Справа № 175/6290/24
Провадження № 1-кп/175/363/24
2025 рік
11 листопада 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю потерпілої: ОСОБА_4
за участю обвинуваченого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024052390000591 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, маючого професійно-технічну освіту, не одруженого,
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, систематично, на ґрунті особистих неприязних відносин, вчиняв по відношенні до своєї співмешканки, тобто особи, з якою спільно проживав однією сім'єю, але не перебував у шлюбі, ОСОБА_4 психологічне насильство, що призвело до її психологічних страждань.
Так, 03 серпня 2023 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії психологічного насильства, а саме висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї співмешканки ОСОБА_4 та погрожував їй фізичною розправою, тобто вчинив домашнє насильство, за що постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року обвинуваченого ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.
11 серпня 2023 року, приблизно о 12 годині 34 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчиняв домашнє насильство, не виконав терміновий заборонний припис щодо зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи та заборони в будь-який спосіб контактувати з потерпілою особою та в межах строку дії припису, здійснив контакт з постраждалою особою - співмешканкою ОСОБА_4 , за що постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2023 року обвинуваченого ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.
Продовжуючи свої систематичні дії, обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно вчинив дії психологічного насильства, а саме висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї співмешканки ОСОБА_4 , погрожував їй фізичною розправою та принижував її гідність, тобто вчинив домашнє насильство.
Внаслідок вказаних вище умисних, систематичних, протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 завдано психологічні (моральні) страждання, які є тривалими, інтенсивними і негативними за своїми проявами.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.
ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.
Під час судового розгляду між потерпілою та обвинуваченим укладена угода про примирення від 30 жовтня 2025 року, відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.
Відповідно до умов наданої угоди, потерпіла та обвинувачений уклали цю угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ст. 126-1 КК України, яка ніким не оспорюється та зазначили істотні обставини для цього кримінального провадження. Сторони узгодили призначення покарання обвинуваченому за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік, із застосуванням до обвинуваченого обмежувального заходу, який передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме: направлення для проходження програми для кривдників на строк три місяці. Також в угоді зазначено, що обвинувачений взяв на себе зобов'язання попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілої, претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого потерпіла не має. В угоді передбачені та роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю та підтвердив суду, що угода про примирення укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
В судовому засіданні потерпіла підтвердила суду, що угода про примирення укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
Судом з'ясовано, що обвинувачений повністю розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла також розуміє наслідки укладення та затвердження цієї угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд, вивчивши угоду про примирення та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що укладена між потерпілою та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ст. 126-1 КК України кваліфіковано правильно, це кримінальне правопорушення згідно з положеннями ст. 12 КК України є нетяжким злочином, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Будь-яких перешкод для укладення та затвердження угоди судом не встановлено, матеріали провадження, які надані суду, таких відомостей не містять.
Суд не досліджує докази у цьому провадженні, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку кримінального провадження, передбаченому положеннями Глава 35 КПК України.
ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
ІV. Мотиви призначення покарання.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.
Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік. Також суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого передбачені ч. 2, ч. 3 ст. 59-1 КК України обов'язки. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Обмежень, які встановлені у ч. 5 ст. 59-1 КК України, щодо неможливості призначення покарання у виді пробаційного нагляду, судом не встановлено, матеріали провадження, які надані суду, таких відомостей не містять.
Крім того, суд, беручи до уваги, що обвинувачений вчинив злочин, пов'язаний з домашнім насильством, за вчинення якого судом прийнято рішення про призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, в інтересах потерпілої від цього злочину вважає необхідним застосувати до обвинуваченого узгоджений сторонами обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме: направлення для проходження програми для кривдників на строк три місяці.
V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 30 жовтня 2025 року, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним за ст. 126-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
На підставі ч. 2, ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою (програма для кривдників).
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк три місяці.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 40 копійок.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 5 - 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч. 6 чи ч. 7 ст. 474 КПК України; 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: