справа № 619/5604/25
провадження № 2/619/2441/25
Рішення
іменем України
21 листопада 2025 року, м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Гужви Т.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/5604/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: Пономаренко Д.Ю. (за допомогою власних технічних засобів),
представник відповідача: Габор В.В. (за допомогою власних технічних засобів),
вимоги позивача: про стягнення заборгованості,
Стислий виклад позиції позивача.
ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 22.09.2025 у системі «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №4733360 у розмірі 30024,00 грн. У обґрунтування позову зазначено, що 29.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем в електронній формі укладено договір № 4297066, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 20000,00 грн. безготівково з використанням карти, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 5280,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, протягом поточного періоду проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти у порядку, передбаченому умовами договору. На теперішній час строк повернення грошових коштів за договором настав, однак відповідач свої зобов'язання не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. Загальний розмір заборгованості відповідача за договором становить 30024,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 16680,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13344,00 грн. 26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №26-07/24, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором №4733360. Крім того, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 22.09.2025 судом сформовано засобами системи «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь № 1803349 щодо місця проживання (перебування) відповідача.
Ухвалою суду від 23.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 21.10.2025, яке відкладено на 13.11.2025 за клопотанням представника відповідача.
14.10.2025 представник відповідача в системі «Електронний суд» направила відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач не визнає позов, з обставинами, викладеними в обґрунтування позовних вимог, не погоджується, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. На відповідача розповсюджуються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». З 20 квітня 2018 року відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Неодноразово впродовж 2019-2023 років ОСОБА_1 брав участь у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, перебуваючи в місті Харкові, Донецькій та Луганській областях. 19 вересня 2019 року ОСОБА_1 отримав посвідчення учасника бойових дій. Враховуючи наведені обставини, є підтвердженим той факт, що на час укладення спірного кредитного договору (29.12.2021 року) з ТОВ «МІЛОАН» відповідач мав статус учасника бойових дій і на нього поширювались і продовжують поширюватись пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в тому числі щодо відсутності обов'язку щодо сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені за невиконані зобов'язання. З розрахунку заборгованості вбачається, що загальна заборгованість за договором складає 30 024,00 грн., з яких: 16 680,00 грн. - заборгованість за кредитом (залишок кредиту), 13 344,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом. Враховуючи статус відповідача як учасника бойових дій станом на час укладення кредитного договору та у зв'язку з цим відсутність у останнього зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом, заявлена до стягнення сума заборгованості по процентам за користування кредитом у розмір 13 344,00 грн. не підлягає задоволенню. Відповідачем заборгованості належно виконано зобов'язання щодо погашення, оскільки 07.02.2022 року відповідачем було сплачено на користь банку кошти на загальну суму 20 000,00 грн., що підтверджується як розрахунком заборгованості ТОВ «МІЛОАН», так і квитанцією про перерахування коштів. Разом з тим, вказана сума коштів протиправно зарахована банком в рахунок погашення заборгованості по комісії в сумі 1400,00 грн., заборгованості по процентам в сумі 15280,00 грн., замість зарахування коштів на погашення заборгованості по тілу кредиту. Протиправність зарахування сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення процентів обґрунтовується тим, що відповідач як військовослужбовець та учасник бойових дій звільнений від обов'язку сплати таких процентів. Що стосується заборгованості по комісії, слід відзначити, що нарахування такої комісії суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору. Аналіз умов договору про споживчий кредит від 29.12.2021 року свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 1400,00 грн., встановлена в п. 1.5.1. договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику. Поряд з цим умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту. Враховуючи вищенаведене, сплачені позивачем кошти в сумі 15 280,00 грн., які зараховані на погашення відсотків, та в сумі 1400,00 грн., які зараховані в рахунок погашення комісії, з огляду на протиправність нарахування таких відсотків та комісії, слід зарахувати в рахунок погашення тіла кредиту. В той же час, враховуючи фактичну сплату відповідачем на користь позикодавця коштів в сумі 20000,00 грн., що відповідають сумі кредиту за договором від 29.12.2021 року, слід констатувати, що відповідачем повністю виконано зобов'язання щодо повернення кредитних коштів. Тому в задоволенні позову ТОВ «Факторинг Партнерс» просить відмовити. Також не визнає стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі.
