Справа №523/20141/25
Провадження №1-кс/523/7858/25
19 листопада 2025 року Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025164110000071 від 24.04.2025 року про продовження строку дії покладених обов'язків у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оксамитне, Болградського району, Одеської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - механіка-водія першого відділення інспекторів прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 «у військовому звані штаб сержант», раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, -
До провадження слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025164110000071 від 24.04.2025 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України, про продовження строку дії покладених обов'язків у відношенні ОСОБА_5 .
Відповідно до клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.08.2016 № 312-ОС ОСОБА_5 був прийнятий на військову службу за контрактом, зарахований у списки особового складу, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду патрульного за рахунок посади інспектора прикордонної служби 3 категорії-дозиметриста відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІІ категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 , присвоєно військове звання «солдат».
В останній раз, відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.10.2024 № 709-ОС ОСОБА_5 був призначений на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - механіка-водія першого відділення інспекторів прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону іменні полковника ОСОБА_8 ».
Законом України «Про державну прикордонну службу України» визначено правові основи організації та діяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 , її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження.
Відповідно до ст. ст. 2, 10 Закону України «Про державну прикордонну службу України», основними функціями ІНФОРМАЦІЯ_5 окрім іншого є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення. Органи охорони державного кордону безпосередньо виконують поставлені перед ІНФОРМАЦІЯ_6 завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України. Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою ІНФОРМАЦІЯ_5 , на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та ІНФОРМАЦІЯ_7 , забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів. До складу прикордонного загону можуть входити прикордонні комендатури, відділи прикордонної служби, прикордонні застави, контрольно-пропускні пункти, відділення прикордонного контролю. Окремий контрольно-пропускний пункт є оперативно-службовою ланкою ІНФОРМАЦІЯ_5 , на яку покладається здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів. До складу окремого контрольно-пропускного пункту можуть входити інші підпорядковані йому контрольно-пропускні пункти, відділення прикордонного контролю і контролерські пости.
Пунктами 4, 5, 6, 8 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» визначено, що на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань зокрема покладаються: участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану; організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_5 , їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами; здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю; запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.
Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про державну прикордонну службу України» визначено, що військовослужбовці та працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання покладених на них обов'язків є представниками влади.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про державну прикордонну службу України», законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 , які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов'язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.
Відповідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Таким чином, ОСОБА_5 займаючи посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - механіка-водія першого відділення інспекторів прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону іменні полковника ОСОБА_8 », є службовою особою, оскільки обіймаючи вказану посаду був наділений виконанням адміністративно-господарських функцій.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Одночасно з цим, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 від 24 лютого 2022 року оголошено проведення загальної мобілізації.
Окрім того, Указами Президента України та відповідними законами воєнний стан та загальна мобілізація неодноразово продовжувався.
В останній раз, відповідно до Закон України від 15.07.2025 №4524-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким воєнний стан в Україні продовжують з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан та загальна мобілізація.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Так, відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Військовому командуванню ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ) разом із ІНФОРМАЦІЯ_16 , іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Крім того, п. 3 вказаного Указу зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 33 Конституції України, тобто право кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Окрім того, відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право вичерпний перелік військовозобов'язаних осіб віком 18-60 років.
Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військового кримінального правопорушення), за наступних обставин.
Так, на початку лютого 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.02.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на той момент проходив військову службу за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - механіка-водія першого відділення інспекторів прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 «у військовому звані штаб сержант», звернувся до ОСОБА_7 , яка є інвалідом ІІ групи, з проханням у сприянні останньому в ухиленні від проходження військової служби шляхом іншого обману, а саме шляхом укладення шлюбу з метою подальшого звільнення в запас Збройних Сил України за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу, необхідність здійснювати постійний нагляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пунктом 3 частиною 5 статтею 26 із застосуванням підпункту 3 частини 12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу, для безперешкодного виїзду за кордон.
У свою чергу, ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання розуміючи, що ОСОБА_5 проходить військову службу за контрактом в ІНФОРМАЦІЯ_17 надала свою добровільну згоду ОСОБА_5 у сприянні останньому в ухиленні від військової служби, виконуючи роль пособника, та на прохання ОСОБА_5 надала йому свої персональні соціально-біографічні дані з метою фіктивного укладення шлюбу, та оформлення документів, які надають підстави звільнитися з військової служби, у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю IІ групи.
В подальшому, 15.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_18 зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про що в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян внесено актовий запису про шлюб №13 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .
Після чого, 18.04.2025 ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання подав на ім'я першого заступника коменданта начальника штабу прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_19 рапорт про звільнення за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу, необхідність здійснювати постійний нагляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пунктом 3 частиною 5 статтею 26 із застосуванням підпункту 3 частини 12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу долучивши до нього копії: (свідоцтва про шлюб, акт огляду медико-соціальної експертної комісії №493980, висновок лікарсько-консультаційної комісії №2/202, акт встановлення факту здійснення догляду №253 та висновок №2/202 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної допомоги з догляду на професійні основі).
За результатами розгляду рапорту ОСОБА_9 відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_19 від 06.06.2025 №400-ОС між ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 розірвано контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу, необхідність здійснювати постійний нагляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пунктом 3 частиною 5 статтею 26 із застосуванням підпункту 3 частини 12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_19 від 20.06.2025 №440-ОС ОСОБА_5 з 20.06.2025 виключено із списків особового складу, та всіх видів забезпечення, та направлено на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 , де останньому була надана довідка від 21.08.2025 №34/25-64 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу (за наявності) пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком дії до 05.11.2025.
Після чого, з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на ухилення від військової служби та подальшого перетину державного кордону України до кінця, близько 19 години 30 хвилин 24.09.2025 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , яка діяла у якості пособника, а саме яку, як особу з числа осіб з інвалідністю IІ групи супроводжував ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання прибули на пункт пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_20 » за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Табаки з метою перетину державного кордону України до Республіки Молдова.
Водночас, довести свій злочинний план направлений на ухилення від проходження військової служби та перетину державного кордону країни ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , яка діяла у якості пособника, не змогли, оскільки ОСОБА_5 був затриманий правоохоронним органом за вчинення кримінального правопорушення в порядку ст. 208, 615 КПК України, а його злочинна діяльність припинена.
Враховуючи викладене, на підставі зібраних доказів та їх відповідності визначеному практикою Верховного Суду та ЄСПЛ критерію «обґрунтована підозра», у межах кримінального провадження № 42025164110000071 від 24.04.2025, слідчим за погодженням з прокурором 24.09.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується наступними доказами:
- матеріалами відділу внутрішньої та власної безпеки по ІНФОРМАЦІЯ_21 від 24.04.2025 №16.3/31225-25;
- матеріалами відділу внутрішньої та власної безпеки по ІНФОРМАЦІЯ_21 від 07.05.2025 №16.3/34410-25;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «зняття інформації з електронних інформаційних систем»
- протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, від 24.09.2025;
- протоколом огляду предмета від 17.10.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_22 від 26.09.2025 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ІНФОРМАЦІЯ_23 » строком на 60 днів - до 23.11.2025 включно, з правом внесення застави у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) грн.
На теперішній час, підозрюваний ОСОБА_5 звільнений з під варти, у зв'язку з внесенням застави та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, на останнього покладено наступні обов'язки строком до 23.11.2025 включно:
1) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3) утримуватись від спілкування із підозрюваною, експертами та іншими особами, які встановлюються на даний час;
4) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) прибувати до старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві.
Надалі, 17.11.2025 виконувачем обов'язків керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_10 , за клопотанням старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_11 , продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025164110000071, до трьох місяців, тобто до 24.12.2025.
Водночас, для складання та направлення до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні необхідно провести значну кількість слідчих (процесуальних) дій, що неможливо зробити протягом часу, який залишився до закінчення двомісячного строку досудового розслідування, в той час, як для завершення досудового розслідування, необхідно виконати наступне:
- розсекретити та долучити до матеріалів кримінального провадження протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- розсекретити ухвали ІНФОРМАЦІЯ_24 за результатами розгляду внесених клопотань, доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та інші супровідні документи;
- здійснити тимчасовий доступ та вилучити інформацію у оператора мобільного зв'язку та провести її аналіз;
- вирішити питання щодо наявності підстав для повідомлення підозрюваним про зміну раніше повідомленої підозри;
- виконати інші слідчі дії з метою всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення тих обставин, які викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, пом'якшують чи обтяжують покарання;
- в установленому законом порядку повідомити осіб, відносно яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, про вказаний факт;
- виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України;
- скласти та направити до суду обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Відомості, які будуть отримані в результаті перелічених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, мають значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення за обставинами кримінального провадження.
Результати вищевказаних слідчих (розшукових) дій мають значення для досудового розслідування, а тому завершити його та прийняти законне процесуальне рішення у двомісячний строк не представляється об'єктивно можливим, у зв'язку із складністю даного кримінального провадження та необхідністю повного та всебічного дослідження усіх обставин вчинення кримінального правопорушення.
