Справа № 626/1997/24
провадження № 1-кп/632/53/25
18 листопада 2025 року м. Златопіль
Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії: головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , їх законних представників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , захисників - адвокатів ОСОБА_12 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника - адвоката ОСОБА_12 про призначення додаткової судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024221090000205 від 23 лютого 2024 року щодо неповнолітніх обвинувачених:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Піщанка Берестинського району Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Черенщина Зачепилівського району Харківської області, зареєстрований та фактично проживає: АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Харкова, зареєстрований та фактично проживає: АДРЕСА_4 ,
яким висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -
У провадженні Златопільського міськрайонного суду Харківської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.
Захисник ОСОБА_12 подав до суду клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи проведення якої вважає за необхідне доручити експертам Берестинського бюро судово-медичної експертизи Харківської області, поставивши на вирішення експертиз такі питання
1.Який механізм виникнення всіх тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_15 .?
2.Удар у яку саме ділянку тіла потерпілого призвів до пошкодження селезінки?
3.Чи було нанесено удар (або удари) у ділянку тіла, в проекції якої розташована селезінка, зі значною чи незначною силою відповідно до характеру її пошкоджень?
4.Чи мали місце у потерпілого ОСОБА_15 проникаючі удари, які саме удари є проникаючими та чи були вони нанесені потерпілому?
5.Чи мало місце нанесення ударів у селезінку або у ділянки тіла, в проекції яких вона розташована, згідно з відеозаписом побиття потерпілого?
6.Чи мав потерпілий захворювання, що супроводжуються збільшенням селезінки; якщо так - які саме, і чи міг при такому захворюванні статися мимовільний розрив органа?
7.Чи наносилися потерпілому удари в ділянку голови відповідно до відеозапису побиття, і якщо так - скільки таких ударів зафіксовано?
8.Чи були тілесні ушкодження, зазначені у висновку судово-медичної експертизи № 12-17/43-КРт/24 від 23 лютого 2024 року, завдані одночасно чи в різні проміжки часу, враховуючи те, що між їх завданням обвинуваченими та моментом смерті минуло понад 36 годин?
9.Чи можливо, що частина тілесних ушкоджень була завдана потерпілому не обвинуваченими, відповідно до відеозапису, а іншими невстановленими особами в інший час, з урахуванням того, що потерпілий був переміщений з місця побиття до місця виявлення тіла?
10.Чи міг потерпілий самостійно перейти від місця, де його побили обвинувачені, до місця, де його було знайдено, враховуючи наявні тілесні ушкодження?
11.Чи можливо експертним шляхом за відеозаписом або іншим способом визначити, на якій відстані від велосипеда були нанесені тілесні ушкодження потерпілому обвинуваченими, та що для цього необхідно?
12.Враховуючи, що у висновку судово-медичної експертизи № 12-17/43-КРт/24 від 23 лютого 2024 року вказано на розриви селезінки з відповідними розмірами та підкапсулярний крововилив об'ємом 20 см?, а причиною смерті визначено тупу травму грудної клітки та живота, розрив селезінки з подальшою гострою крововтратою та загальним переохолодженням організму, - чи могла зазначена кількість крововиливу сама по собі призвести до смерті потерпілого, чи смерть настала саме внаслідок переохолодження?
13.Чи проводилося гістологічне дослідження травмованої селезінки для встановлення давності виникнення ушкодження, враховуючи вплив цього показника на механізм утворення тілесних ушкоджень та час смерті?
14.Чи можливо на цей час провести гістологічне дослідження травмованої селезінки з метою більш точного встановлення часу та дати отримання тілесних ушкоджень у вигляді травми селезінки потерпілим, і якщо так - що для цього необхідно?
