Справа № 348/1029/25
Провадження № 33/4808/753/25
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Солодовніков Р. С.
Суддя-доповідач Васильєв
20 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2025 року, -
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, а також стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу після закінчення строку на апеляційне оскарження разом із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 вказує, що на даний час він перебуває на військовій службі у ЗСУ, оскаржувану постанову він не отримував та не був ознайомлений з матеріалами справи, про вказану постанову дізнався лише 24.10.2025 року і не був належним чином повідомлений про час розгляду справи.
Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити та апеляційну скаргу повернути апелянту з наступних підстав.
Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов'язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов'язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.
Так, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом, визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду.
Зі змісту клопотання про поновлення строку вбачається, що ОСОБА_1 вважає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення необхідно вважати проходження ним військової служби та несвоєчасне отримання копії судового рішення.
Так, ОСОБА_1 зазначає, що про наявність рішення, яким його було визнано винуватим у вчиненні правопорушення він дізнався 24 жовтня 2025 року.
Перевіряючи вищевказані доводи ОСОБА_1 щодо наявності поважності причин з яких він пропустив строк на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ).
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»).
При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за участю ОСОБА_1 , якому були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України. При оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було проінформовано про розгляд справи в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області. Крім того, матеріали справи містять лист Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та фіскальний чек, що свідчать про направлення ОСОБА_1 копії протоколу, оскільки той відмовився від отримання його копії.
Судом першої інстанції приймались необхідні заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 у встановленому законом порядку про розгляд справи. ( а.п. 12-15)
03 червня 2025 року Надвірнянським районним судом винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 знав про те, що в провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області відносно нього перебуває на розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та мав можливість своєчасно дізнатись про ухвалене судом рішення і прийняти заходи для його оскарження.
Так, останнім днем строку, протягом якого можливо було подати апеляційну скаргу на постанову Надвірнянського районного суду від 03 червня 2025 року, необхідно вважати 13 червня 2025 року.
ОСОБА_1 надіслав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження на адресу Івано-Франківського апеляційного суду 31 жовтня 2025 року, що свідчить про те, що апеляційна скарга подана із пропуском строку, встановленого законом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, апелянт у заявленому клопотанні про поновлення строку на оскарження постанови суду зазначає, що він пропустив термін оскарження у зв'язку із тим, що на даний час перебуває на військовій службі.
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
На підтвердження поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, до апеляційної скарги додано копію довідки від 09.08.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у відповідній військовій частині.
Апеляційний суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
При цьому, відповідно до усталеної практики апеляційного суду перебування на військовій службі за мобілізацією під час дії особливого періоду є безумовною правовою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження та зупинення провадження по справі.
Разом з тим, у випадку коли особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, просить поновити строк на апеляційне оскарження у зв'язку з перебуванням на військовій службі, вона зобов'язана довести, що вищевказана поважна причина для пропуску строку на апеляційне оскарження виникла на час, який встановлено законом для апеляційного скарження судового рішення та продовжувала існувати аж до безпосереднього звернення з відповідною апеляційної скаргою.
Апелянт повинен надати достатні дані, які підтверджують, що до часу звернення з відповідною апеляційної скаргою він з поважних причин не мав можливість звернутися до суду з відповідною апеляційною скаргою та вказати, яким чином вищевказана ситуація змінилася, що дозволило йому подати апеляційну скаргу.
Зокрема, апелянт повинен був довести, що дійсно перебуває на військовій службі за мобілізацією з 13 червня 2025 року (останній день подання апеляційної скарги відповідно до закону) по час звернення з апеляційною скаргою та вказати яким чином існуюча ситуація змінилась, що надало йому можливість подати до суду відповідну апеляційну скаргу.
Однак, зі змісту копії довідки, яку долучено до апеляційної скарги неможливо встановити, що ОСОБА_1 на час ухвалення судового рішення перебував на військовій службі та продовжує перебувати на військовій службі на даний час.
Так, вищевказана копія довідки, яка не оформлена належним чином та містить дані про те, що ОСОБА_1 станом на 09.08.2025 року перебуває на військовій службі за мобілізацією у відповідній військовій частині і не дозволяє встановити, що останній перебуває на військовій службі з 13 червня 2025 року по теперішній час.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення має довести апелянт, який заявив таке клопотання. При цьому, апелянт повинен підтвердити реальне існування обставин на які він посилається в обґрунтування поважності своїх вимог.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що апелянтом не доведено обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи що на даний час рішення суду набуло законної сили та підлягає до виконання, враховуючи причини, якими обґрунтовується поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту.
Повернення апеляційної скарги, не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому конкретизувати та довести реальну наявність причин, які не дозволили своєчасно оскаржити постанову суду.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2025 року.
Повернути апеляційну скаргу з додатками апелянту.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв