Справа № 685/604/25
Провадження № 2/685/338/25
20 листопада 2025 року селище Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
у складі головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В.,
за участі секретаря судового засідання Медун В.Р.,
представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сторожука Ю.В.
під час розгляду у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Теофіпольського районного суду Хмельницької області за правилами загального позовного провадження цивільної справи
за позовом ОСОБА_1 до Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ,
про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,
У провадженні Теофіпольського районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом за позовом ОСОБА_3 до Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.
Позовна заява мотивована неможливістю, незважаючи на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оформити право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки спадкодавцем право власності на будинок не було зареєстровано в органах реєстрації нерухомого майна, унаслідок чого нотаріус Теофіпольської державної нотаріальної контори повідомив позивача про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину на вказане майно, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати за ним право власності на вказаний житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 08.07.2025 провадження у справі відкрито, постановлено розгляд справи № 685/604/25 проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи, витребувано від Теофіпольської державної нотаріальної контори Хмельницького району Хмельницької області копію спадкової справи № 87/2001, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 06.08.2025 - відповідну копію спадкової справи витребувано від Хмельницького обласного державного нотаріального архіву.
Від відповідача Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області відзив не надійшов, проте у заяві про розгляд справи без участі її представника відповідач зазначив, що проти задоволення заявлених у справі позовних вимог Теофіпольська селищна рада не заперечує.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 21.07.2025 через канцелярію Теофіпольського районного суду подав заяву про проведення у справі підготовчого засідання без його участі, проти закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду не заперечив.
Заяву аналогічного змісту подав також представник Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Федонюк В.В.
Правом подати відзив, відповідь на відзив, заперечення, заяви чи клопотання учасники справи не скористались.
З урахуванням позицій учасників справи, суд провів підготовче засідання, після надходження витребуваної спадкової справи, 29.10.2025 закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Сторожук Ю.В. позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позові, судові витрати залишивши за позивачами.
У ході судового засідання суд встановив такі обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народився у селі Михиринці Теофіпольського району Хмельницької області, що підтверджено копією паспорта громадянина України (а.с. 15), згідно з витягом з реєстру територіальної громади, зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 16).
30.05.2021 ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Михиринецької сільської ради народних депутатів Теофіпольського району Хмельницької області, зареєстрований в реєстрі за №16, за змістом якого ОСОБА_4 своє майно, хату, та всі прибудови, присадибну земельну ділянку 0,43 га, майновий сертифікат № 238, виданий 26.01.1998 за № 4 Михиринецькою селянською спілкою, що на день його смерті буде належати йому, заповів ОСОБА_1 (а.с.4).
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 21.06.2001 Михиринецькою сільською радою Теофіпольського району Хмельницької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що в книзі реєстрації актових записів про смерть зроблено актовий запис за № 8 (а.с. 5).
ЛеОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 прийняв спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом № 176899, виданим державним нотаріусом Теофіпольської державної нотаріальної контори Хмельницької області, 05.09.2005, що зареєстровано в реєстрі за N? 1984, спадкова справа № 87/2001, згідно з яким спадкоємцем майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 , проживаючий в с. Михиринці Теофіпольського р-ну Хмельницької області; спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається із права на пайовий фонд майна дочірнього підприємства «Надія 2002» с. Михиринці Теофіпольського р-ну Хмельницької обл. в сумі 10997 (десять тисяч дев'ясот дев'яносто сім) гривень (а.с. 6).
Як вбачається із виписки з погосподарської книги (а.с. 7), виданої виконкомом Теофіпольської селищної ради 20.03.2024 за вих. № 59/14.08-11 станом на 01.03.2024 за період з 1991 року по 1995 рік, у будинку АДРЕСА_1 у період з 2001 по 2005 роки був зареєстрований ОСОБА_4 , голова двору 1932 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у господарстві до 2006 року ніхто не був зареєстрований, а з 2006 року - зареєстрований ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2016 року також у господарстві зареєстрований син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судом враховано, що за змістом Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України 18.04.2005 № 95, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2005 за № 487/10767 (наказ втратив чинність на підставі Наказу Державного комітету статистики №491 від 08.12.2010), голова домогосподарства - особа, яка очолює домогосподарство й несе відповідальність за нього; вона визначається членами домогосподарства і, як правило, є господарем, людиною, яка приймає щоденні рішення стосовно діяльності домогосподарства. Здебільшого голова домогосподарства є власником житлового будинку і/або земельної ділянки (ділянок). Саме по собі зазначення особи головою господарства не породжує правових наслідків виникнення права власності особи на майно.
Із довідки, виданої 20.02.2024 Теофіпольським бюро технічної інвентаризації за вих. № 17 ОСОБА_1 , встановлено, що за даними обліку Теофіпольського БТІ реєстрація права власності будинку АДРЕСА_1 не проводилась (а.с. 11).
