Справа № 405/3669/25
2-а/405/65/25
18.11.2025 Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого судді Волоткевича А.В.,
секретар судового засідання Бобко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Кропивницькому адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейської - 1 взвод 2 рота 1 батальйону УПП в Кіровоградській області, сержанта Шешин Наталії Леонтіївни про скасування постанови,-
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до поліцейської - 1 взвод 2 рота 1 батальйону УПП в Кіровоградській області, сержанта Шешин Наталії Леонтіївни, в якому проситьскасувати рішення суб'єкта владних повноважень поліцейської -1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській обл. сержанта Шешин Наталії Леонтіївни і закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою серії ЕНА № 4899157 від 05.06.2025.
В обґрунтування поданого позову зазначив таке. У постанові зазначено, що він керував т/з ВАЗ 21121 д/н НОМЕР_1 не маючи права керування таким ТЗ так як не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1. а) Правила дорожнього руху (далі ПДР), чим власне і обмежено опис обставин, установлених при розгляді справи. З вказаною постановою категорично не згоден, викладені обставини в ній не відповідають дійсності, постанова складена з порушенням вимог, встановлених КУпАП. На місці розгляду справи відбувся конфлікт інтересів та двояке тлумачення норм ПДР, за якими його притягують до відповідальності. При з'ясуванні обставин справи та визначені причини зупинки поліцейська зазначила що вона не зобов'язана пояснювати причину зупинки. Після того, поліцейська перейшла в іншу фазу та зазначила про те що я повинен їй передати не пред'явити посвідчення водія, поліс обов'язкового страхування та інші документи зазначені в п. 2.1. ПДР. Під час з'ясування обставин в нього в наявності було посвідчення водія та інші необхідні документи і він, в свою чергу, представив їх для огляду. Також, позивачем було запропоновано перевірити його за єдиною електронною базою АРМОР, МТСБУ, таке інше, але поліцейська цього не стала робити. Окрім зазначеного, вважає, що постанова має бути скасована у зв'язку із порушенням інспектором процесуальних вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, а також з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, який не вчинив всіх приписів формальної поведінки інспектора.
Ухвалою судді від 24.06.2025 залишено позовну заяву без руху.
01.07.2025 до суду позивачем надано докази на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
14.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
18.07.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, згідно з яким просить оскаржувану постанову залишити без змін, а позов без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Вважає дії інспектора поліції такими що відповідають чинному законодавству.
23.07.2025до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
Представники учасників справи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце повідомлені належним чином, причини неявки суду не сповістили.
Згідно з ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, суд встановив таке.
05.06.2025 поліцейським 1 взводу 2 роти 1 бат. Управління патрульної поліції в Кіровоградській області сержантом поліції Шешин Наталією Леонтіївною винесено оспорювану постанову та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400,00 грн у відповідності до ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 4).
Згідно із зазначеною постановою, 05.06.2025 о 13:05:45 м. Кропивницький (Кіровоград), вулиця Лінія 3-А б. 15/4, водій керував ТЗ не маючи права керування таким ТЗ так як не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а ПДР, ч. 2 ст. 126 КУпАП України.
Позивач не погоджується із зазначеною постановою та зауважує що мав при собі посвідчення водія та представив його для огляду інспекторові, у зв'язку з чим просить скасувати оспорювану постанову.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 6 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації (частина перша статті 7 Закону України Про Національну поліцію).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом
Відповідно до п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10. ПДР України).
Таким чином, обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в постанові N 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року Верховний Суд зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 05.06.2025 близько 13:05 год керував транспортним засобом ВАЗ 21121 НОМЕР_1 в м. Кропивницький (Кіровоград), вулиця Лінія 3-А б. 15/4, був зупинений працівниками поліції та не пред'явив посвідчення водія на вимогу поліцейського, що беззаперечно підтверджується відеозаписом на компакт-диску DVD-R (а.с. 40). Вказаним відеозаписом спростовується твердження позивача про те, що він, під час зупинки працівниками поліції, мав при собі посвідчення водія та пред'явив його працівникам поліції.
Крім того, відсутність посвідчення водія у позивача на момент зупинки його працівниками поліції підтверджується також:
- довідкою про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом від 15.07.2025, відповідно до якої за даними Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» позивач отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 19.04.2012, яке станом на 15.07.2025 підлягає вилученню з метою виконання постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.07.2020 у справі 405/3330/20 про позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік (а.с. 48);
- листом № 31/31/3541-7358-2025 від 11.07.2025, у якому Територіальний сервісний центр №3541 (на правах відділу, м. Кропивницький) РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) повідомляє, що станом на 11.07.2025 за даними Єдиного державного реєстру МВС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не склав успішно іспит після закінчення строку позбавлення права на керування транспортними засобами, а саме після 07.09.2021, в результаті чого вважається таким, що не поновив своє право на керування транспортними засобами (а.с. 52).
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Таким чином, на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.
Судом встановлено, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, факт порушення позивачем Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови доведено належними та допустимими доказами, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зважаючи на викладене, оскільки наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а підстави для звільнення від відповідальності не підтверджені переконливими об'єктивними доказами, суд дійшов висновку що відповідачем доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови і тому позовна заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: поліцейська - 1 взвод 2 рота 1 батальйону УПП в Кіровоградській області, сержант ОСОБА_2 , адреса: вул. Ю. Бутусова, 22б, м. Кропивницький, 25030.
Суддя Подільського районного
суду міста Кропивницького А. В. Волоткевич