11.11.2025 Справа №607/23542/25 Провадження №1-кс/607/6710/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024210000000163 від 12.11.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, працюючого майстром лісу Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,-
11.11.2025 старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42024210000000163 від 12.11.2024 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Клопотання вмотивоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42024210000000163 від 12.11.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Як зазначає слідчий, згідно ст. 1 Лісового кодексу України ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.
Згідно ст. 24 Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.
Згідно із ч. 1 ст. 66 Лісового кодексу України у порядку спеціального використання лісових ресурсів здійснюється, зокрема заготівля деревини. Крім того, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток.
Відповідно до ст. 67 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.
Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 68 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок. Лісова ділянка може бути виділена одному або кільком тимчасовим лісокористувачам для різних видів використання лісових ресурсів. Землі, що були порушені під час використання лісових ресурсів, приводяться відповідно до вимог законодавства винними в цьому особами за їх рахунок до стану, придатного для використання за призначенням.
Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господа рства.
Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.
Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства.
Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, перед видачею спеціального дозволу на використання лісових ресурсів може здійснювати огляд на місці виділеної лісової ділянки з метою встановлення відповідності даних щодо площі, кількісних та якісних показників лісової ділянки відомостям, зазначеним у документах, поданих для отримання спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.
Відповідно до ч. 2 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 року визначається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: зокрема, без відповідного дозволу. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (ч.ч.1, 2 ст. 69 ЛК України).
Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого, зокрема здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.
Відповідно до наказу філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» від 30.12.2024 №1160-к «Про призначення ОСОБА_4 » ОСОБА_4 призначено на посаду майстра лісу Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» з 01.01.2025.
Наказом філії «Кременецьке лісове господарство» ДП «Ліси України» від 04.04.2024 №45 «Про організацію виробництва та праці» та наказу філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» від 24.02.2025 №329/38-4-1 «Про закріплення майстерських дільниць (лісових обходів)» за майстром лісу ОСОБА_4 закріплено дільниця (лісовий обхід) №2 до якого входять квартали 18-26, 58.
Так, відповідно до п.п.2.1., 2.6, 2.8, розділу 2 «Завдання та обов'язки» посадової інструкції майстра лісу Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України».
Майстер лісу Здійснює охорону і захист лісу на закріпленій лісогосподарській дільниці, проводить ревізії обходів і довіреного майстрам лісу майна, а також веде роз'яснювальну роботу серед населення з питань збереження і збільшення лісових ресурсів, забезпечує використання земель лісового фонду на закріпленій за ним дільниці згідно чинного законодавства.
Розділом 4 вказаної інструкції «Відповідальність» передбачено, що майстер лісу несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України.
Вказана посадова інструкція 01.01.2025 затверджена директором філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» ОСОБА_7 та із зазначеною посадовою інструкцією ОСОБА_4 ознайомлений 01.01.2025, про що останній розписався.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у листопаді 2024 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом здійснення незаконної порубки дерев у лісах, перевезенні, зберіганні та збуті незаконно зрубаних дерев на території лісових масивів Вишнівецького лісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України».
З метою реалізації свого протиправного умислу, на початку 2025 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_8 вступив у змову із майстром лісу Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» обходу №2 ОСОБА_4 , який усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи своє службове становище, фактично визначав місця рубок в межах ввіреного йому обходу №2 у кварталах 19, 21, 22, 25, 26 лісових насаджень вищевказаного лісництва та подальший збут заготовленої лісопродукції, неможливості їх викриття правоохоронними та контролюючими органами, проводив дії щодо приховування слідів проведення незаконної порубки дерев шляхом засипання частини пнів незаконно зрізаних дерев землею та лісовою підстилкою.
Окрім цього, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 залучили до вчинення злочину ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та інших невстановлених на даний час осіб, які не були обізнані із злочинними намірами ОСОБА_8 та ОСОБА_4 та на виконання їх вказівок, за винагороду погодилися виконувати роботи з незаконної вирубки дерев у вищевказаних лісових масивах, їх перевезенні до місця тимчасового зберігання та подальшого збуту, використовуючи заздалегідь підготовлені ОСОБА_8 інструменти знаряддя та засоби, необхідні для здійснення незаконної порубки дерев, у тому числі транспортні засоби для подальшого перевезення незаконно зрізаної деревини і її реалізації фізичним особам на території Тернопільської області.
