Справа № 404/9857/24
Номер провадження 2/404/2720/24
20 листопада 2025 року Фортечний районний суд міста Кроп ивницького
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Котової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
ОСОБА_1 у листопаді 2024 року звернулась до суду з позовом про позбавлення батьківських прав її батька - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позову зазначено, що її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 26 липня 2024 року ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5 . Шлюб між батьками був розірваний. Після їх розірвання шлюбу вона постійно проживала з мамою. З тих пір і по сьогоднішній день проживає з мамою, братом та вітчимом ОСОБА_6 , який замінив їй батька, утримує, виховує її, піклується про неї, саме тому вона взяла його прізвище та по батькові. Відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків, вона протягом останніх 13 років його не бачила, він не спілкується з нею, не займається її вихованням, не приділяє жодної уваги та не цікавиться її життям, навчанням, розвитком та станом здоров'я, не надає матеріальної допомоги, умисно та свідомо не виконує своїх батьківських обов'язків.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. На підставі частини третьої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради. Витребувано з Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради письмовий висновок про розв'язання спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно його неповнолітньої доньки: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.35).
Через канцелярію суду представником Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради подано клопотання (вх. № 20284 від 19.05.2025 року), яким долучено до матеріалів справи витребувані документи згідно ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 грудня 2024 року (а.с. 68-71).
Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 25 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, призначено судове засідання (а.с. 76).
Позивача в судове засідання не з'явилася, подала до канцелярії суду заяву (вх. № 44455 від 03.11.2025 року) про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог. Не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 93).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 81, 92), про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв, відзиву на позов не подавав.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, яка є адресою його місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку що підтверджується довідкою № 022488/1 про задеклароване/зареєстроване місце проживання (а.с. 34). А також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву (вх. № 17097 від 29.04.2025 року) про розгляд справи за її відсутності (а.с.60).
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01 липня 2008 року, виданого Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області (актовий запис за № 1287) (а.с. 3).
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 квітня 2011 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.10.2008 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського обласного управління юстиції, актовий запис № 738 - розірвано (а.с. 8).
Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 виданого Фортечного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 26 липня 2024 року змінила ім'я на ОСОБА_1 , про складений відповідний актовий запис № 34 (а.с. 3 на звороті).
Відповідно до довідки № 433 від 16.09.2024 року виданої начальником Комунального підприємства «ЖЕО № 1 КМР» Баркарь Ярослав Васильович, ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований і дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та має такий склад сім'ї: дружина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 4).
В матеріалах справи містяться документи на підтвердження того, що дитиною опікується лише мати та вітчим. Зокрема, згідно характеристики здобувача освіти Кропивницького аграрного фахового коледжу відділення «Економіки та права» групи Б231 ОСОБА_1 навчається в Кропивницькому аграрному фаховому коледжі за спеціальністю 071 «Облік і оподаткування» з 01 вересня 2023 року по теперішній час. Має базову загальну середню освіту, середній бал успішності 9,2. За час навчання ОСОБА_10 проявила себе як старанна студентка, заняття без поважних причин не пропускає, самостійна, відповідальна, старанна, не конфліктна, завжди знаходить спільну мову з товаришами по групі. Виявляє ознаки лідера. Має розвинене почуття гідності та поваги до людей, старших за віком, доброзичлива, цілеспрямована, чесна. Риси, які домінують в характері: акуратність, ввічливість, врівноваженість, доброзичливість, коректність, працелюбність, справедливість, стриманість, тактовність, толерантність, цілеспрямованість, чемність, чуйність. Ці риси ОСОБА_10 взяла від сімейного виховання. Мати та вітчим ОСОБА_10 постійно турбуються про її успіхи в коледжі, в той час, як біологічний батько ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , в коледжі не з'являвся та не цікавився успіхами ОСОБА_11 (а.с. 5).
Відповідно до довідки № 290/01-14 від 18.10.2024 року, виданої Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу № 27 «Вишенька» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дійсно відвідувала дошкільний навчальний заклад № 27, групу № 7 з 04.10.2010 року по 31.07.2014 року. Вихованням доньки займалася мама ОСОБА_12 . Батько ОСОБА_2 за час перебування доньки в закладі не брав участі у вихованні дівчинки, а саме: не приводив дівчинку до закладу і не забирав її, не підтримував зв'язок з вихователями з приводу виховання дитини, не цікавився життям доньки, не з'являвся на різноманітні заходи (а.с. 6).
Відповідно до довідки № 178 від 18.10.2024 року виданої Комунальним закладом «Академічна гімназія Кропивницької міської ради» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , навчалася в закладі з 01.09.2014 року по 16.06.2023 року. За час навчання її батько не відвідував жодного шкільного заходу та батьківських зборів, не звертався до класного керівника адміністрації закладу з метою з'ясування щодо успіхів його дитини у навчанні, її поведінки. Протягом всього періоду навчання заклад відвідувала мама учениці ОСОБА_7 (а.с. 6 на звороті).
Станом на 01.08.2024 року ОСОБА_2 має борг по аліментам в сумі 172663,87 грн, що підтверджується розрахунком зі сплати аліментів, виданого Фортечним відділом Державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міністерства юстиції України (а.с. 10).
За висновком Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 06.02.2025 року орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.69-71)
Водночас, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які були допитані в судовому засіданні беззаперечно повідомляли обставини, щодо ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, зазначили що вихованням та розвитком дитини займається мати та вітчим самостійно без допомоги та участі біологічного батька дитини.
Відповідно до частини восьмої статті 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Частиною першою статті 18 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Згідно статті 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 150 Сімейного кодексу України батьки, де б вони не перебували, зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
В пунктах 15, 16, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму та наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної ради Української РСР №798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Крім того, статтею 12 Закону “Про охорону дитинства» передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватись про їх здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя та праці.
Відповідно до частини четвертої статті 152 Сімейного кодексу України, дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Згідно частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частиною п'ятою статті 12 цього ж закону передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 Сімейного кодексу України).
Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою Сімейного кодексу України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 Сімейного кодексу України ). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
В судовому засіданні позивач категорично заперечувала присутність батька в її житті, зазначала, що він є для неї чужою людиною і наполягала на задоволенні позовних вимог.
Таким чином, враховуючи інтереси дитини, суд вважає, що до відповідача необхідно застосувати один із заходів сімейно-правової відповідальності, яка настає при винній поведінці батьків, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавити батьківських прав щодо його дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 7, 19, 150, 152, 155, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, статтями 4, 10, 11, 12, 76-81, 141, 263-265, 268, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно його дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий; місце проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, місцезнаходження: 25022, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, 41.
Повний текст рішення суду складено 20.11.2025 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка