Справа №303/8470/25
2/303/3204/25
20 листопада 2025 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Куцкір Ю.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Баранова Жанна Володимирівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Мукачівського міськрайорнного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Баранова Ж.В. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Вивчивши заяву з доданими до неї документами, суддя приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із порушенням правил територіальної юрисдикції, тобто підсудності, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, ст.30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 42 постанови від 01 березня 2013 року N3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснив, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
У постанові від 09 вересня 2020 року у справі №910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно із ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі N911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч.3 ст.30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.
Як вбачається із поданої заяви, позовна вимога стосується визначення додаткового строку для прийняття спадщини щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на предмет вище зазначеного позову розповсюджується положеннями ст.30 ЦПК України і встановлена виключна підсудність.
Відповідно до п. 42 постанови N 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК).
Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Водночас, відповідно до п.3 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
При таких обставинах, суддя приходить до висновку, що розгляд даної цивільної справи слід передати до суду за місцем знаходження нерухомого майна, яке раніше, до постанови ВРУ від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», належало до Іршавського району, тобто розгляд даної справи повинен здійснюватися Іршавським районним судом Закарпатської області, оскільки даний суд продовжує здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності постанови ВРУ від 17.07.2020 року №807-ІХ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Частиною 3 цієї статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 31, 32, 187, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Баранова Жанна Володимирівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини передати за підсудністю до Іршавського районного суду Закарпатської області (90100, м.Іршава, вул.Шевченка, буд.23, Хустський район, Закарпатська область).
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду Ю.Ю. Куцкір