с-ще Новомиколаївка
Іменем України
21 листопада 2025 року ЄУ № 322/1683/25 (Провадження № 1-кс/322/393/25)
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретарка судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2025 за № 12025082300000193, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України про арешт майна
встановив:
прокурор після перевірення слідчим суддею клопотання слідчого про арешт майна для усунення недоліків у встановлений термін подав вказане клопотанням зі змісту якого випливає, що військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ЗСУ ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він перебуваючи 11.11.2025 у спальній кімнаті, за адресою: АДРЕСА_1 , під час раптово виниклого конфлікту, маючи намір на умисне вбивство, ножем наніс три удари в область тулуба ОСОБА_5 , спричинивши тілесні ушкодження, від яких настала смерть останнього.
В період часу з 00 години 03 хвилини по 06 годину 10 хвилин 12.11.2025, старшим слідчим СВ ВнП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_6 , проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 . В ході огляду крім іншого виявлено та вилучено:
- полімерна пляшка об'ємом 1,5 л з написом «Прозора», з підлоги в кімнаті № 2;
- полімерна пляшка прозорого кольору з підлоги в кімнаті № 2;
- скляна пляшка об'ємом 0,5 л з написом «Green Day», з підлоги в кімнаті № 2;
- підштаники темно-зеленого кольору з кімнати № 2;
- куртка камуфльована (піксель), з кімнати №2;
- полімерна пляшка прозорого кольору з залишками рідини прозорого кольору з кімнати № 2;
- шкіряна обгортка з банківською карткою «Укргазбанку» № НОМЕР_2 , зі столу в кімнаті № 2;
- чотири склянки рюмки зі столу в кімнаті № 2;
- керамічна чашка білого кольору, зі столу кімнати № 2;
- металева чашка зі столу кімнати №2, упаковано до картонної коробки;
- недопалок з фільтром жовтого кольору «Camel» зі столу в кімнаті № 2;
- полімерна пляшка об'ємом 0,5 л прозорого кольору з написом «Прозора» з кімнати № 2;
- полімерна пляшка прозорого кольору з ручкою жовтого кольору;
- скляна пляшка об'ємом 0,25 л з написом «Shustoff» з підлоги під столом в кімнаті № 2,
- предмет, схожий на ніж, з полиці верхнього столу в кімнаті № 2;
- пляшка полімерна «Поляна квасова» з кімнати № 2;
- пляшка полімерна «Оболонь Сітро» з кімнати № 2;
- пляшка полімерна «Прозора», об'ємом 0,5 л, з кімнати №2;
- банка металева «hike» з печі в кімнаті № 2;
- банка металева «BRONX» з печі в кімнаті № 2;
- куртка камуфльована з кімнати №2;
- мобільний телефон «TECHNO» з кімнати № 3;
- кепка камуфльована з кімнати № 3;
- куртка флісова зеленого кольору з кімнати № 3;
- предмет, схожий на ніж з нашаруванням речовини бурого кольору, з полиці шафи в кімнаті № 3;
- виріз з нашаруванням речовини бурого кольору, з ковдри на ліжку в кімнаті № 3;
- мобільний телефон «OPPO», з ліжка в кімнаті № 3;
- виріз з нашаруванням речовини бурого кольору, з простирадла на ліжку в приміщенні № 4.
Вилучені об'єкти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та направлені на дослідження до Запорізького НДЕКЦ МВС України.
На згадані предмети речі та об'єкти слідчий просив накласти арешт з метою збереження речових доказів.
Прокурор будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду клопотання в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов таких висновків.
Клопотання подано прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у даному провадженні.
Наразі слідчому судді достеменно відомо, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (14.11.2025 слідчим суддею розглядалося клопотання про застосування запобіжного заходу).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Положеннями ч.1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 171 КПК України визначено, що до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речові докази).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У клопотанні наводяться аргументи про існування ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, щодо тих чи інших речей.
Так зі змісту клопотання випливає, що власником двох мобільних телефонів вилучених під час ОМП, був загиблий ОСОБА_5 . Отже наявність ризиків щодо цих предметів відсутня.
Щодо решти предметів і речей власники чи володільці не встановлені.
Скляні, полімерні і металеві пляшки, недопалок по суті є відходами, а відтак ці речі не мають власника чи володільця та долучаються слідчим до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів як майно, що не має ніякої цінності.
Також залишається незрозумілим яке доказове значення для даного провадження може мати шкіряна обгортка з банківською карткою, і хто є їх власником (допитана ОСОБА_7 - мати загиблого, вказала, що за життя ОСОБА_5 банківських карток не мав).
Вирізи з нашаруванням речовини бурого кольору, не відносяться до тимчасово вилученого майна в розумінні ст. 170 КПК України. Такі об'єкти не вилучаються тимчасово у власника або законного володільця, а створюються слідчим в процесі проведення огляду місця події та, відповідно до ч. 2 ст. 105 КПК України, є додатками до протоколу.
Водночас, хоча достеменно не встановлено хто є власником або володільцем предметів схожих на ножі, одягу і посуду, існує вірогідність, що підозрюваний або інша особа, яка може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення, можуть під різними приводами претендувати на право власності чи володіння на згадані об'єкти. В разі підтвердження законності таких вимог, не накладення арешту на це майно, потягне за собою наслідки у виді його повернення такій особі, а це в свою чергу вказує на ризики, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
З огляду на зазначені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання і накладення арешту на вилучені предмети схожі на ножі, одяг і посуд, в решті ж клопотання слід відмовити через його необґрунтованість.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що у даному випадку окрема вказівка про заборону відчуження майна є непотрібною, на відміну від випадку щодо застосування заборони або обмеження користування і розпорядження майном, адже арешт майна за своєю суттю і являє собою позбавлення права особи на відчуження майна.
Керуючись ст.ст. 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
клопотання прокурора задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучені під час огляду місця події:
- предмет, схожий на ніж, з полиці верхнього столу в кімнаті № 2;
- предмет, схожий на ніж з нашаруванням речовини бурого кольору, з полиці шафи в кімнаті № 3,
- підштанки темно-зеленого кольору з кімнати № 2;
- куртку камуфльовану (піксель), з кімнати №2;
- чотири склянки рюмки зі столу в кімнаті № 2;
- керамічну чашку білого кольору, зі столу кімнати № 2;
- металеву чашку зі столу кімнати №2, упаковано до картонної коробки;
- куртку камуфльовану з кімнати №2;
- кепку камуфльовану з кімнати № 3;
- куртку флісову зеленого кольору з кімнати № 3,
із забороною користування і розпорядження ними.
У задоволенні решти клопотання відмовити.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано в порядку ст. 174 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1