ЄУН: 336/6678/25
Провадження №: 2-а/336/89/2025
Іменем України
20 листопаду 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Пустовіт В.О., розглянувши у спрощеному провадження без виклику сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши, що 30.06.2025 року ним було отримано постанову від 24.05.2025 року про накладення на позивача адміністративного стягнення за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП, застосування штрафу в сумі 25500 гривень. Вказуючи, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду для визначення ступеню придатності до військової служби, а хотів пройти медичний огляд за місцем проживання, оскільки медична документація щодо стану його здоров'я перебуває у м. Запоріжжя, просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 24.05.2025 року, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 24.07.2025 року адміністративний позов залишений без руху.
11.08.2025 року позивачем подано уточнене клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, сплачено судовий збір. надано платіжний документ на підтвердження сплати судового збору.
Також надано уточнену позовну заяву.
Ухвалою суду від 22.09.2025 року відкрите провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачем у визначений строк відзив на позовну заяву не подано.
При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.05.2025 року притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП.
З тексту постанови вбачається, що 14.05.2025 року о 12.21 годині під час дії особливого періоду ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеню придатності до військової служби, згідно із рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у формі направлення на військово-лікарську комісію від 14.05.2025 року. Своїми діями порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також позивачем надано копію повістки № 2832, якою ОСОБА_1 викликано до ІНФОРМАЦІЯ_2 14.05.2025 року о 12.00 годині для проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період.
Позивачем надано роздруківку з бази даних резерв+ про наявність у нього відстрочки у зв'язку із бронюванням до 04.03.2026 року, копію наказів про прийняття на роботу, про продовження службового відрядження.
При вирішенні позову суд виходить з наступного.
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Водночас статтею 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При розгляді справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності суд має оцінити чи було скоєне правопорушення, чи у відповідності до положень чинного законодавства винесено постанову суб'єктом владних повноважень, чи не було при розгляді справи допущено істотних порушень прав особи, що унеможливило постановлення законного та обґрунтованого рішення, та чи у межах, передбачених КУпАП застосовано стягнення.
Статтею 286 ч. 3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 210-1 ч. 3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Статтею 22 ч. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Питання проведення призову громадян на військову службу врегульовані також Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 в редакції, яка діяла на момент 14.05.2025 року.
Так, пунктом 21 Порядку визначено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пункт 23 Порядку вказує, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Як зазначає п. 27 Порядку під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;
Згідно із п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Вимоги до повістки визначені п. 29 Порядку, а саме у повістці зазначаються:
прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
місце, день і час явки за викликом;
найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;
прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
реєстраційний номер повістки;
роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
П. 31 Порядку вказує, що повістки мають право вручати, зокрема, представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
Отже, право ТЦК вручити військовозобов'язаному повістку, зокрема і на проходження ВЛК, зумовлює його обов'язок з'явитися за нею.
При цьому не міститься заборони для проходження такого огляду військовозобов'язаними, які заброньовані.
Суд зауважує, що позивачем не надано будь-яких доказів того, що станом на 14.05.2025 року він був заброньований та відповідна інформація була наявні у відповідній базі даних.
З аналізу наданих позивачем документів в сукупності з його поясненнями, викладеними в позовній заяві, вбачається, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийняте рішення про направлення ОСОБА_1 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, що повністю відповідає обсягу повноважень даної посадової особи.
Про вказане рішення ОСОБА_1 був сповіщений в установленому порядку, а також йому було вручено повістку, в якій вказані усі відомості, передбачені п. 29 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
Чинним законодавством передбачено обов'язок військовозобов'язаного прибути за вказаною повісткою та виконати обов'язок, зокрема, щодо проходження медичного огляду.
Про наявність поважних причин невиконання такого свого обов'язку ОСОБА_1 не сповістив, доказів на підтвердження наявності таких причин не надав.
Позивач в обґрунтування відмови від проходження медичного огляду вказував, що він бажав пройти медичний огляд у м. Запоріжжя, оскільки саме у м. Запоріжжя перебуває уся його медична документація.
Водночас, чинне законодавство не надає військовозобов'язаному права самостійно та на власний розсуд обирати ту військово-лікарську комісію, де він хоче пройти медичний огляд.
При цьому суд враховує і те, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, не мав перешкод самостійно ініціювати отримання направлення на проходження медичного огляду та прибути для такого медичного огляду разом з медичною документацією, яку він хотів надати, водночас такою можливістю він не скористався.
Відсутність такої документації не могло стати перешкодою для проходження медичного огляду, метою якого є визначення актуального на момент огляду стану здоров'я та визначення рівня придатності до військової служби.
Крім того, у разі незгоди особи з висновком ВЛК її права гарантуються можливістю оскарження рішення ВЛК до вищестоящої ВЛК або в судовому порядку.
Закономірним наслідком відмови військовозобов'язаного від виконання покладеного на нього обов'язку є притягнення такої особи до відповідальності в порядку. передбаченому чинним законодавством.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 не допущено порушень при прийнятті оскаржуваної постанови, а відтак немає і підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 241-246, 262, 286 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.І. Дацюк
Повний текст рішення складений 20 листопаду 2025 року