Справа № 515/1549/25
Провадження № 2/515/1924/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
20 листопада 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
секретар судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд
04 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17 серпня 2018 року зареєстрували шлюб з відповідачкою. Від шлюбу мають сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З перших днів подружнього життя у сторін була дружна сім'я, заснована на почуттях любові і поваги та вірності один до одного, але з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між ними зіпсувалися та все одно вони неодноразово намагалися зберегти сім'ю та жити заради дитини. Однак, подружжю не вдалося зберегти сім'ю, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у вересні 2022 року. Враховуючи, що сторони не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейних відносин, подальше спільне життя та збереження сім'ї буде суперечити інтересам кожного із них. Позивач вважає, що шлюб фактично припинив своє існування, а тому просить суд шлюб розірвати, не надавати часу на примирення, судові витрати покласти на нього.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити, строку на примирення просив не надавати (вх. № 6245/25-Вх 20.11.2025).
Відповідачка також подала суду заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги визнала, просила залишити прізвище після розірвання шлюбу « ОСОБА_3 » (вх. №ЕП-1471/25-Вх 20.11.2025).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
17 серпня 2018 року Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано шлюб (актовий запис № 74). Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_3 » (а.с. 3).
Подружжя є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія актового запису про народження дитини № 262 від 15 липня 2021 року, вчиненого Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 4).
Подружжя припинили подружні стосунки, спільного господарства сторони не ведуть, проживають окремо.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка позовні вимоги визнала, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, та порушуватиме інтереси сторін, суд доходить висновку, що вимога позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України позивачка має право надалі йменуватися шлюбним прізвищем « ОСОБА_3 ».
На прохання позивача суд не стягує з відповідачки судові витрати.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 17 серпня 2018 року Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 74 - розірвати.
Залишити ОСОБА_5 прізвище « ОСОБА_3 ».
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 20.11.2025.
Суддя В.О. Луцюк