Встановлено, що в період часу з 7 год. 50 хв. 03.02.2025 по 17 год. 05 хв. 05.02.2025 ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , прибув разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , які не були обізнані з злочинним наміром та планом протиправної діяльності ОСОБА_8 і ОСОБА_4 , на територію кварталу 22 виділу 11 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» для проведення рубки дерев.
В подальшому ОСОБА_8 маючи корисливий мотив, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, вчинену за попередньою змовою групою осіб, надав вказівку ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 для проведення рубки дерев у визначеному ОСОБА_4 лісовому масиві обходу №2.
Вищевказані особи, не усвідомлюючи протиправність своїх дій, на виконання вказівки ОСОБА_8 , в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не маючи спеціально передбаченого діючим законодавством дозволу на порубку дерев, виданого уповноваженим органом (лісорубного квитка чи ордеру) з використанням фізичної сили та за допомогою заздалегідь підготовлених бензопил, на територію кварталу 22 виділу 11 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» здійснили повне відокремлення від кореня до ступеня припинення росту стовбурів дерев загальною кількістю 71 штука, з яких породи «клен» в кількості 9 штуки, «граб» в кількості 55 штук, «ясен» в кількості 6 штук та «черешня» в кількості 1 штуки, після чого за допомогою бензопили розрізали стовбури дерев на окремі колоди для полегшення їх подальшого незаконного перевезення ОСОБА_9 , за допомогою вантажного автомобіля марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 для зберігання та збуту.
Своїми умисними діями, що виразились у незаконній порубці дерев у лісах на території кварталу 22 виділу 11 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», перевезенні незаконно зрубаних дерев в загальній кількості 71 штука ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 заподіяли екологічний збиток (шкоду) на суму 495 237,22 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч двісті тридцять сім гривень двадцять дві копійки) гривень, що перевищує більш як на 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, чим спричинили тяжкі наслідки.
Також, в період часу з 10 год. 30 хв. по 18 год. 00 хв. 13.02.2025 ОСОБА_8 діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , прибув разом з з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , які не були обізнані з злочинним наміром та планом протиправної діяльності ОСОБА_8 і ОСОБА_4 на територію кварталу 22 виділу 14 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» для проведення рубки дерев.
В подальшому ОСОБА_8 маючи корисливий мотив, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, вчинену за попередньою змовою групою осіб, надав вказівку ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 для проведення рубки дерев у визначеному ОСОБА_4 лісовому масиві обходу №2.
Вищевказані особи, не усвідомлюючи протиправність своїх дій, на виконання вказівки ОСОБА_8 в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не маючи спеціально передбаченого діючим законодавством дозволу на порубку дерев, виданого уповноваженим органом (лісорубного квитка чи ордеру) з використанням фізичної сили та за допомогою заздалегідь підготовлених бензопил, на території кварталу 22 виділу 14 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» здійснили повне відокремлення від кореня до ступеня припинення росту стовбур дерева загальною кількістю 1 штука породи «ясен», після чого за допомогою бензопили розрізали стовбури дерев на окремі колоди для полегшення їх подальшого незаконного перевезення ОСОБА_9 вантажним автомобілем марки «ГАЗ» НОМЕР_2 , для зберігання та збуту.
Своїми умисними діями, що виразились у незаконній порубці дерев у лісах на території кварталу 22 виділу 14 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», перевезенні незаконно зрубаних дерев в загальній кількості 1 штука ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 заподіяли екологічний збиток (шкоду) на суму 36 923,93 (тридцять шість тисяч дев'ятсот двадцять три гривні дев'яносто три копійки) гривень.
Окрім того, в період часу з 08 год. 00 хв. 05.02.2025 по 18 год. 00 хв. 13.02.2025 ОСОБА_8 діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , прибув разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_9 , які не були обізнані з злочинним наміром та планом протиправної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на територію кварталу 22 виділу 24 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» для проведення рубки дерев.
В подальшому ОСОБА_8 , маючи корисливий мотив, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, вчинену за попередньою змовою групою осіб, надав вказівку ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 для проведення рубки дерев у визначеному ОСОБА_4 лісовому масиві обходу №2.
Вищевказані особи, не усвідомлюючи протиправність своїх дій, на виконання вказівки ОСОБА_8 , в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не маючи спеціально передбаченого діючим законодавством дозволу на порубку дерев, виданого уповноваженим органом (лісорубного квитка чи ордеру) з використанням фізичної сили та за допомогою заздалегідь підготовлених бензопил, на території кварталу 22 виділу 24 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» здійснили повне відокремлення від кореня до ступеня припинення росту стовбурів дерев загальною кількістю 208 штук, з яких породи «ясен» в кількості 54 штуки, «клен» в кількості 20 штук, «граб» в кількості 127 штук, «акація» в кількості 3 штуки, «верба» в кількості 3 штуки та «черешня» в кількості 1 штука, після чого за допомогою бензопили розрізали стовбури дерев на окремі колоди для полегшення їх подальшого незаконного перевезення ОСОБА_9 вантажними автомобілями марки «ГАЗ» ВО3857ВЕ та марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_14 вантажним автомобілем марки «ГАЗ66» д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_15 вантажним автомобілем марки «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_4 для зберігання та збуту.
Своїми умисними діями, що виразились у незаконній порубці дерев у лісах на території кварталу 22 виділу 24 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», перевезенні незаконно зрубаних дерев породи «ясен» в загальній кількості 208 штук ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 заподіяли екологічний збиток (шкоду) на суму 1 366 022, 54 (один мільйон триста шістдесят шість тисяч двадцять дві гривні п'ятдесят чотири копійки) гривень, що перевищує більш як на 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, чим спричинили тяжкі наслідки.
Також, в період часу з 09 год. 50 хв. 14.02.2025 по 17 год. 39 хв. 20.02.2025 ОСОБА_8 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , прибув разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , які не були обізнані з злочинним наміром та планом протиправної діяльності ОСОБА_8 і ОСОБА_4 на території кварталу 21 виділу 30 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» для проведення рубки дерев.
В подальшому ОСОБА_8 , маючи корисливий мотив, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, вчинену за попередньою змовою групою осіб, надав вказівку ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 для проведення рубки дерев у визначеному ОСОБА_4 лісовому масиві обходу №2.
Вищевказані особи, не усвідомлюючи протиправність своїх дій, на виконання вказівки ОСОБА_8 , в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не маючи спеціально передбаченого діючим законодавством дозволу на порубку дерев, виданого уповноваженим органом (лісорубного квитка чи ордеру) з використанням фізичної сили та за допомогою заздалегідь підготовлених бензопил, на території кварталу 21 виділу 30 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» здійснили повне відокремлення від кореня до ступеня припинення росту стовбурів дерев загальною кількістю 142 штуки, з яких породи «клен» в кількості 23 штуки, «граб» в кількості 107 штук, «береза» в кількості 10 штук та «черешня» в кількості 2 штуки, після чого за допомогою бензопили розрізали стовбури дерев на окремі колоди для полегшення їх подальшого незаконного перевезення ОСОБА_9 за допомогою вантажних автомобілів марки «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 та марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 для зберігання та збуту.
Своїми умисними діями, що виразились у незаконній порубці дерев у лісах на території кварталу 21 виділу 30 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», перевезенні незаконно зрубаних дерев в загальній кількості 142 штуки ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 заподіяли екологічний збиток (шкоду) на суму 694 448,54 (шістсот дев'яносто чотири тисячі чотириста сорок вісім гривень п'ятдесят чотири копійки) гривень, що перевищує більш як на 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, чим спричинили тяжкі наслідки.
Окрім цього, в період часу з 08 год. 30 хв. 21.02.2025 по 18 год. 32 хв. 22.02.2025 ОСОБА_8 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , прибув разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 та ОСОБА_17 на території кварталу 21 виділу 31 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» для проведення рубки дерев.
В подальшому ОСОБА_8 , маючи корисливий мотив, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, вчинену за попередньою змовою групою осіб, надав вказівку ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 для проведення рубки дерев у визначеному ОСОБА_4 лісовому обході №2.
Вищевказані особи, не усвідомлюючи протиправність своїх дій, на виконання вказівки ОСОБА_8 , в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не маючи спеціально передбаченого діючим законодавством дозволу на порубку дерев, виданого уповноваженим органом (лісорубного квитка чи ордеру) з використанням фізичної сили та за допомогою заздалегідь підготовлених бензопил, на території кварталу 21 виділу 31 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» здійснили повне відокремлення від кореня до ступеня припинення росту стовбурів дерев загальною кількістю 13 штук, з яких породи «клен» в кількості 3 штуки, «граб» в кількості 5 штук та «ясен» в кількості 5 штук, після чого за допомогою бензопили розрізали стовбури дерев на окремі колоди для полегшення їх подальшого незаконного перевезення, ОСОБА_17 за допомогою вантажного автомобіля для зберігання та збуту.
Своїми умисними діями, що виразились у незаконній порубці дерев у лісах на території кварталу 21 виділу 31 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», перевезенні незаконно зрубаних дерев в загальній кількості 13 штук ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 заподіяли екологічний збиток (шкоду) на суму 122 531,60 (сто двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять одна гривня шістдесят копійок) гривень, що перевищує більш як на 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, чим спричинили тяжкі наслідки.
Окрім цього, в період часу з 08 год. 23 хв. 17.02.2025 по 17 год. 49 хв. 17.02.2025 ОСОБА_8 діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , прибув разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 , які не були обізнані з злочинним наміром та планом протиправної діяльності ОСОБА_8 і ОСОБА_4 на територію кварталу 21 виділу 32 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» для проведення рубки дерев.
В подальшому ОСОБА_8 , маючи корисливий мотив, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, вчинену за попередньою змовою групою осіб, надав вказівку ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 , для проведення рубки дерев у визначеному ОСОБА_4 лісовому масиві обходу №2.
Вищевказані особи, не усвідомлюючи протиправність своїх дій, на виконання вказівки ОСОБА_8 , в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не маючи спеціально передбаченого діючим законодавством дозволу на порубку дерев, виданого уповноваженим органом (лісорубного квитка чи ордеру) з використанням фізичної сили та за допомогою заздалегідь підготовлених бензопил, на території кварталу 21 виділу 32 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» здійснили повне відокремлення від кореня до ступеня припинення росту стовбурів дерев загальною кількістю 1 штука породи «ясен», після чого за допомогою бензопили розрізали стовбури дерев на окремі колоди для полегшення їх подальшого незаконного перевезення, зберігання та збуту.
Своїми умисними діями, що виразились у незаконній порубці дерев у лісах на території кварталу 21 виділу 32 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», перевезенні незаконно зрубаних дерев породи «ясен» в загальній кількості 1 штука породи «ясен» ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 заподіяли екологічний збиток (шкоду) на суму 33 202,48 (тридцять три тисячі двісті дві гривні сорок вісім копійок) гривень.
Окрім цього, в період часу з 09 год. 05 хв. 04.03.2025 по 19 год. 32 хв. 10.03.2025 ОСОБА_8 діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , прибув разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які не були обізнані з злочинним наміром та планом протиправної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на територію кварталу 26 виділу 8 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» для проведення рубки дерев.
В подальшому ОСОБА_8 , маючи корисливий мотив, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, вчинену за попередньою змовою групою осіб, надав вказівку ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 для проведення рубки дерев у визначеному ОСОБА_4 лісовому масиві обходу №2.
