Справа № 595/1660/25
Провадження № 3/595/636/2025
20.11.2025 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Содомора Р.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли із відділення поліції №2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч.3 ст. 154 КУпАП,
07 листопада 2025 року о 15 год 00 хв ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , утримуючи собаку породи східноєвропейська вівчарка, допустив її вільне пересування без повідка та намордника в громадському місці внаслідок чого собака вибігла на вулицю та вкусила ОСОБА_2 , чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 981568 від 13.11.2025, вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про те, що розгляд справи відбудеться у Бучацькому районному суді 20.11.2025 року о 10 год. 00 хв.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
З огляду на те, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи Бучацьким районним судом, в судове засідання не з'явився, жодним чином не цікавився рухом відомого йому провадження.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку.
Відповідно до ч.1 ст.154 КУпАП утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) , тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 ст.154 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, у виді накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ВАВ № 981568 від 13.11.2025 року; рапортом старшого інспектора чергового ВП №2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Шуї В.Д. від 07.11.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.11.2025, з яких вбачається, що 07.11.2025 близько 15 год 20 хв його собака породи східноєвропейська вівчарка вибігла на вулицю без намордника та повідка та вкусила його сусідку ОСОБА_2 .. Вину у вчиненому визнав.
Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» № 3447-IV від 21 лютого 2006 року регулює відносини, що виникають у зв'язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, зокрема утримання домашніх тварин.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року, особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, з точки зору їх належності, допустимості і взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП.
Згідно з ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дослідивши в сукупності всі обставини по справі, враховуючи особу правопорушника, суть та характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, вважаю, що достатньою та необхідною мірою відповідальності буде накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, у розмірі, передбаченому частиною третьою статті 154 КУпАП, із конфіскацією тварини, а саме собаки породи східноєвропейська вівчарка.
У відповідності до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
Керуючись ч.3 ст. 154 , ст.ст. 40-1,251, 252, 284 КУпАП ,
Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. з конфіскацією собаки породи східноєвропейська вівчарка.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи
або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Р. О. Содомора