Справа № 128/642/25
Іменем України
20 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Манюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Відповідачка звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, якою просить переглянути та скасувати заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 08.07.2025 в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги заявник обгрунтовує тим, що даним рішенням з неї на користь АТ «Кредобанк» вирішено стягнути заборгованість за кредитним договором № CL-265124/2 від 26.01.2024 в розмірі 452 487, 69 грн та судовий збір в розмірі 6 787, 32 грн. Вказує, що дійсно, між нею та позивачем було укладено кредитний договір № CL-265124/2 від 26.01.2024, за яким їй було надано кредит на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 347 410, 96 грн. Строк кредитування складав 60 місяців, терміном до 25.01.2029. Відповідачка підтверджує, що кредитні кошти були надані їй в безготівковій формі, шляхом їх перерахування за її дорученням. Однак, через зміни у працевлаштуванні та зменшенням вдвічі заробітної плати, лікування та догляду за хворою матір'ю та сином у відповідачки не було можливості вчасно сплачувати платежі за кредитом, тому з таких причин вона допускала виникнення заборгованості по сплаті кредиту.
Про дату судового засідання, коли було винесено рішення у даній справі, відповідачці не було відомо. Про існування рішення суду вона дізналась з ЄДРСР. Судової повістки про розгляд справи 07.07.2025 відповідачка не отримувала. Співпрацю з її адвокатом Валентином Гребенюком через різні погляди на ситуацію відповідачки вони припинили 10.07.2025. Тим самим, відповідачка була позбавлена права подання відзиву та заперечення, подання та витребування доказів, і навіть при незгоді із заявленою позивачем до стягнення сумою кредитних коштів, призначення і проведення судової експертизи тощо.
На думку заявниці позивачем надано для суду неточні дані щодо сплати нею заборгованості за кредитом, так і, відповідно, самої суми заборгованості. Вона вважає, що позивачем і судом при визначенні заборгованості за тілом кредиту не враховано сплачені нею в 2024 році 2 000, 00 грн, 1 500, 00 грн і 5 000, 00 грн. Разом з тим, вона не заперечує щодо наявності заборгованості за кредитом, вона пропонувала і просила позивача провести реструктуризацію, але в цьому питанні не знайшла порозуміння з боку позивача.
Вказані обставини, на думку відповідачки, мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому відповідачка просила переглянути заочне рішення у справі, скасувати його та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 71 - 72).
Ухвалою суду від 01.09.2025 заяву про перегляд заочного рішення призначено до розгляду в судовому засіданні, про що повідомлено учасників судового розгляду (а.с. 78).
В судове засідання учасники справи не з'явилися.
Відповідачка (заявниця) в судове засідання не з'явилася втретє, 17.11.2025 вкотре, проте до призначеного часу судового засідання, особисто подала до канцелярії суду клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з хворобою, однак дана обставина не була перешкодою з'явитися до суду для особистого подання даної заяви.
Представник АТ «Кредобанк» в судове засідання не з'явився, хоча позивач та представник позивача повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином та завчасно через підсистему "Електроннй Суд".
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи, суд звертає увагу, що заява про перегляд заочного рішення надійшла до суду 07.08.2025. Судове засідання у даній справі було призначено на 15.09.2025 о 14:30. 15.09.2025 відповідачка ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному та в судове засідання не з'явилася, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 16.10.2025 о 14:00 год. 16.10.2025 відповідачка також подала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, судове засідання було відкладено на 17.11.2025 о 16:00 год.
Таким чином, з 07.08.2025 відповідачка ОСОБА_1 мала достатньо часу для надання суду своїх пояснень на підтвердження обставин, викладених в заяві про скасування заочного рішення, а також забезпечити захист своїх прав представником, який має достатньо часу для з'явлення до суду, однак таким правом з невідомих суду причин в повній мірі не скористалася, тому підстав для відкладення судового розгляду, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, судом не встановлено.
Зокрема, відповідачка вважається повідомленою належним чином про судове засідання за зареєстрованим місцем проживання, що відповідає п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, фактично, це її третя неявка в судове засідання, та в силу ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Крім цього, частиною 1 ст. 287 ЦПК України визначено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Так в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За викладених обставин суд вважає, що неявка відповідачки в судове засідання з розгляду її заяви про перегляд заочного рішення не є перешкодою для розгляду заяви по суті, та передбачені чинним процесуальним законом підстави для відкладення судового засідання відсутні, тому клопотання відповідачки про відкладення судового засідання втретє задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчившизаяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 08.07.2025 задоволено позов АТ «Кредобанк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-265124/2 від 26.01.2024 в розмірі 452 487, 69 грн та судові витрати в розмірі 6 787, 32 грн (а.с. 62 - 64).
Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто для встановлення наявності підстав для скасування заочного рішення обов'язковим є встановлення судом одночасно двох обставин, як того, що відповідач з поважної причини не з'явився до судового засідання та не подав відзив на позовну заяву, так і того, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, провадження у даній справі було відкрито ще 03.03.2025 (а.с. 38).