Вищевказані особи, не усвідомлюючи протиправність своїх дій, в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не маючи спеціально передбаченого діючим законодавством дозволу на порубку дерев, виданого уповноваженим органом (лісорубного квитка чи ордеру) з використанням фізичної сили та за допомогою заздалегідь підготовлених бензопил, на території кварталу 26 виділу 8 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» здійснили повне відокремлення від кореня до ступеня припинення росту стовбурів дерев загальною кількістю 67 штук, з яких породи «граб» в кількості 32 штуки, «клен» в кількості 24 штуки, «берест» в кількості 9 штук та «береза» в кількості 2 штуки, після чого за допомогою бензопили розрізали стовбури дерев на окремі колоди для полегшення їх подальшого незаконного перевезення ОСОБА_9 вантажним автомобілем марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_16 трактором д.н.з. НОМЕР_5 з причепом, ОСОБА_15 вантажним автомобілем марки «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_4 для зберігання та збуту.
Своїми умисними діями, що виразились у незаконній порубці дерев у лісах на території кварталу 26 виділу 8 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», перевезенні незаконно зрубаних дерев в загальній кількості 67 штук ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 заподіяли екологічний збиток (шкоду) на суму 355 448,69 (триста п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сорок вісім гривень шістдесят дев'ять копійок) гривень, що перевищує більш як на 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, чим спричинили тяжкі наслідки.
Також, в період часу з 09 год. 05 хв. 26.02.2025 по 16 год. 30 хв. 28.02.2025 ОСОБА_8 діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , прибув разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на територію кварталу 26 виділу 10 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» для проведення рубки дерев їх перевезенні для зберігання та збуту.
В подальшому ОСОБА_8 , маючи корисливий мотив, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, вчинену за попередньою змовою групою осіб, надав вказівку ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , для проведення рубки у визначеному ОСОБА_4 лісовому масиві обходу №2.
Вищевказані особи, не усвідомлюючи протиправність своїх дій, на виконання вказівки ОСОБА_8 , в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не маючи спеціально передбаченого діючим законодавством дозволу на порубку дерев, виданого уповноваженим органом (лісорубного квитка чи ордеру) з використанням фізичної сили та за допомогою заздалегідь підготовлених бензопил, на території кварталу 26 виділу 10 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» здійснили повне відокремлення від кореня до ступеня припинення росту стовбурів дерев загальною кількістю 65 штук, з яких породи «граб» в кількості 37 штук, «клен» в кількості 19 штук, «берест» в кількості 9 штук, «береза» в кількості 2 штуки та «осика» в кількості 1 штука, після чого за допомогою бензопили розрізали стовбури дерев на окремі колоди для полегшення їх подальшого незаконного перевезення ОСОБА_16 трактором д.н.з. НОМЕР_5 з причепом, ОСОБА_15 вантажним автомобілем марки «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_4 для зберігання та збуту.
Своїми умисними діями, що виразились у незаконній порубці дерев у лісах на території кварталу 26 виділу 10 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», перевезенні незаконно зрубаних дерев в загальній кількості 65 штук ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 заподіяли екологічний збиток (шкоду) на суму 464 147,11 (чотириста шістдесят чотири тисячі сто сорок сім гривень одинадцять копійок) гривень.
Також, в період часу з 09 год. 03 хв. 01.03.2025 по 19 год. 05 хв. 03.03.2025 ОСОБА_8 діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , прибув разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_9 , які не були обізнані з злочинним наміром та планом протиправної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , на територію кварталу 25 виділу 15 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» для проведення рубки дерев.
В подальшому ОСОБА_8 маючи корисливий мотив, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, вчинену за попередньою змовою групою осіб, надав вказівку ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , для проведення рубки дерев у визначеному ОСОБА_4 лісовому масиві обходу №2.
Вищевказані особи, не усвідомлюючи протиправність своїх дій, на виконання вказівки ОСОБА_8 , в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не маючи спеціально передбаченого діючим законодавством дозволу на порубку дерев, виданого уповноваженим органом (лісорубного квитка чи ордеру) з використанням фізичної сили та за допомогою заздалегідь підготовлених бензопил, на території кварталу 25 виділу 15 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» здійснили повне відокремлення від кореня до ступеня припинення росту стовбурів дерев загальною кількістю 21 штука, з яких породи «граб» в кількості 13 штук, «берест» в кількості 8 штуки, після чого за допомогою бензопили розрізали стовбури дерев на окремі колоди для полегшення їх подальшого незаконного перевезення ОСОБА_9 вантажним автомобілем марки «ГАЗ» НОМЕР_2 , ОСОБА_14 вантажним автомобілем марки «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_3 для зберігання та збуту.
Своїми умисними діями, що виразились у незаконній порубці дерев у лісах на території кварталу 25 виділу 15 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», перевезенні незаконно зрубаних дерев в загальній кількості 21 штука ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 заподіяли екологічний збиток (шкоду) на суму 149 747,85 (сто сорок дев'ять тисяч сімсот сорок сім гривень вісімдесят п'ять копійок) гривень.
Так, в період часу з 09 год. 16 хв. 15.04.2025 по 13 год. 25 хв. 29.04.2025 ОСОБА_8 діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , прибув разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та інших невстановлених на даний час осіб, які не були обізнані з злочинним наміром та планом протиправної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на територію кварталу 19 виділу 1 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» для проведення рубки дерев.
В подальшому ОСОБА_8 , маючи корисливий мотив, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, вчинену за попередньою змовою групою осіб, надав вказівку ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , для проведення рубки дерев у визначеному ОСОБА_4 лісовому обході №2.
Вищевказані особи, не усвідомлюючи протиправність своїх дій, на виконання вказівки ОСОБА_8 , в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не маючи спеціально передбаченого діючим законодавством дозволу на порубку дерев, виданого уповноваженим органом (лісорубного квитка чи ордеру) з використанням фізичної сили та за допомогою заздалегідь підготовлених бензопил, на території кварталу 19 виділу 1 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» здійснили повне відокремлення від кореня до ступеня припинення росту стовбурів дерев загальною кількістю 17 штук, з яких породи «граб» в кількості 9 штук, «дуб» в кількості 8 штук, після чого за допомогою бензопили розрізали стовбури дерев на окремі колоди для полегшення їх подальшого незаконного перевезення ОСОБА_9 за допомогою вантажних автомобілів марки «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 для зберігання та збуту.
Своїми умисними діями, що виразились у незаконній порубці дерев у лісах на території кварталу 19 виділу 1 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», перевезенні незаконно зрубаних дерев в загальній кількості 17 штук ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 заподіяли екологічний збиток (шкоду) на суму 283 298,51 (двісті вісімдесят три тисячі двісті дев'яносто вісім гривень п'ятдесят одна копійка) гривень, що перевищує більш як на 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, чим спричинили тяжкі наслідки.
Таким чином, своїми незаконними діями, які виразились у незаконній порубці дерев різних порід у лісі загальною кількістю 606 штук, без наявного спеціального дозволу - лісорубного квитка, їх перевезенні, зберіганні та збуті, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_4 заподіяли екологічний збиток (шкоду) на загальну суму 4 001 008,47 (чотири мільйони одна тисяча вісім гривень сорок сім копійок) гривень, що перевищує більш як на 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, чим спричинив тяжкі наслідки.
З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні № 42024210000000163 від 12.11.2024 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
10.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Слідчий вказує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.
Метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, спеціалістів, експертів та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні
На переконання слідчого вказані ризики свідчать про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою.
При цьому, слідчий зауважує, що у розрізі розміру застави, згідно п. 11 ч. 1 ст. 178 КПК України, слід враховувати розмір майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у цьому провадженні розмір завданої шкоди становить суму 4 001 008,47 гривень, який має бути співрозмірним з заставою.
Відтак, ураховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані про особу підозрюваного, репутацію підозрюваного, розмір застави який забезпечить належну поведінку підозрюваного та буде достатнім для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК, повинен становити 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 242 240 грн.
