Рішення від 20.11.2025 по справі 683/2851/25

Справа № 683/2851/25

2/683/1623/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року м.Старокостянтинів.

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Поважнюк О.Б.

представника позивача Медведчук О.В.

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові цивільну справу за позовом комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за надані послуги по теплопостачанню,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2025 року Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради звернулось до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 9609,91 грн. боргу за надані послуги по теплопостачанню, посилаючись на те, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 і станом на 01 вересня 2025р. відповідачі заборгували Підприємству 9609,91 грн. за надані послуги по теплопостачанню, з яких 7489,86 грн. опалення місць загального користування, 573,63 грн. функціонування внутрішньо будинкових систем опалення, 1546,42 грн. - абонентська плата.

В судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити, з наведених у позові підстав.

В судовому засіданні відповідача ОСОБА_1 позов не визнала,заперечила проти його задоволення, посилаючись на те, що вона не проживає, у вищевказаній квартирі. Також відповідач визнала, що вона та відповідач ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав та пояснив, що у квартирі проживає його сестра, а також відповідач визнав, що він та відповідач ОСОБА_1 є власниками квартири АДРЕСА_1 .

Заслухавши сторони, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності, в поряду спадкування належить квартира, розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Вказані обставини визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню і у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ст.82 ЦПК України).

Згідно даних розрахунку заборгованості особового рахунку № НОМЕР_1 абонента Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , вбачається що заборгованість перед позивачем виникла з листопада 2021 року та станом на 01 вересня 2025р. відповідачі заборгували Підприємству 9609,91 грн. за надані послуги по теплопостачанню, з яких 7489,86 грн. опалення місць загального користування, 573,63 грн. функціонування внутрішньо будинкових систем опалення, 1546,42 грн. - абонентська плата.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Тлумачення ч.2 ст.14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов'язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Тлумачення як положень ч.1 ст.714, так і інших норм глави 54 ЦК дає змогу стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених в Законі України «Про теплопостачання».

Згідно з п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень статті 10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п'ятої статті 10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання місць загального користування, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії.

Відповідно до ч.1 ст.64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», особи, місце проживання яких зареєстроване у квартирі у встановленому законом порядку, а також власники (співвласники) квартир, зобов'язані їх утримувати, у тому числі, нести витрати по оплаті фактично наданих житлово-комунальних послуг нарівні з іншими дієздатними, які проживають та/або зареєстровані у житлі, або співвласниками.

Згідно ч.2 ст. 382 ЦК України, вбачається, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Пунктом 10 ч.1 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», передбачено, що співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Крім того частина 2 даної статті передбачає, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (ч.3 ст.8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Згідно пункту 24 постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку здійснюються відповідно до частин другої - четвертої статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та умов договору.

Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (п.1 ст.6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).

Згідно п.14 постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», передбачено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

Відповідно до п.п.36, 37, 38 постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб. Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Згідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, встановлено порядок визначення та розподілу між споживачами обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень.

Місця загального користування (МЗК) загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень.

Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (ВФС) втрати теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, у тому числі в індивідуальному тепловому пункті.

Нарахування за МЗК та ВФС нараховуються та розподіляються на усіх мешканців будинку згідно «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315.

Відповідно до п.39 постанови КМУ №1182 від 11.12.2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води», споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Крім того, споживач не звільняється від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) у разі відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Відповідно до ч.4, 6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Згідно наданого представником позивача розрахунку сума заборгованості відповідачів перед позивачем з листопада 2021 року по 01 вересня 2025р. складає 9609,91 грн. за надані послуги по теплопостачанню, з яких 7489,86 грн. опалення місць загального користування, 573,63 грн. функціонування внутрішньо будинкових систем опалення, 1546,42 грн. - абонентська плата.

Натомість доказів щодо недотримання житлово-комунальних послуг з теплопостачання за період із з листопада 2021 року по вересень 2025 року, де розташована квартира АДРЕСА_1 відповідачі не надали.

Також, суд зазначає, що факт відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не звільняє від обов'язку власника та користувача квартири з індивідуальним опаленням, як співвласник будинку, брати участь у витратах на утримання будинку, в тому числі приймати участь в оплаті. Відмова від централізованого опалення квартири не звільняє споживачів від обов'язку оплати за фактичні надані послуги. Співвласники квартир беруть участь у витратах на утримання будинку пропорційно займані площі, відповідно до встановлених тарифів, які передбачені чинним законодавством.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, а також те, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 та за даною адресою надаються послуги з теплопостачання на підставі відкритого абонентського особового рахунку - НОМЕР_1 , однак відповідачі не здійснюють їх оплату, суд приходить до переконання, що внаслідок невиконання відповідачами обов'язку з оплати вартості отриманих послуг, істотно порушені права позивача, оскільки він значною мірою позбавлений можливості отримати кошти, на які розраховував, надаючи відповідачам вказані послуги.

З цих підстав позов Комунального підприємства «Тепловик» підлягає до задоволення шляхом стягнення в його користь із відповідачів,солідарно, заборгованість за спожиті послуги теплової енергії, яка утворилася перед позивачем, станом на 01 вересня 2025 року у розмірі 9609,91 грн., з яких 7489,86 грн. опалення місць загального користування, 573,63 грн. функціонування внутрішньо будинкових систем опалення, 1546,42 грн. - абонентська плата.

Також, відповідно до ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з кожного по 1514 грн., на користь позивача судових витрат - сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 244-246, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , солідарно, 9609,91 грн. боргу за надані послуги по теплопостачанню на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з кожного, по 1514 грн. судових витрат на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради, 31101 вул.Ессенська,2 бокс,4 м.Старокостянтинів Хмельницької області, платіжні реквізити - ТВБВ №10022/094 філія Хмельницького облуправління ВАТ «Ощадбанк», МФО 315784 м.Хмельницький р/р НОМЕР_2 код 14151464.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 20 листопада 2025 року.

Суддя Є.М. Андрощук

Попередній документ
131935683
Наступний документ
131935686
Інформація про рішення:
№ рішення: 131935685
№ справи: 683/2851/25
Дата рішення: 20.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (18.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 17.09.2025
Предмет позову: стягнення заборованості за надані послуги
Розклад засідань:
18.11.2025 10:00 Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області