Обставинами, що перешкоджали здійснити вищевказані процесуальні дії раніше, є складність даного кримінального провадження та необхідність повного та всебічного дослідження усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, великий обсяг досліджуваних доказів у кримінальному провадженні та інші обставини.
На поточний момент виконати такий значний обсяг слідчих дій у строк до 24.11.2025 не можливо, у зв'язку з чим є доцільним продовжити строк дії обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, адже на даний момент наявні ризики не зменшились, про що свідчать наступні обставини.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтритмав в повному обсязі, просив задовольнити.
Захисник та підозрюваний заперечували стосовно задоволення клопотання в частині заборони спілкування з дружиною.
Слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, відповідальність за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, що згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Маючи значний досвід роботи в ІНФОРМАЦІЯ_17 , усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
На даний час, ОСОБА_5 також достатньо обізнаний зі змістом отриманих результатів слідчих (розшукових) дій стосовно нього, іншими доказами у кримінальному провадженні, що створює додатковий ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим, застосування більш м'якого запобіжного заходу не є виправданим.
Крім того, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Також, ОСОБА_5 , перебуваючи на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_17 використовуючи наявні у нього засоби та можливості, знайомства з іншими співробітниками правоохоронних органів Одеської області, може отримати відповідні паролі для безперешкодного проходження пунктів пропуску та здійснити виїзд на непідконтрольні Україні території, а також в напрямку Республіки Молдова.
Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного.
Водночас, варто зауважити, що ризик переховування від суду та слідства зростає в умовах воєнного стану та війни. За таких обставин, сторона обвинувачення вважає, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначений ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що характер інкримінованого підозрюваному злочину має корисливу спрямованість та вчинені з використанням службового становища.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, може надати можливість підозрюваному вчинити зазначені дії з такими речами у кримінальному провадженні, з огляду на викладені обставини.
Підозрюваний ОСОБА_5 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставинами, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
Згідно фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_12 розробив злочинний план спрямований на ухилення від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану, у тому числі з можливостю здійснення впливу, в силу займаної посади та знайомств.
У зв'язку із чим, наразі органом досудового розслідування, вживаються заходи щодо встановлення інших осіб які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, зокрема серед співробітників ІНФОРМАЦІЯ_17 та медичних установ. Враховуючи викладене, зазначений ризик у цьому кримінальному провадженні не зменшився.
Показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані органом досудового розслідування, а також інших підозрюваних, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваним на таких осіб.
За рахунок раніше займаних посад та реалізації своїх повноважень, ОСОБА_5 має постійні стійкі зв'язки з іншими структурними підрозділами органів державної влади, дає змогу впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, не будучи обмеженим у спілкуванні із працівниками ІНФОРМАЦІЯ_17 та медичних установ особи яких наразі встановлюються та які ще не допитані органом досудового розслідування, свідками, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_5 матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати на них.
Враховуючи викладене, ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначений ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що як вже зазначалося вище ОСОБА_5 має досвід роботи в ІНФОРМАЦІЯ_17 , зокрема йому відомо про прикордонні наряди та деталі несення ними військової службу з охорони державного кордонну України, а тому може перетнути державний кордон України та таким чином може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних тощо).
Вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначений ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обумовлюється військовою агресією проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. Вказаний ризик підтверджує те, що теперішня криміногенна та економічна обстановка в Україні може схилити особою нового злочину.
Відтак, вищеописані обставини є достатніми для переконання того, що не продовження строків дії раніше покладених на підозрюваного обов'язків чи застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним і наголошеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та подальшого можливого судового розгляду.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам здійснити дії, передбачені п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені згаданими вище пунктами.
Статтею 178 КПК України регламентовано, що у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив (п. 175 справи), що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до ст. 184 КПК України, встановлено наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: Переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Зазначений ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що виконувачем обов'язків керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_10 , за клопотанням старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_11 , продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025164110000071, до трьох місяців, тобто до 24.12.2025 року, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних, обґрунтованих і неупереджених процесуальних рішень у розумні та/або передбаченні КПК України строки, слідчий приходить до висновку, що ризики, наведені у клопотанні обґрунтовані та клопотання підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 177, 178, 182, 194, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025164110000071 від 24.04.2025 року про продовження строку дії покладених обов'язків у відношенні ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити покладені на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025164110000071 від 24.04.2025 року до 17.12.2025 року, а саме:
1) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3) утримуватись від спілкування із підозрюваною стосовно данного кримінального провадження, експертами та іншими особами, які встановлюються на даний час;
4) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) прибувати до старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1