15.У висновку судово-медичної експертизи № 12-23/16-КРт/24 від 06 травня 2024 року експерт на аркуші 7 зазначив, що смерть ОСОБА_15 могла настати менше ніж за добу, тобто у строк, зазначений у постанові слідчого від 21 лютого 2024 року. Однак у матеріалах кримінального провадження перша постанова слідчого про призначення судово-медичної експертизи трупа датована 23 лютого 2024 року, а не 21лютого 2024 року , як зазначено у висновку, і в цій постанові дата смерті не вказана; при цьому тіло потерпілого було знайдено 22 лютого 2024 року о 15:39. Прошу зазначити, про яку саме постанову слідчого йдеться, оскільки це ставить під сумнів висновки експерта?
16.Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-17/43-КРт/24 від 23 лютого 2024 року та результатів слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 , прошу вказати, чи були нанесені ним тілесні ушкодження небезпечними для життя на момент їх спричинення?
17.Який строк остаточного зрощення травми та повного одужання при закритому крайовому переломі верхнього краю правої вертлюгової западини з урахуванням реабілітації відповідно до медичних протоколів, та чи могло це ушкодження спричиняти болісні відчуття у ОСОБА_6 під час нанесення ударів потерпілому або зменшувати силу удару?и такі питання:
Обвинувачений ОСОБА_6 та його законний представник підтримали клопотання захисника.
Інші учасники кримінального провадження поклалися на розсуд суду.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що воно є необґрунтованим, призведе до затягування судового розгляду, висновок експерта відповідає вимогам ст. ст. 101, 102 КПК України, експерт був допитаний у судовому засіданні, роз'яснив складені ним висновки, надав вичерпні відповіді на всі поставленні питання, які були незрозумілими.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Відповідно до ст. 243 КПК України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.
Статтею 4 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що правильність висновку судового експерта забезпечується, в тому числі, визначеним законом порядком призначення судового експерта та можливістю призначення повторної експертизи.
Призначення і проведення експертиз в кримінальному судочинстві регулюється: статтями 69, 101, 102, 242, 243, 245, 332, 356 КПК України, Законом України «Про судову експертизу», роз'ясненнями, закріпленими у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 року.
Частиною 5 ст. 69 КПК України передбачено, що експерт зобов'язаний особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз'яснити його.
Відповідно п. 10 зазначеної Постанови додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
Під час досудового розслідування були проведені судово-медичні експертизи №№ 12-17/43-КРт/24 від 23 лютого 2024 року, 12-23/17-КРТ/24 від 06 травня 2025 року, 12-23/16-КРТ/24 від 06 травня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 КПК України, з питань доведення або спростування висновків експерта в судове засідання був викликаний експерт ОСОБА_16 для допиту для роз'яснення висновків. На запитання, які виникли при дослідженні висновків експерта, учасникам провадження, у тому числі на запитання захисника, які він хотів поставити перед експертом, останнім були надані роз'яснення.
Водночас захисник ОСОБА_12 не наводить у своєму клопотанні, підстави з яких він вважає, що вищенаведені висновки експерта є неповними та/або неясними, або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження.
Розгляд додаткових питань не входить до компетенції додаткової судово-медичної експертизи, зокрема щодо травми, яка була у обвинуваченого ОСОБА_6 .
Також, суд звертає увагу, що, наведений у клопотанні захисника ряд додаткових питань поставлені з метою оцінки наведених вище висновків судово-медичних експертиз, що відноситься виключно до компетенції суду.
Отже, суд констатує, що сама незгода сторони захисту з висновками експерта не є та не може бути підставою для призначення додаткової експертизи.
За змістом ст. 22, п. 14 ч. 2 ст. 36 КПК України функцію судового розгляду кримінального провадження покладено на суд, а функція підтримання державного обвинувачення здійснюється прокурором, який, направляючи кримінальне провадження до суду для розгляду, вважав обсяг зібраних у кримінальному провадженні доказів достатнім.
За приписами ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
При цьому необхідно зазначити, що позитивне вирішення клопотань, заявлених сторонами кримінального провадження, у тому числі й щодо призначення судових експертиз, є правом, а не обов'язком суду.
З урахуванням наведеного, судом не встановлено підстав для призначення додаткової судово-медичної експертизи, а отже у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 242, 332, 369, 371 КПК України, -
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_12 про призначення додаткової судово-медичної експертизи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя - ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3