вказують на підвищений ступень небезпечності його діяння, оскільки є такими, що були вчинені на шкоду, суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, колегією суддів не було встановлено жодних обставин, які могли б свідчити про його щире каяття або активне сприяння органам досудового розслідування розкриттю кримінального правопорушення, разом з тим, із встановлених колегією суддів обставин кримінального провадження, показів свідків, особи ОСОБА_5 , не встановлено ніякої інформації, яка давала би можливість призначити довічний вид покарання, а тому колегія вважає, що виправлення обвинуваченого можливе під час застосування строкового покарання.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу винного, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, враховуючи, що обвинувачений умисно вчинив особливо тяжкий злочин, а саме державну зраду, в період встановленого в Україні воєнного стану, при цьому цілком усвідомлюючи свої дії, а тому колегія суддів вважає, що ОСОБА_5 з метою його перевиховання та упередження скоєння злочинів в подальшому необхідно призначити покарання у виді строкового позбавлення волі. При цьому, відсутність судимостей, а також його бездоганна служба в поліції України до переходу на бік ворога не свідчать про знижений ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину чи позитивну посткримінальну поведінку винного.

Призначаючи додаткові покарання колегія суддів виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

З огляду на вчинення ОСОБА_5 державної зради, колегія суддів призначає покарання з конфіскацією всього належного йому майна на користь держави.

Також, застосовуючи додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_5 , будучи українським поліцейським і знаходячись під присягою на вірність народові України, вчинив кримінальне правопорушення в період встановленого в Україні воєнного стану у скрутний для України час з корисливих мотивів, маючи мету та бажання отримати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, який пов'язаний із переходом на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, шляхом проходження служби у незаконно створеному правоохоронному органі, то на підставі ст. 54 КК України, колегія суддів вважає необхідним позбавити останньої спеціального звання - «капітан поліції».

Також з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою, особи обвинуваченого та інших обставин справи колегія суддів визнає за неможливе збереження за ОСОБА_5 права обіймати посади у правоохоронних органах, тому згідно ч. 2 ст. 55 КК України призначає йому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки.

Застосування положень ст. 69 і ст. 75 КК України

З огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, колегія суддів, при призначенні йому покарання, не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Підстави для застосування положень ст. 75 КК України також відсутні.

Підсумок.

Колегія суддів переконана, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи засудженого, призначене йому покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Інші питання.

Постановою слідчого від 22.02.2023 ОСОБА_5 оголошено у розшук (т. 2 а.п. 85-86).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2023 (справа № 757/18784/23-к) ОСОБА_5 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави (т. 2 а.п. 111-114).

Вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2023 (справа № 757/18786/23-к) був накладений арешт на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_3 ; транспортний засіб марки ГАЗ 33021 ЗНГ, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (т. 2 а.п. 127-128).

Тому з огляду на призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у виді конфіскації майна, накладений слідчим суддею арешт слід залишити незмінним до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного йому майна на користь держави.

Початок строку відбування ОСОБА_5 покарання слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.

Процесуальні витрати на залучення експертів, речові докази та цивільний позов відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна на користь держави.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання - «капітан поліції».

Згідно з ч. 2 ст. 55 КК України призначити ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки.

ОСОБА_5 початок строку відбування основного покарання обраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.

ОСОБА_5 строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити незмінним запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2023 (справа № 757/18786/23-к) на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_3 ; транспортний засіб марки ГАЗ 33021 ЗНГ, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , - залишити незмінним до приведення вироку до виконання в частині конфіскації на користь держави майна, яке належить ОСОБА_5 .

Витрати на залучення експертів та речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд м. Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

Попередній документ

131936649

Наступний документ

131936651

Інформація про рішення:

№ рішення:	131936650
№ справи:	201/7619/23
Дата рішення:	21.11.2025
Дата публікації:	24.11.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (21.11.2025)
Результат розгляду:	розглянуто з постановленням вироку
Дата надходження:	28.06.2023

Розклад засідань:

Минулі засідання (25)

03.07.2023 09:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
04.07.2023 12:15	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
13.07.2023 14:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
21.09.2023 12:30	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
23.10.2023 14:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
13.11.2023 12:45	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
20.12.2023 14:45	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
17.01.2024 09:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
06.02.2024 09:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
28.02.2024 09:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
07.03.2024 08:45	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
18.04.2024 09:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
30.05.2024 12:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
03.09.2024 10:30	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
19.09.2024 09:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
26.11.2024 09:15	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
17.12.2024 12:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
27.02.2025 12:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
01.04.2025 12:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
14.04.2025 15:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
15.05.2025 13:45	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
07.07.2025 09:15	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
22.09.2025 10:45	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
09.10.2025 12:30	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
20.11.2025 14:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

БАТУЄВ ОЛЕКСАНДР ВАЛЕРІЙОВИЧ

суддя-доповідач:

БАТУЄВ ОЛЕКСАНДР ВАЛЕРІЙОВИЧ

захисник:

Щетніцький Р.В.

обвинувачений:

Павлюков Олексій Юрійович

прокурор:

Колганов А.О.

Луценко К.В.

суддя-учасник колегії:

БАТМАНОВА ВІКТОРІЯ ВІТАЛІЇВНА

ГОНЧАРЕНКО ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