Як вбачається із довідки, виданої виконкомом Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області від 14.02.2024 № 41/14.08-11 ОСОБА_1 зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 , дійсно користується земельною ділянкою загальною площею 0,43 га, у тому числі для будівництва і обслуговування житлового будинку 0,25 га (а.с.13).
У письмовому роз'ясненні, наданому ОСОБА_1 завідувачем Теофіпольської державної нотаріальної контори за вих. № 73/01-16 від 13.02.2024, оскільки правовстановлювальний документ на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутній, видати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 неможливо, тому йому запропоновано звернутись до суду (а.с. 12).
З копії технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 встановлено, що спірний житловий будинок є одноповерховим, складається із коридора, кухні і кімнати, загальна площа 23,3 кв.м, житлова площа 13,2 кв.м., будинок споруджено у 1990 році (а.с. 8-10).
Отже, суд встановив, що фактично крім права на пайовий фонд майна ДП «Надія 2002» померлому ОСОБА_4 дійсно належав житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , проте за життя ОСОБА_4 не оформив правовстановального документа на будинок у встановленому порядку, що створила його спадкоємцю перешкоди в оформленні прав на спадкове майно.
У порядку підготовки справи до розгляду витребувано з Хмельницького обласного державного нотаріального архіву копію спадкової справи з номером у спадковому реєстрі № 1984, номером у нотаріуса № 87/2001, заведеної державним нотаріусом Теофіпольської державної нотаріальної контори Сурмою Г.Ф. після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У копії спадкової справи, наданої суду, зокрема, наявна копія свідоцтва про смерть спадкодавця, копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини, копія заповіту ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом , видане ОСОБА_1 в порядку спадкування права на пайовий фонд майна дочірнього підприємства «Надія », належного ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не є предметом цього спору, проте з якого вбачається, що позивач є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4 .
Наведеними вище доказами підтверджено обставини, зазначені у позові як його підстави, зокрема, той факт, що відсутність у спадкодавця правовстановлюючого документа на будинок АДРЕСА_1 стало перешкодою для реалізації права позивача на спадкування зазначеного будинку в порядку спадкування за заповітом.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні, оціненими кожен по окремості, а також у сукупності та взаємозв'язку, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального права, з дотриманням вимог процесуального права, суд дійшов висновку про те, що майнові права позивачів підлягають захисту в судовому порядку, а також про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позову.
Так, відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Судом встановлено, що спірний житловий будинок збудовано в 1990 році.
Прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва з 05.08.1992 регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення».
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт» №1035 (втратила чинність на підставі Постанови КМ України № 553 від 23.05.2011) було передбачено, що підставою для оформлення права власності на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 05.08.1992, є висновок про технічний стан будинку (будівлі), складений бюро технічної інвентаризації за формою, встановленою Міністерством з питань житлово-комунального господарства за погодженням з Міністерством регіонального розвитку та будівництва, і документ, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані зазначені об'єкти будівництва.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011, в редакції, а саме п. 9 Розділу V в редакції Законів № 5496-VI від 20.11.2012, № 92-VIII від 13.01.2015 було визначено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудовані до 12 березня 2011 року: громадські будинки I і II категорій складності; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності. Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.
Відповідно до ст. 58 Конституції України нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому загальні правила прийняття в експлуатацію не можуть поширюватися на приватні житлові будинку з господарськими будівлями та спорудами, які збудовані до 05.08.1992.
Для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, збудоване у 1990 році, було достатньо технічного паспорта, складеного за результатами технічної інвентаризації, виписки із погосподарської книги сільської ради, рішення місцевої ради про згоду на оформлення права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини(ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України
До позивача як до спадкоємця за заповітом, який прийняв спадщину, відповідно до ст. 1216 ЦК України, перейшли визначені у заповіті права спадкодавця як власника майна, проте через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, оформити право власності на спірне майно у нотаріальному порядку неможливо, що зумовило необхідність для належного оформлення спадкових прав звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
За змістом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пункт 9 частини 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та для визнання за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо питання про розподіл судових витрат, яке підлягає вирішенню відповідно до ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення, то на підставі ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача.
Водночас, із урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та характеру виниклого спору, суд вважає за можливе врахувати подану представником позивача заяву про залишення понесених позивачем витрат зі сплати судового збору за позивачем.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.16, 328, 392, 1216, 1218, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 2, 10-13, 141, 258-261, 263-268, 353-355 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за позивачем згідно з поданою їх представником заявою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Представник позивача: адвокат Сторожук Юрій Володимирович (адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Теофіпольська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області (ІКЮО в ЄДРПОУ: 0445774; місцезнаходження: вулиця Небесної Сотні, будинок 19, селище Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).Повне рішення суду складено 20.11.2025.
Повне рішення суду складено 20.11.2025.
Головуюча суддя І.В. Турчин-Кукаріна