20.10.2025 в системі «Електронний суд» представник позивача направив відповідь на відзив, в якому зазначив що важливим є період, за який не здійснюється нарахування неустойки (штраф, пеня) та процентів за користування кредитом, а саме: для військовослужбовців, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. листа Згідно роз'яснень Національного банку України від 14.06.2024р. вих. № 14 0005/45882 щодо практичних аспектів реалізації вимог законодавства, в доповнення до №14-0005/41125 від 28.05.2024р., вбачається, що пільги військовослужбовцям (а також їх дружинам (чоловікам)), які перебувають на інших видах військової служби (окрім як за мобілізацією), відповідна пільга таким військовослужбовцям надається лише за період їхньої безпосередньої участі у зазначених заходах в особливий період. З наданих Відповідачем документів вбачається, що Відповідач виконує свої обов'язки за контрактом , а не по мобілізації. При цьому, Відповідачем здійснювались заходи із забезпечення оборони лише за період з 14.05.2019 року по 16.07.2019 року, з 16.09.2019 року по 13.11.2019 року, з 24.02.2022 по 30.04.2022, з 16.05.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 29.11.2022, з 12.12.2022 по 29.01.2023, з 27.02.2023 по 06.03.2023, з 27.03.2023 по 30.03.2023 та з 01.04.2023 по 04.04.2023 року. Нарахування відсотків здійснювалось до 23.02.2022, тобто у період, в який Відповідач не здійснював заходи із забезпечення національної безпеки. Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники. Відповідач не повідомляв ні первісних кредиторів, ні Позивача про набуття ним статусу військовослужбовця. Позивач дізнався про дану обставину лише під час розгляду даної справи з наданих Відповідачем документів. Період нарахування відсотків за КД З 29.12.2021 по 23.02.2022 року Дата проходження військової служби за контрактом та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки з 14.05.2019 по 16.07.2019, з 16.09.2019 по 13.11.2019, з 24.02.2022 по 30.04.2022, з 16.05.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 29.11.2022, з 12.12.2022 по 29.01.2023, з 27.02.2023 по 06.03.2023, з 27.03.2023 по 30.03.2023 та з 01.04.2023 по 04.04.2023. Порушення щодо нарахувань відсотків у період проходження військової служби відсутні, тому проценти нараховано без порушення ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відсотки нараховувались у період, в який Відповідач не здійснював заходів із забезпечення національної безпеки, враховуючи надані документи Відповідачем, що підтверджують факт перебування на військовій службі. Таким чином, відсутні підстави для застосування ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, підтвердив позицію, викладену в позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
29.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит №4733360, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надає відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у розмірі 20000,00 грн шляхом переказу на картковий рахунок, загальним строком на 30 днів до 28.01.2022; комісія за надання кредиту 1400,00 грн, яка нараховується одноразово за ставкою 7,00% від суми кредиту; проценти за користування кредитом 5280,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування. ОСОБА_1 був ідентифікований за допомогою одноразового ідентифікатора L52101, надісланого на номер телефону НОМЕР_2 .
З довідки LIQPAY вбачається, що на підставі договору №4733360, 29.12.2021 о 18:04 на картку НОМЕР_3 *14 ТОВ «Мілоан» перерахувало кошти в сумі 20000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем за договором №473360 від 29.12.2021 заборгованість станом на 03.09.2025 відповідача не погашена та складає 30024,00 грн з яких: 16680,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 13344,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або
Відповідно до положень статті 11 вказаного закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електрону комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до положень частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: 1.припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 1.зміна умов зобов'язання; 2.сплата неустойки; 3.відшкодування збитків та моральної шкоди.
Цивільно - правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до пояснень відповідача, його представника та поданих доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 уклав договір у встановленому законом порядку та отримав грошові кошти в кредит в розмірі 20000,00 грн.
26 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» як фактором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» як клієнтом було укладено договір факторингу №26-07/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату своє право грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов'язань за якою настав, або яке виникне в майбутньому, а ТОВ «Факторинг Партнерс», здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «Мілоан», і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом та боржниками.
26 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було підписано Акт приймання-передачі реєстру боржників для друку до договору факторингу №26-07/2024 від 26 липня 2024 року.
До матеріалів справи долучено платіжну інструкцію №44809005 від 26.07.2024 року про перерахування позивачем на користь первісного кредитора 3310395,81 грн. за договором факторингу №26-07/2024.
Згідно з Реєстром боржників від 26 липня 2024 року до Договору факторингу №26-07/2024 від 26 липня 2024 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит №4733360 від 29.12.2021, укладеним з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 30024,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Судом встановлено, що після отримання права вимоги до відповідача, ТОВ «Факторинг Партнерс» не здійснювало нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості останнього за кредитним договором.
Перевіривши розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків здійснювалось в межах строку дії кредитного договору, докази протилежного матеріали справи не містять.
Поряд з цим, у відзиві відповідач посилався на те, що він відноситься до категорії осіб, які мають пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на підтвердження чого до відзиву додав копії посвідчень та довідки від 24.09.2025, видана військовою частиною НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з яких вбачається, що з 20.04.2018 та по теперішній час ОСОБА_1 проходить військову службу.
Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у т.ч. військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Обставин, які б виключали поширення вищевказаних положень частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, укладання кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави, у цій справі судом не встановлено.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі N199/3051/14 (провадженняN61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21серпня 2014 року N 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
За наданими доказами, ОСОБА_1 є військовослужбовцем з 20.04.2018, тобто станом на час спірних правовідносин (дії кредитного договору і нарахування відсотків за користування кредитом), та ухвалення оскаржуваного рішення, перебував на військовій службі та є військовослужбовцем, учасник бойових дій, а відтак проценти за користування кредитом не нараховуються на підставі положень частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Доводи представника позивача про те , що вони не були обізнані, про те що відповідач був військовослужбовцем, спростовуються анкетою-заявкою на кредит №4733360 від 29.12.2021, з якої вбачається, що в графі місце роботи, відповідачем зазначена - В/Ч НОМЕР_1 , військова служба. Також відповідачем надано скріншот - витяг переписки з ТОВ «МІЛОАН», в якій відповідач ОСОБА_1 повідомив, що 24.01.2022 направив товариству в електронному вигляді та поштою Довідку форми 5.
Отже, при розгляді справи відповідач надав відповідні документи, але позивач їх не враховував.
Разом з тим, за умовами укладеного кредитного Договору, сторони погодили орієнтовну загальну вартість кредиту: 20000,00 грн. - тіло кредиту, 5280,00 грн. проценти за користування кредитом, 1400,00 грн - комісія за надання кредиту.
Як вбачається з дубліката платіжного доручення TS211092 від 25.09.2025 відповідачем було сплачено 07.02.2022 суму на погашення заборгованості 20000,00 грн .
Проте, позивачем у порушення вищенаведених вимог законодавства, зазначена сума помилково зарахована на погашення заборгованості за процентами та комісією, які не повинні були нараховуватися військовослужбовцю.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідач погасив заборгованість за договором №4733360 від 29.12.2021 у сумі 20000 грн.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.3, 12, 13, 19, 23, 76, 83,89,141,247,258,259,263-265,274,279 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження:м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371,
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адресе реєстрації АДРЕСА_1 .
Повний текс рішення виготовлено та оголошено 21.11.2025.
Суддя Н. В. Коваленко