Беручи до уваги вищенаведене, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з викладених у ньому підстав та просив задовольнити.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 з приводу задоволення клопотання заперечив та зазначив, що підозра оголошена ОСОБА_4 є повністю необґрунтованою та не підтвердженою жодними доказами. Зокрема, ОСОБА_4 не заперечує, що здійснював вирубку дерев, однак слідчим не розмежовано чи відбувалась вирубка лісу чи чагарників. Водночас, вирубка дерев відбувалась на межі земельних ділянок лісового фонду та сільськогосподаського призначення, тим самим ОСОБА_4 виконував свій обов'язок майстра лісу, оскільки ця межа має бути очищена від дерев. Окрім цього, на порубки також є дозвіл наданий ФОП ОСОБА_8 . Захисник зауважив, що всі дерева, які знаходяться поза межами лісу, не можуть нести матеріального складу. Більше того, в матеріалах справи відсутній висновок експерта щодо розміру спричинених збитків. Також на думку захисника, ризики зазначені слідчим у клопотанні недоведені, оскільки ще у травні 2025 року були проведені обшуки, в тому числі вдома у ОСОБА_4 , при цьому останній не затримувався в порядку ст. ст. 612, 208 КПК України, не переховувався від органу досудового розслідування та суду та з'являвся на виклики слідчого для дачі показів. Крім того, ризик впливу на свідків нівелюється можливість покладення на ОСОБА_4 обов'язку утриматися від спілкування зі свідками. Захисник звертає увагу, що органом досудового розслідування не доведено неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного захожу ніж тримання під вартою. На підстав викладеного просив врахувати наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків, так як він одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, а також займається благодійною діяльністю та застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі, або ж визначити заставу у мінімальному розмірі, оскільки розмір застави про який клопоче слідчий є непомірним для підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію та майновий стан , наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини , ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024210000000163 від 12.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 10.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, тобто у незаконній порубці дерев у лісах, перевезенні, зберіганні та збуті незаконно зрубаних дерев, вчиненої повторно, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_18 запобіжного заходу, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
-протоколи огляду місця події від 02.03.2025;
-протоколами огляду місця події від 17.06.2025, 16.10.2025;
-протоколом огляду місця події від 11.06.2025;
-розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки лісових насаджень Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» проведеними спеціалістами Державної екологічної інспекції Подільського округу.
-розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки лісових насаджень Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» проведеними спеціалістами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області;
-висновок судової земельно-технічної експертизи № 632/25-22 від 26.09.2025;
-протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 01.07.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 20.08.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 20.08.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 20.08.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 20.10.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 28.08.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_24 від 29.08.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_25 від 01.09.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_26 від 29.08.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 06.11.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 06.11.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 06.11.2025.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість пред'явленої підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри.
Заперечення сторони захисту з приводу обґрунтованості підозри слідчий суддя до уваги не бере та зауважує, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Так, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що виправдовує застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років. Відтак, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний ОСОБА_4 може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від відповідальності. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, є те, що зібрані у кримінальному провадженні докази свідчать про те, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, досягши домовленості з ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які були допитані в якості свідка у даному кримінальному провадженні, спільно з іншими особами координував їх спільні дії на всіх етапах вчинення кримінального правопорушення, забезпечував їх необхідними знаряддями та засобами для проведення протиправної діяльності. Також, на сьогодні решта осіб, що брали участь у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконною порубкою слідством встановлюються та залишаються не допитаними, а відтак ОСОБА_4 може як особисто так і через третіх осіб, незаконно впливати на свідків, з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати. Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризик впливу підозрюваного на експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як свідки, експерти та спеціалісти, ще не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.
Слідчий суддя також бере до уваги, що у матеріалах кримінального провадження містяться достеменні відомості про те, що саме технічні засоби передачі інформації використовувалися підозрюваними у даному кримінальному провадженні для комунікації, з приводу вчинюваного злочину, відтак могли зберегти на собі сліди такої комунікації. Водночас, ОСОБА_4 маючи безперешкодний доступ до аккаунтів у мессенджерах та електронних поштових скриньках, хмарних сховищ, може використати віддалений доступ до таких сервісів для знищення наявних у них відомостей щодо спілкування між учасниками скоєння кримінального правопорушення, тобто знищення важливих для кримінального провадження доказів. Окрім цього, матеріали кримінального провадження містять відомості про те, що ОСОБА_4 у ході спілкування та здійснення незаконних рубок домовлявся про приховування та знищення пнів незаконно зрубаних дерев, які можуть викрити їхню злочинну
З огляду на вищезазначене слідчий суддя вважає доведеним ризик, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст. 2 КПК України.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що посилання слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні на ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є недоведеним, так як останні не вказують, які конкретні дії підозрюваного вказують на наявність цього ризику та не надають доказів на підтвердження таких обставин.