Судом було встановлено зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_1 . Так, згідно інформації з Відділу адресно-довідкової роботи Управління ДМС України у Вінницькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована 13.05.2017 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 40).
Конверти з відміткою поштового відділення про невручення судової повістки із зазначенням, що адресат відсутній за вказаною адресою поверталися до суду, відповідно, в силу п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідачка вважалася повідомленою належним чином про судові засідання.
Крім цього, відповідачка ще 16.04.2025 уклала угоду з адвокатом, який 02.05.2025 ознайомився з матеріалами справи, та до судового засідання 16.06.2025, в якому завершився розгляд справи і суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, жодних заяв по суті справи, в тому числі відзиву та будь-яких доказів на обгрунтування позиції відповідачки в справі, до суду не надходило.
Судову повістку про виклик до суду на 16.06.2025 представник відповідачки, адвокат Гребенюк В.О. отримав ще 19.04.2025, що підтверджується матеріалами справи, а саме довідкою про доставку документа до електронного кабінету ОСОБА_2 . Та суд звертає увагу, що згідно ч. 10 ст. 126 ЦПК України, вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі. Згідно матеріалів справи, угода відповідачки з адвокатом була розірвана вже після постановлення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник в судове засідання 16.06.2025 не з'явилися повторно, будучи обізнаними з судовим розглядом, та саме за клопотанням її представника від 16.04.2025 судовий розгляд було відкладено на 16.06.2025. Оскільки підстав для відкладення судового розгляду, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, під час розгляду чергового клопотання представника відповідачки про відкладення судового розгляду, не було встановлено, будь-яких перешкод для своєчасної реалізації ОСОБА_1 свого права щодо викладення своєї позиції та заперечень у справі судом також не встановлено, та відповідачка з невідомих причин жодного разу до суду не з'явилася, хоча була повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, судом було винесено заочне рішення та дотримані умови проведення заочного розгляду даної цивільної справи, згідно ч. 4 ст. 223, 280 ЦПК України.
За таких обставин, відповідачка не довела, що вона не з'являлася в судові засідання та (або) не повідомила про причини неявки, а також не подала відзив на позовну заяву з поважних причин.
Оцінюючи посилання відповідача на те, що докази, на які вона посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд виходить з наступного.
Щодо доводів відповідачки про те, що позивачем надано для суду неточні дані щодо сплати нею заборгованості за кредитом, так і, відповідно, самої суми заборгованості та не врахування сплачених нею в 2024 році грошових коштів, в загальному розмірі 8 500, 00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до умов кредитного договору № CL-265124/2 від 26.01.2024, позивач надав відповідачці кредит на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 347 410, 96, 00 гривень, авідповідач зобов'язався використати кредит на цілі, вказані в цьому Договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених Договором. Строк кредитування складає 60 місяців, терміном до 25.01.2029. Кредитні кошти надавались відповідачу в безготівковій формі, шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням позичальника.За користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 30 % річних, Загальні витрати позичальника по кредиту за цим кредитним договором становлять 349 499, 30 грн, реальна річна процентна ставка - 34, 91 % річних. Загальна вартість кредиту для позичальника за цим кредитним договором становить 696 910, 26 грн. Банк вправі відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або припинити кредитування позичальника у випадку прострочення сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту) щонайменше на один календарний місяць (п. 3.3., 3.3.2). Банк у випадках, передбачених п. 3.3. кредитного договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника (а.с. 4 - 9).
Також позивачем було надано розрахунок заборгованості за договором кредиту CL-265124/2 від 26.01.2024, згідно якого, станом на 03.02.2025 ОСОБА_1 заборгувала позивачу: 452 487, 69 грн, з яких: 347 410, 96 грн - сума заборгованості за кредитом; 105 076, 73 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 19).
Водночас, посилання відповідачки, що вона у 2024 році сплатила позивачу 8 500 грн на погашення заборгованості, що не було враховано позивачем при розрахунку позовних вимог,не знайшло свого підтвердження матеріалами справи. Жодного доказу на підтвердження такої обставини відповідачкою суду не надано, за відсутності об'єктивних перешкод для цього.
При цьому самого лише посилання не невідповідність наданого позивачем розрахунку боргу обставинам справи недостатньо, оскільки доказування не може грунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Перешкод для надання позивачкою таких доказів як до постановлення заочного рішення, так і в порядку розгляду заяви відповідачки про його перегляд, судом не встановлено.
За таких обставин, судом при винесенні заочного рішення було вірно встановлено, що нарахований відповідачці розмір боргу відповідає укладеному нею договору та є наслідком невиконання належним чином взятих відповідачкою зобов'язань, а тому докази, на які вона посилається, якими фактично є лише незгода відповідачки з наданими позивачем доказами, за відсутності доказів на спростування позиції позивача в справі не мають істотного значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, зокрема, у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Таких особливих та непереборних обставин, згідно поданої заяви, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене,заява про перегляд заочного рішення є такою, що не підлягає задоволенню.
А тому, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявниці, щозаочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 19, 287, 288, 353 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
В зв'язку з залишенням заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 20.11.2025.
Суддя: