Справа № 395/2262/25 Провадження № 2/395/745/2025
21 листопада 2025 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орендовського В.А., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Велта» про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні,
17 листопада 2025 року в провадження судді Орендовського В.А. надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Велта» про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні.
Дослідивши матеріали цивільної справи № 395/2262/25 (провадження № 2/395/745/2025), суддею виявлені підстави для самовідводу, який необхідно вирішити відповідно до ст.40 ч.8 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини першої статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Положення, які випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, вказують на те, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
В Рекомендаціях № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» зазначено, що судді зобов'язані утримуватись від винесення вироку (судового рішення) у справі чи відмовитись від розгляду справи, коли на те існують достатні причини, і лише в цьому випадку.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) ( рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Близька особа (визначення терміну викладене у ст.1 Закону України «Про запобігання корупції») по відношенню до головуючого у справі є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Велта»», тобто знаходиться у трудових відносинах з відповідачем.
Вказані обставини поставлять під обґрунтований сумнів безсторонність суду з точки зору як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв.
Таким чином, враховуючи практику ЄСПЛ, положення п.1 ст.6 Конвенції, положення Закону України «Про запобігання корупції», п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, зазначені обставини можуть викликати сумніви щодо неупередженості судді та є підставою для заявлення самовідводу, оскільки в протилежному випадку не буде забезпечено достатніх гарантій для виключення сумніву у безсторонності судді.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,
Заяву про самовідвід головуючого - судді Орендовського Володимира Анатолійовича по цивільній справі (№ 395/2262/25; провадження 2/395/745/2025) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Велта» про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні - задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу може бути подане в апеляційній скарзі на рішення суду.
Повний текст ухвали складений 21.11.2025 року.
Суддя Новомиргородського районного cуду
Кіровоградської області В.А.Орендовський