Справа № 478/700/25
Провадження № 2/210/1845/25
іменем України
17 листопада 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Чайкіної О.В., секретаря судового засідання Комбарової Д.С. розглянувши згідно з вимогами частини 2 ст. 247 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Короткий виклад позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № R01.00409.004782606 від 10.01.2019 року в сумі 25 206,87 гривень, що складається з заборгованість за основним боргом в сумі 23 578,61 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 1 628,26 гривен, а також понесених витрат у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Зазначає, що 16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» був укладений договір факторингу №16/11-23. В подальшому, 29.12.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) договір факторингу №29/12-23.
Оскільки, відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Аргументи сторін
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів. Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.
Фактичні обставини встановлені судом.
10.01.2019 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник/Відповідач) уклали кредитний договір №R01.00409.004782606 (далі - Кредитний договір). Кредитний договір підписаний Позичальником власноручно. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної оферти.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 26 406,36,00 гривень, а Позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Відповідно до умов договору (п.1.2.) кредит надається шляхом переказу коштів з позичкового рахунку Позичальника на рахунок Банку з метою погашення кредитної заборгованості на іншим раніше отриманим Позичальником кредитом в цьому ж Банку.
У п.1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 55 місяців з дня підписання Договору, тобто до 10/08/2023 року включно. За користування кредитом Позичальник сплачує Банку проценти від неповернутої/залишкової суми кредиту, в розмірі, визначеному п.1.3. Кредитного договору.
Згідно до п.2.5. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту.
Відповідно до п.2.1. Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами в 55 щомісячних внесках згідно Графіку щомісячних платежів.
Банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 26 406,36,00 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позичальника. Згідно з виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку 3 099,69 гривень. Останній платіж проведено 09.07.2019 року.
Строк на який було надано кредит за Договором сплив 10.08.2023 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії.
У зв'язку із зазначеним, станом на 10.08.2023 сформувалася наступна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором: - заборгованість за основним боргом в сумі 23 578,61 гривень; - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 1 628,26 гривень, що разом становить 25 206,87 гривень.
16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23.
Пунктом 2.2. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі Боржників (Додаток №2), що підписується Сторонами в день укладання цього Договору та в Реєстрі Боржників в електронному вигляді (Додаток №1), що надсилається разом з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №3) Клієнтом Фактору засобами корпоративного зв'язку в день укладання цього Договору. Друкований Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п.5.1 договору факторингу №16/11-23 Права Вимоги вважаються такими, що перейшли від Клієнта до Фактора саме в день підписання Сторонами друкованого Реєстру Боржників та Договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання Фактором зобов'язань передбачених п. 4.1. цього Договору (здійснення оплати за договором).
Пункт 5.2. договору факторингу №16/11-23 визначає, що в день підписання Сторонами друкованого Реєстру Боржників за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання Фактором зобов'язань передбачених п.4.1 цього Договору Клієнт втрачає права на будь-які платежі Боржників в оплату їх Заборгованостей за Первинними Договорами.
Відповідно до п.4.1. договору факторингу №16/11-23 Фактор виконав свої зобов'язання перед Клієнтом, що підтверджується відповідними платіжними документами: - платіжна інструкція № 566 від 17.10.2023 р. на суму 200 000,00 грн.; - платіжна інструкція № 608 від 17.11.2023 р. на суму 2 795 777,00 грн.
Також Клієнт і Фактор підписали всі додатки до договору факторингу, зокрема і друкований Реєстр Боржників. Таким чином Фактор набув право вимоги до Боржників за Первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.00409.004782606 від 10/01/2019 року.
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин 1-3 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
З матеріалів справи встановлено, що Анкета-заява підписано власноручно відповідачем, крім того кредитний договір та паспорт споживчого кредиту також були підписані ОСОБА_1 також власноручно.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором товариство зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Підписана відповідачем Анкети-заяви, кредитний договір, паспорт споживчого кредиту та виписка по картковому рахунку, квитанція про зарахування кредитних коштів, є належними і допустимими доказами на підтвердження наявності між сторонами кредитних правовідносин.
За змістом укладеного договору, строк кредитування - 55 місяців, кінцевий строк повернення кредитних коштів - 10.08.2023 року, щомісячний платіж - 504,69 грн., (а.с.54).
Підписавши кредитний договір та паспорт споживчого кредиту разом із заявою про надання кредиту, які є складовими частинами кредитного договору, відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Як встановлено з довідки розрахунку, відповідач частково виконував свої зобов"язання з повернення основної суми кредиту, користувався кредитними коштами, проте допустив порушення строку виконання грошових зобов'язань (періодичних платежів), внаслідок чого утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 25 206,87грн.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
На підставі наданих Позивачем доказів суд вважає встановленою наявність кредитних правовідносин між сторонами та наявність заборгованості у Відповідача перед Позивачем.
Відповідно до статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, (неналежне виконання). а боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
Згідно з статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Оскільки Відповідачем не спростовано розмір заборгованості 25 206,87 грн., яка складається з: 23 578,61 грн. - заборгованості за основним боргом; 1628,26 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відстотками. Товариством у відповідності з узгодженими сторонами умовами кредитування, викладеними кредитному договорі, який підписано сторонами в день видачі кредиту, то така заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку.
Щодо переходу права вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Оскільки ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ТОВ « «Фінансова компанія «СОНАТІ», відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті боргу та відсотків не виконав, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за його користування не сплатив, чим порушив вимоги договору, тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором №R01.00409.004782606 від 10.01.2019 року в загальному розмірі 25 202,87 гривень.
Щодо судових витрат
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов'язані зрозглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом задоволені позовні вимоги в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір сплачений відповідно до визначених ставок, а саме у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Представником позивача заявлено клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200 грн, з детальним описом виконаних робіт, представлено акт про надані послуги, копія ордеру, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю
Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК Україниобов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язаніці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову,значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторонни або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторонни під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу, враховуючи також об'єм зібраних матеріалів та складання позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, що становить 7 200 гривень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» ЄДРПОУ 43575686 заборгованість за договором кредиту № R01.00409.004782606 від 10.01.2019 року в розмірі 25 206,87 (двадцять п'ять тисяч двісті шість гривень 87 копійок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на к ристь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» ЄДРПОУ 43575686 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 ( дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривень та на оплату професійної правничої допомоги в сумі 7 200,00 ( сім тисяч двісті гривень) гривень.
Відповідачу, який не з'явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Дніпровському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено та підписано 21 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», м.Дніпро, вул. Семфеоропольська,68/69, код ЄДРПОУ 43575686.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. В. Чайкіна