Дата документу 19.11.2025
Справа № 334/9711/25
Провадження № 1-кп/334/829/25
19 листопада 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
встановив:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого. Прокурор зазначає, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2025 року відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» на строк до 23.11.2025 року. Ризики, які існували під час досудового розслідування та слугували підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися та не перестали існувати. Встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_5 обвинувачується у вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено суворе покарання що підвищує ризик незаконного переміщення. Також, після вчинення злочину обвинувачений не був затриманий на місці, а лише через деякий час, є військовослужбовцем, що також ускладнить забезпечення явки.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що частина предметів злочину (навушники) досі не вилучені, що свідчить про можливість його приховування або знищення, а також ОСОБА_5 перебуваючи на волі може вплинути на речі, що ще не вилучені.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 маючи відповідні копії матеріалів кримінального провадження може знати повні анкетні дані потерпілої та свідків, а тому може впливати на них - залякувати, просити змінити покази тощо. Крім того, потерпіла ОСОБА_6 є малолітньою, що об'єктивно підвищує її уразливість до психологічного тиску й маніпуляції дорослих осіб. Потерпіла стверджувала, що обвинувачений вже висловлював погрози фізичної розправи, що свідчить про реальність і невідкланість ризику повторного впливу та залякування.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 був засуджений за ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби) та звільнений від відбування покарання у зв'язку з повернення до служби. Така обставина свідчить, що обвинувачений раніше допускав грубі порушення правопорядку та дисципліни, однак уникнув фактичного відбування покарання. Крім того, у провадженні суду перебуває обвинувальний акт у іншому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 (щодо вчинення ряду злочинів), що свідчить про множинність кримінально - правових претензій до обвинуваченого та антисоціальну спрямованість поведінки. Це демонструє стійкість антисоціальнох поведніки, несприйнятливість до правових застережень та високу імовірність повторення злочинних дій або ескалації їх тяжкості для уникнення відповідальності. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник проти клопотання заперечував, просив замінити запобіжний захід на особисте зобов'язання.
ОСОБА_5 пояснив, що просить змінити запобіжний захід, бажає повернутися у свою бригаду та продовжити військову службу. У судові засідання буде прибувати за першим викликом.
Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2025 року відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2025 року строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою було продовжено до 23.11.2025 року.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке законом віднесено до тяжкого злочину, та за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, що само по собі містить ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від відбуття такого суворого покарання у випадку, якщо воно буде призначено.
У судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив що розлучений, від шлюбу має двох неповнолітніх дітей, наразі проживає у цивільному шлюбі, мають спільну дитину яка народилася у травні 2025 року ( у свідоцтві про народження інформація про батька дитини записана зі слів матері), проте вказані обставини не підтверджені належними доказами.
Обвинувачений перебуває на посаді оператора відділення радіоелектронної боротьби 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
ОСОБА_5 раніше був засуджений 15.04.2025 року Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 4 ст. 408 КК України, звільнений від відбування покарання для продовження служби.
Крім того, до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя спрямовано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 357 КК України.
Також, суд враховує, що потерпілою у кримінальному провадженні є малолітня ОСОБА_7 , ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням погроз фізичної розправи щодо потерпілої, вчиненням розпусних дій сексуального характеру щодо малолітньої.
Разом з тим відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, розглядаючи дане питання, для прийняття законного і обґрунтованого рішення суд, крім інших обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування та продовження такого запобіжного заходу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Оцінюючи ризики, наявність яких встановлено судом, жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даних фактичних обставинах не буде ефективним та не зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тому суд не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, як таких, що недостатні для запобігання наявних ризиків та виконання обвинуваченими покладених процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, що є достатньою підставою для задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Проте ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КК України на думку суду прокурором не доведений, враховуючи, що досудове розслідування закінчено.
Керуючись ст. 314-315 КПК України,
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - по 16 січня 2026 року включно.
Проголошення повного тексту ухвали 20.11.2025 року 15 год. 00 хв.
Ухала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1