Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 494/2141/25
Провадження № 2/499/787/25
Іменем України
заочне
20 листопада 2025 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Тимчука Руслана Миколайовича за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в селищі Іванівка Березівського району Одеської області цивільну справу № 494/2141/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на такі обставини.
Відповідно до укладеного Кредитного договору № M01.00302.005590738 від 15.08.2019 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , Відповідач отримала кредит у розмірі 33300,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності) терміном до 15.08.2020, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,0% річних та платою за обслуговування кредитної заборгованості, згідно графіку щомісячних платежів.
Первісний кредитор виконав свої зобов'язання, надав кредит відповідачу у розмірі 33300 грн., що підтверджується випискою по рахунку.
25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» правонаступником якого є ТОВ «СВЕА ФНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором перейшло до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА».
26.07.2023 між ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» правонаступником якого є ТОВ «СВЕА ФНАНС» (Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (Фактор), укладено Договір факторингу № 01.02-38/23 від 26.07.2023, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за Кредитним договором загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 66520,78 грн., що складається з :
- 25743,98 грн. - сума заборгованості за кредитом;
- 21521,88 грн. - сума заборгованості за процентами;
- 19254,92 грн. - сума заборгованості за плату за обслуговування кредитною заборгованістю.
Станом на дату звернення позивача до суду з позовною заявою, відповідач заборгованість не сплатив.
Заборгованість за кредитним договором підтверджується довідкою первісного кредитора про розмір заборгованості за кредитним договором (додається) та випискою по рахунку.
Представник позивача просить стягнути із відповідача вищезазначену заборгованість.
У справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте налали клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подавав, клопотань не заявляв, у судові засідання не з'являється, про причини неявки не повідомляє.
На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом направлялась ухвала про відкриття провадження та судовий виклик.
Копію ухвали про відкриття провадження та судова повістка відповідачу було направлено на зареєстровану адресу місця проживання. На адресу суду повернулося поштове відправлення до суду без вручення з відміткою, за «адресат відсутній за вказанню адресою».
Враховуючи, що судове відправлення направлялося відповідачу за місцем його реєстрації відповідно до адресної довідки, то суд вважає, що відповідач, у відповідності до ст.128 ЦПК України є таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що судове поштове відправлення (копія позову з додатками, ухвала про відкриття спрощеного провадження) направлялося за адресою за місцем реєстрації відповідача (згідно адресної довідки), а згідно позначки працівника вручити поштове відправлення не представляється можливим, так як адресат відсутній за вказаною адресою, тому у суду є підстави розцінювати, що відповідач отримав ухвалу про відкриття спрощеного провадження та повідомлений про порядок розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідачка є такою, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань не надавала, відзиву не надіслала, про причини неявки не повідомила, тому суд визнає її неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.
Отже судом було вжито всі можливі заходи, щодо виклику відповідача по справі до суду.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Свій висновок суд мотивує тим, що дійсно доведеною є та обставина, що Відповідно до укладеного Кредитного договору № M01.00302.005590738 від 15.08.2019 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , Відповідач отримала кредит у розмірі 33300,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності) терміном до 15.08.2020, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,0% річних та платою за обслуговування кредитної заборгованості, згідно графіку щомісячних платежів.
Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор зобов'язується надати кредит Відповідачу, а Відповідач зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з нарахованими процентами за користування кредитом, іншими платежами та платою за обслуговування кредитної заборгованості.
Первісний кредитор перед укладенням Кредитного договору, ознайомив Відповідача в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, Відповідач ознайомився з тарифами банку і згоден з ними, Відповідач ознайомився та підписав заяву про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, ознайомився та підписав паспорт споживчого кредиту.
Первісний кредитор виконав свої зобов'язання, надав кредит відповідачу у розмірі 33300 грн., що підтверджується випискою по рахунку.
25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» правонаступником якого є ТОВ «СВЕА ФНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором перейшло до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА».
26.07.2023 між ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» правонаступником якого є ТОВ «СВЕА ФНАНС» (Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (Фактор), укладено Договір факторингу № 01.02-38/23 від 26.07.2023, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за Кредитним договором загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 66520,78 грн., що складається з :
- 25743,98 грн. - сума заборгованості за кредитом;
- 21521,88 грн. - сума заборгованості за процентами;
- 19254,92 грн. - сума заборгованості за плату за обслуговування кредитною заборгованістю.
Станом на дату звернення позивача до суду з позовною заявою, відповідач заборгованість не сплатив.
Суд застосовуючи норми матеріального права виходить з такого.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори ).
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти),
визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли зголи з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.2 ст.640 ЦК України якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту переданий грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, а відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, при цьому розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Оцінка суду.
Відповідач перед укладенням кредитного договору, ознайомився з умовами кредитного договору, паспортом споживчого кредиту в якому стисло у формі таблиці повідомляється про основні умови кредитування, а саме сума кредиту, розмір процентної ставки, строк користування кредитом, розмір щомісячного платежу (у разі якщо його можна визначити), плати за обслуговування кредитної заборгованості, тощо. Відповідач перед укладенням Кредитного договору також ознайомився з його змістом. Зі змісту укладеного Кредитного договору вбачається, що сторони погодили строк кредитування, розмір відсотків, плати за обслуговування та порядок їх сплати. Також договір містить інформацію про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.
Підписавши кредитний договір, відповідачпогодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із кредитодавцем, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами та/або плати за обслуговування кредитної заборгованості несправедливим .
Відповідач погодив зі своєї сторони такі умови Кредитного договору, підписавши його зміст. Кредитний договір або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови договору, в тому числі і щодо сплати відсотків чи плати за обслуговування кредитної заборгованості, є обов'язковими для виконання позичальником.
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту, нараховані відсотки, а також плату за обслуговування, відповідно до умов Кредитного договору, порушив своє зобов'язання.
Суду доказів на спростування вказаних обставин не надав.
Відповідачем, всупереч ст. 81 ЦПК України, не надано доказів щодо добровільного погашення кредитної заборгованості.
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.
Крім того, представник позивача в просить стягнути з відповідачки витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 10000 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 10000 грн підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.
При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд звернув увагу на таке. У розумінні положень частини п'ятої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, принципи диспозитивності та змагальності, не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
Керуючись ст.12,13,81,274,279,265,268,273,280-282 ЦПК України, ст.ст.11,207,525,526, 598,610,611,615,628,629,1049,1054 ЦК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» код ЄДРПОУ 41915308, заборгованість у розмірі 66520,78 грн., що складається з:
- 25743,98 грн. - сума заборгованості за кредитом;
- 21521,88 грн. - сума заборгованості за процентами;
- 19254,92 грн. - сума заборгованості за плату за обслуговування.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» код ЄДРПОУ 41915308 витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на правову допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяРуслан ТИМЧУК