Справа № 333/10856/25
Провадження №2-н/333/1077/25
21 листопада 2025 р. м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Ковальова Ю.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 , -
17.11.2025 р. заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 162 ЦПК заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості з оплати за комунальні послуги повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.
Як вбачається із заяви, заявленою вимогою є стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком, які надавалися до квартири АДРЕСА_2 .
Таким чином, дана справа не підсудна Комунарському районному суду м. Запоріжжя.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Оскільки заяву про видачу судового наказу було подано з порушенням правил підсудності, суд вважає, що слід відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» у видачі судового наказу щодо стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 , роз'яснивши право на звернення із такою заявою до суду за належною підсудністю.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 160, 161, 165 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 .
Роз'яснити, що заявник у цьому випадку має право звернутися з такою самою заявою до суду за належною підсудністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В. Ковальова