Справа №766/15099/24
н/п 1-кп/766/543/25
18.11.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №22024230000000331 від 05.08.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання невідомо, раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України, -
I.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, діючи умисно, переслідуючи особисті інтереси, будучи обізнаним про факт збройної агресії РФ проти України, усвідомлюючи негативні наслідки щодо співпраці з представниками держави-агресора та контрольованої ними окупаційної адміністрації, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 2 серпня 2023 року, діючи добровільно, в групі невстановлених осіб без попередньої змови, переслідуючи мету обрання до незаконних окупаційних органів влади, умисно, тобто розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, надав згоду включення його до списків для участі у незаконних виборах до так званої «Херсонской обласной думы первого созыва» від політичної партії Російської Федерації «Единая Россия».
10 вересня 2023 року, відповідно до постанови так званої «Избирательной комиссии Херсонской области» № 22/145 «О результатах выборов депутатов Херсонской областной Думы первого созыва» політична партія «Единая Россия» отримала 74,86% голосів виборців, які прийняли участь в незаконному голосуванні та отримала 28 мандати у так званій «Херсонской областной Думе первого созыва», один з яких зокрема отримав ОСОБА_5 .
У послідуючому, ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний умисел, виконуючи обов'язки депутата незаконного органу влади створеного на тимчасово окупованій території Херсонської області - «Херсонской областной Думе первого созыва», у невстановлену дату та час, але не пізніше 21 листопада 2023 року, добровільно обраний та зайняв посаду голови «Комитета по нацполитике, НКО и межрегиональным отношениям Херсонской областной Думы». На вказаній посаді ОСОБА_5 , приймає активну участь у розроблені та прийнятті нормативних актів для впровадження їх на тимчасово окупованій території Херсонської області.
Крім того, ОСОБА_5 , на посаді депутата «Херсонской областной Думы первого созыва» та члена фракції політичної партії «Единая Россия», проводить активну інформаційну роботу з метою легітимізації діяльності так званої «Херсонской областной Думы первого созыва» на тимчасово окупованій території Херсонської області.
II.Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).
З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.5 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.
Ухвалою суду від 11 вересня 2024 року було призначено підготовче судове засідання.
Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, було проведено судові засідання: 17.10.2024 року, 12.12.2024 року та 10.02.2025 року.
Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього та мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви.
Під час застосування процедури заочного судового розгляду суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.
При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Згідно положень ч. 2 ст.297-1КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-1 КК України, за якою, висунуто обвинувачення ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 до призначених судових засідань опублікуванні у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур'єр та на сайті Офісу Генерального прокурора.
Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_5 були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.
Крім того, згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 на цей час перебуває на тимчасово окупованій території України.
Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 протягом тривалого часу на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останньої за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.
З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченої.
Щодо забезпечення права на захист.
Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов'язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов'язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченої.
З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 10 лютого 2025 року клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 22024230000000331 від 05.08.2024 року висунуте щодо злочину, передбаченого ч.1 ст.28, ч.5 ст. 111-1 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Ухвалою суду від 19.02.2025 року був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст. 31, 314-316 КПК України.
Разом з цим, за період часу з 11.09.2024 року (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 18.11.2025 року, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.
Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.
III. Позиція сторін кримінального провадження.
Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винним та призначити покарання за ч.1 ст.28, ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги строком на 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна.
Захисник в судових дебатах зазначив про відсутність прямих доказів, які б вказували на те, що саме ОСОБА_5 скоїв злочин. Просив закрити кримінальне провадження у зв'язку із відсутністю складу злочину в діях його підзахисного.
IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 21.08.2024 року (справа 490/6852/24, н/п № 1-кс/490/3010/24), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.5 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
-протоколом огляду від 06.08.2024, яким оглянуто особисту сторінку ОСОБА_5 соціальної мережі «Facebook», на якій міститься публікація із дописом щодо проведеної 1 серпня робочої зустрічі з питання міжнаціональних і міжконфесійних відносин, шляхів подальшого розвитку селища Новоолексіївка і Херсонскої області, а також дописом « ОСОБА_6 , добрые отношения внутри нашего многонационального народа это залог процветания Российской Федерации»;
-протоколом огляду від 08.02.2024 року інтернет-ресурсу «Фракция «Единая Россия» Херсонская область», на якому міститься публікація «Законопроект «Об общественной палате Херсонской области» та міститься інформації про проведення з цього приводу засідання комітету з національної політики, некомерційних організацій і міжрегіональних відносин його головою ОСОБА_5 ;
-протоколом огляду від 07.02.2024 сторінки інтернет-ресурсу «Херсонская областная дума», на якій міститься стаття «Члены фракции «Единая Россия» прияняли участие в работе комитета по нацполитике, НКО и межрегиональным отношениям», за змістом якої позачергове засідання комітету провів голова ОСОБА_7 ;
-протоколом огляду від 09.02.2024 публікації на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в месенджері «Telegram» щодо роботи депутатів так званої «Херсонской областной Думы». У вказаній публікації наявна інформація «Провёл заседание комитета по национальной политике, некоммерческим организациям и межрегиональным отношениям его председатель Рустем Ниметуллаев»;
-протоколом огляду від 09.02.2024 інтернет-ресурсу «Херсонская обласная Дума», на якому розміщена стаття «Работа в округах. Основные встречи и решения депутатов Облдумы - в Дайджесте», за змістом якої ОСОБА_8 зустріч щодо взаємодії із Кримською спільнотою;
-висновком судово-портретної експертизи № СЕ-19/112-24/5535-ФП від 03.05.2024, відповідно до якого на фото, зазначених у додатках до протоколів огляду від 07.02.2024 та 09.02.2024 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-протоколом огляду від 07.02.2024 інтернет-ресурсу «Фракция ЕДИНАЯ РОССИЯ» Херсонская область» в месенджері «Telegram» публікації «Рабочая группа по взаимодействию, разработке законопроектов в области нацполитики и НКО будет создана при областной Думе по инициативе фракции ЕР». За змістом публікації таке рішення було прийнято на засіданні комітету, головою якого є ОСОБА_8 ;
-протоколом огляду від 10.02.2024 публікації на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в месенджері «Telegram» щодо діяльності «Комитета по нацполтике, НКО и межрегиональным отношениям Херсонской областной Думы», за змістом якого у вказаній публікації містяться фотографії, на яких зокрема зображений чоловік, схожий на ОСОБА_5 ;
-протоколом огляду від 08.02.2024 публікації «Помощь бойцам специальной военной операции» на каналі «Херсонская областная Дума» в месенджері «Telegram» щодо здійснення депутатами так званої «Херсонской областной Думы», у тому числі ОСОБА_5 матеріальної допомоги збройним підрозділами РФ;
-протоколом огляду від 05.07.2024 публікації на каналі «Фракция ЕДИНАЯ РОССИЯ» Херсонская область» в месенджері «Telegram» щодо зустрічі члена фракції «Единая россия» ОСОБА_9 з представниками громадських організацій. У вказаній публікації міститься текстова інформація та фотографії, на яких зокрема зображений ОСОБА_5 , як член Фракції ЕР налагоджує гуманітарне співробітництво із громадськими організаціями Росії;
-протоколом огляду від 05.07.2024, а саме публікації на каналі «Херсонская областная дума» в месенджері «Telegram» щодо проведення засідання «Комитета по нацполтике, НКО и межрегиональным отношениям Херсонской областной Думы» за участі його голови ОСОБА_5 в Сімферополі;
-протоколом огляду від 05.07.2024 публікації на каналі «Херсонская областная дума» в месенджері «Telegram» щодо проведення засідання «Комитета по нацполтике, НКО и межрегиональным отношениям». У вказаній публікації містяться фотографії, а також інформація про те, що голова комітету ОСОБА_5 доповів про необхідність адоптації федеральних законів в регіоні;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання особи за фотознімками зі свідком ОСОБА_10 від 18.07.2024, згідно якого останній впізнав ОСОБА_11 на фото №1 фототаблиці № 1, на фото №2 фототаблиці № 2, на фото №3 фототаблиці № 3, на фото №4 фототаблиці № 4, на фото №5 фототаблиці № 5;
-протоколом огляду від 01.11.2023 сайту так званої «Избирательной комиссии Херсонской области», на якому отримано протокол від 10.09.2023 за результатами незаконних виборів депутатів «Херсонской областной думы первого созыва». У вказаному протоколі містяться відомості щодо обрання ОСОБА_5 до так званої «Херсонской областной думы первого созыва» за списками політичної партії російсько федерації «Единая Россия».
Також вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджуюся наступними показами свідків, допитаних в ході судового засідання.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , пояснив, що працює в ДСНС та знає ОСОБА_5 як сина колишнього керівника райради Генічеського району. З телеграм-каналів побачив новину про те, як він із якоюсь незнайомою людиною оглядав будівництво на території Херсонської області, як особа, яка допомагає окупаційній владі. Також свідок зазначив, що впізнав ОСОБА_5 по загальним рисам обличчя.
V.Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об'єктивно та послідовно підтверджуючими встановлені судом обставини та винність ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення. Суд сприймає як належні та достатні докази показання свідків, допитаних в судовому засіданні, оскільки їх покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка їх вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Судом також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідок з будь-яких причин обмовив чи міг обмовити обвинуваченого. Крім того, свідок був у встановленому КПК України порядку приведений до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред'явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.
Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.
Таким чином, дослідивши в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, кваліфікація його дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі.
З урахуванням викладеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за:
- ч.1 ст.28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, як добровільне обрання громадянина України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, вчинене групою осіб без попередньої змови.
VI. Призначення покарання.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання, судом не встановлені.
Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.
Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на вище наведене, суд вважає за можливе застосовувати щодо обвинуваченої покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують та наявність обставин що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, дають підстави для призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі із забороною обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги, й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування більш м'якого покарання, є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи винного.
Суд приходить до висновку, що ізоляція ОСОБА_5 шляхом позбавлення волі, відповідає вимогам справедливості щодо застосування покарання та відображає співмірність злочину та кари і буде відповідати меті покарання, закріпленій ст. ст. 50, 65 КК України, а також забезпечить мету покарання у виді виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів. Підстави для застосування положень ст.ст. 69, 75КК України, відсутні.
Щодо додаткової міри покарання у виді конфіскації майна, суд зазначає наступне.
В своїй постанові від 07.10.2025 року № 953/694/23 Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності у винного корисливого мотиву для вчинення злочину застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна є неправильним, навіть за умови, що воно передбачено санкцією статті як обов'язкове. Така позиція, як вказує Суд, узгоджується із викладеною Верховним Судом України у постанові від 04 квітня 2011 року у справі № 5-1кс11, де Суд зазначив, що при призначенні покарання слід виходити не тільки з меж караності діяння, встановлених у відповідній санкції статті Особливої частини КК, а й із тих норм Загальної частини КК, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються інші питання, пов'язані з призначенням покарання, здатні вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і міри, в тому числі й тих положень, що передбачені частиною 2 статті 59 КК.
В кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 корисливий мотив не встановлено, а отже підстави для призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією частини 5 статті 111-5 КК України у виді конфіскації майна обвинуваченого, відсутні.
VІI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування склали:
- 4543,68 гривень за проведення судової портретної експертизи в Кіровоградському НДЕКЦ МВС України, висновок експерта № СЕ-19/112-24/5535-ФП від 03.05.2024.
У відповідності до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати за проведення вказаної експертизи підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.
Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України - суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
В даному кримінальному провадженні арешт на майно було накладено ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва № 490/6852/24 від 14.08.2024 року з метою майбутньої конфіскації майна, яка судом не застосовується, а тому суд вважає за необхідне скасувати раніше обраний захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 372-374, 376, 615 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п'ятнадцять) років.
Строк відбування призначеного ОСОБА_5 покарання рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги рахувати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва № 490/6852/24 від 21.08.2024 - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва № 490/6852/24 (номер провадження 1-кс/490/3011/2024) від 14.08.2024 року - скасувати.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку після його проголошення вручити прокурору, захиснику та направити на адресу обвинуваченого.
Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
СуддяОСОБА_1