621/3791/25
1-кп/621/335/25
іменем України
21 листопада 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 62025170030003764, що надійшли з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Старий Оскол Белгородської області, громадянин України, зареєстрований в АДРЕСА_1 ,
якому повідомлено про підозру у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України,
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, в якому зазначив, що ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Старий Оскол Белгородської області, є громадянином України, має середню освіту, займав посаду кулеметника 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , має військове звання солдат, зареєстрований в АДРЕСА_1 , раніше несудимий, добровільно з'явився до СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області та повідомив про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України та про намір повернутися для продовження проходження ним військової служби.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2024 № 305, солдата ОСОБА_4 призначено на посаду кулеметника 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення.
З 24.10.2024 солдат ОСОБА_4 приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до ст. ст. 2, 4, 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацію в особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, па підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження зобов'язана доповідати безпосередньому начальникові.
Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. ст. 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядженням (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, на порушення ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без відповідного дозволу командирів, 17.01.2025 приблизно о 18:00 годині вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану без дозволу командування та поважних причин, вирішив тимчасово самовільно залишити військову частину та ухилитися від проходження військової служби.
Реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 на порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин 17.01.2025 самовільно залишив місце несення військової служби, а саме місце розташування військової частини НОМЕР_1 .
В період з 17.01.2025 по 07.11.2025, ОСОБА_4 , під час дії воєнного стану на території України, перебував поза межами місця проходження служби, а саме місця розташування військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин. За час відсутності на службі солдат ОСОБА_4 обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення місця служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 07.11.2025.
Враховуючи, що ОСОБА_4 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, а також було отримано згоду командира військової частини НОМЕР_3 на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби, на підставі положень ч. 2 ст. 286 КПК України, просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, закрити кримінальне провадження, зобов'язати після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі, зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, зобов'язати його прибути у визначений строк до в/ч НОМЕР_3 , а також зобов'язати командира вказаної військової частини поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, оскільки він виявив бажання продовжити військову службу.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши надані сторонами докази у кримінальному провадженні, суд дійшов наступного:
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Так, 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який було затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на цей час.
Відповідно до вимог Закону України "Про оборону України", особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Зазначені у клопотанні дії підозрюваного ОСОБА_4 щодо самовільного залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану, належить кваліфікувати за ч. 5 ст. 407 КК України.
Частиною 5 ст. 401 КК України передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
З письмової згоди, яка надійшла від командира військової частини НОМЕР_3 , вбачається, що командування військової частини НОМЕР_3 надає письмову згоду на продовження проходження військової служби солдатом ОСОБА_4 (а. с. 16).
Під час підготовчого судового засідання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 вперше притягується до відповідальності за кримінальне правопорушення, що входить до переліку, визначеного частиною 5 ст. 401 КК України, визнав себе винуватим та у вчиненому розкаявся, став на шлях виправлення. Командира військової частини НОМЕР_3 надав згоду на його продовження проходження військової служби.
Також з'ясовано, що погоджуючись із закриттям кримінального провадження на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, підозрюваний розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України належить звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Відповідно до абз. 12 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Під час підготовчого судового засідання встановлено наявність усіх передбачених законом обставин для закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
На підставі викладеного, керуючись частиною 2 статті 284, статтями 286, 288, 314, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, суд
1. Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, в порядку, передбаченому частиною 5 статті 401 Кримінального кодексу України.
2. Закрити кримінальне провадження № 62025170030003764 за підозрою ОСОБА_4 у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України.
3. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання цією ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
4. Зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше трьох діб після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
5. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зміївський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_1