Справа № 141/959/25
Провадження №2-н/141/24/25
про залишення позовної заяви без руху
21 листопада 2025 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Слісарчук Олександр Миколайович, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,
20.11.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Дослідивши заяву від 14.11.2025 про видачу судового наказу про стягнення аліментів та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Згідно положень п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
До заяви про видачу судового наказу долучено копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на час звернення до суду є малолітнім.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що право на одержання аліментів на дитину має право той з батьків, з ким фактично проживає дитина та перебуває на його утриманні, від того з батьків, який ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Проте, в порушення п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, при поданні до суду заяви про видачу судового наказу заявниця не надала довідку в підтвердження того, що дитина знаходиться на її утриманні, як підставу стягнення аліментів з боржника.
Згідно з п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Разом з тим, заявницею не зазначені вимоги, які б відповідали вказаній нормі, що позбавляє суд можливості видати судовий наказ.
Згідно із ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175, 177 вказаного Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зокрема, заявниці необхідно:
- навести виклад обставин, якими заявниця обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини (зокрема, надати докази того, що дитина знаходиться на її утриманні);
- зазначити вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини відповідно до вимог чинного законодавства, а саме п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України;
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів залишити без руху.
Надати заявниці семиденний строк з дня отримання ухвали суду для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.
Роз'яснити заявниці, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів буде вважатися неподаною і повернута заявниці.
Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Слісарчук