За таких підстав слідчий суддя доходить висновку, що зазначений ризик не є доведеним у судовому засіданні, а відтак не може покладатись в основу рішення про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_18 запобіжного заходу.
Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про відсутність вищевказаних ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваних чи обвинувачених кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного чи обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогнозованості характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України встановлено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання..
ЄСПЛ у Рішенні «Калашников проти Росії» вказав, що «будь-яка система обов'язкового тримання під вартою несумісна зі статтею 5 параграфу 3 Конвенції за визначенням. Якщо закон встановлює презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважають правило поваги до особистої свободи». Тобто, констатовано «презумпцію залишення обвинуваченого на свободі». Якщо законодавство та/або судова практика прямо або непрямо спрямовують на обов'язкове тримання під вартою у певних випадках, це може привести до порушення ст. Конвенції. У кожному випадку, коли вирішується питання щодо утримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Окрім того, згідно позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні в справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». Також, в справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Так, Суд наголошує, що основним і визначальним критерієм як правової норми, так і правосуддя має бути їх відповідність вимогам справедливості як гарантії дотримання прав та інтересів учасників правовідносин. Виконання вимог справедливості полягає у можливості застосування до відносин імперативного методу рівно настільки, наскільки це викликано необхідністю в кожному конкретному випадку.
Верховенство права, невід'ємною складовою якого є принцип пропорційності, передбачає, що мета має спиратися лише на такі засоби, застосування яких морально виправдано, оскільки мета, задля якої необхідні неправові засоби, не може бути правовою. Застосовувана міра повинна бути пропорційною (повинна відповідати) цілям.
Завдяки принципу пропорційності встановлені положеннями нормативно-правових актів обмеження на користь суспільних інтересів дозволяють максимально враховувати приватні інтереси. Цей принцип висуває критерій межі (результату) дій або рішень: вони не повинні виходити за межі відповідної мети. Принцип пропорційності передбачає вибір розумних, найбільш ефективних заходів для досягнення мети і завжди застосовується в сукупності з принципом справедливості.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що останній уродженець м. Тернопіль, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , із вищою освітою, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, працює майстром лісу Кременецького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», раніше не судимий, займається волонтерською діяльністю, про що свідчать подяки громадських організацій.
Слідчий суддя зазначає, що сам по собі факт підозри ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину не є достатньою підставою для застосування до нього найбільш суворого виняткового запобіжного заходу. Слідчий суддя враховує, що доводи органу досудового розслідування про тяжкість вчиненого злочину, не є достатнім для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні питання обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше не судимий, наявність у нього дружини та неповнолітньої дитини на утриманні, постійного місця роботи та проживання, що свідчить про міцні соціальні зв'язки.
Зважаючи на наведене вище, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , беручи до уваги, не доведення прокурором недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу, з посиланням лише на наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, за відсутності обґрунтування з посиланням на належні докази необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою і що такий захід в даному випадку буде виправданий, враховуючи, що обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання під вартою, приходжу до висновку, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді застави, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Частина 1 ст. 182 КПК України визначає, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Згідно із п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи наведене, особу підозрюваного, його соціальні зв'язки, з врахуванням наведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України та за доцільне визначити підозрюваному розмір застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме: 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігти встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 206, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454, призначення платежу - застава за « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » у кримінальному провадженні № 42024210000000163 від 12.11.2024 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.11.2025.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
В іншій частині клопотання - відмовити.
Підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 09.01.2026.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення, прокурору.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1