Справа № 404/12027/25
Номер провадження 1-кс/404/4117/25
20 листопада 2025 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Фортечного районного суду у місті Кропивницькому ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засідання скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим по кримінальному провадженню №62025150030000637 від 02.07.2025 року, за ч. 1 ст. 367 КК України, -
ОСОБА_3 подала слідчому судді скаргу про скасування постанови слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим по кримінальному провадженню №62025150030000637 від 02.07.2025 року, за ч. 1 ст. 367 КК України.
Слідчий, прокурор в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили.
Скаржник подав заяву про розгляд скарги без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить скаргу задовольнити.
Третій слідчий відділ територіального управління Державного бюро розслідувань (з дислокацією у місті Кропивницькому), розташований у місті Миколаєві, проводить досудове розслідування по кримінальному провадженню №62025150030000637, за ч. 1 ст. 367 КК України.
27 серпня 2025 року ОСОБА_3 подала слідчому ДБР заяву, в якій просила залучити її і якості потерпілої по вказаному кримінальному провадженню шляхом вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
30 серпня 2025 року слідчий виніс постанову якою відмовив у задоволенні вимог заявника з наступних підстав: « ОСОБА_3 до органу досудового розслідування не надано будь-яких документів чи інших доказів на підтвердження завдання їй моральної, фізичної або майнової шкоди, а сам факт посилання в заяві про можливе вчинення кримінального правопорушення та подальшу реєстрацію кримінального провадження не може вважатися безумовною підставою для визнання її потерпілою у провадженні. При цьому, ОСОБА_3 ще не була допитана у кримінальному провадженні та на даному етапі досудового розслідування будь-яких достатніх об'єктивних даних, які можуть свідчити про завдання їй будь-якої моральної або майнової шкоди не здобуто».
Заявник не погодився з результатом розгляду поданого ним клопотання та відповідно ч. 1 ст. 304 КПК України подав слідчому судді скаргу, в якій просить визнати незаконною і скасувати постанову слідчого.
Пункт 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає можливість оскаржити процесуальне рішення слідчого особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, отже скаржник вправі подати слідчому судді заявлену ним вимогу.
Згідно змісту ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що підлягають доказуванню.
Обставиною, яка підлягає доказуванню є: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обставини які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; предмет кримінального правопорушення, знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий зобов'язаний зібрати і перевірити докази (ст. 92 КПК України).
Процесуальне рішення приймається у формі постанови, яка має відповідати вимогам, передбаченим ст. 110 КПК України.
Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
Будь-яке процесуальне рішення повинно бути: законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є процесуальне рішення ухвалене компетентним суб'єктом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є процесуальне рішення ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є постанова, в якій наведені належні і достатні мотиви та підстави її ухвалення
Дізнавач, слідчий прокурор обґрунтовує процесуальне рішення лише тими доказами, які були предметом дослідження під час досудового розслідування, та оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що базується на всебічному, повному й об'єктивному аналізі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Правова визначеність являє собою вимогу до органів державної влади, здійснення правозастосовної діяльності. Реальне існування правової визначеності зумовлює довіру суспільства до діяльності держави, належне ставлення до права та закону. Практика Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) та Верховного Суду використовує такі складові як "непорушність прав", "якість та точність закону", "законні очікування".
Непорушність гарантованих прав та свобод людини: кожен повинен бути впевнений в тому, що гарантовані йому права є непорушними та підлягають належному захисту (ст.ст. 21, 22, 64 Конституції України).
Якість, однозначність, точність формулювань правових норм: Венеціанська комісія у своїй доповіді від 04 квітня 2011 року "Верховенство права" вказала, що закон має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку. Національний закон не може розглядатися, якщо його не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, передбачити наслідки своєї поведінки. "Якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, визначати чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб.
Передбачуваність, коли особа переконана у досягненні запланованого результату, має легітимні (законні) очікування, діючи згідно з нормами права, їй має бути гарантований захист цих очікувань.
Під час винесення оскаржуваної постанови слідчий не дотримався принципу юридичної визначеності, законності, обґрунтованості та вмотивованості прийнятого ним процесуального рішення, оскільки не вказав обставин, які йому доручили розслідувати та підлягають перевірці правоохоронним органом. Крім того посилався на порядок, який не передбачений КПК України, оскільки право потерпілого виникає внаслідок звернення з заявою, а не після проведення допиту (ст. 55 КПК України). 27 серпня 2025 року ОСОБА_3 подала слідчому заяву про визнання потерпілим і такою процесуальною дією набула процесуальний статус потерпілого по вказаному вище кримінальному провадженню.
Ухвалюючи рішення про відмову визнати потерпілим, слідчий не зазначив від яких кримінально караних дій не може настати шкода від злочину. Не послався на вид і розмір можливої шкоди. Перелік службових осіб та обставини дій які є предметом обов'язкової перевірки у цьому провадженні, обставини первинного та похідного кримінальних проваджень. Причинний зв'язок між дією/бездіяльністю службових осіб і наслідками, що від них настали. Не зазначено зміст клопотання ОСОБА_3 до слідчого з мотивами та підставами обґрунтування статусу потерпілої у вторинному кримінальному провадженні.
Без цих визначальних вихідних даних неможливо встановити правильність чи хибність прийнятої слідчим постанови.
На представника сторони обвинувачення покладається процесуальний обов'язок зібрати, перевірити докази на підтвердження обставин, що підлягають перевірці. Разом з цим слідчий хибно переклав власний обов'язок на особу, яка звернулась до правоохоронного органу за захистом порушеного права.
Частина 5 ст. 55 КПК України зобов'язує слідчого винести мотивовану постанову за наявності очевидних і достатніх підстав вважати, що особі шкоду не завдано. Всупереч цьому, без наявних очевидних і достатніх підстав слідчий виніс не вмотивовану постанову, яка суперечить вимогам п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки мотивувальна частина постанови повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Перерахованих складових оскаржувана постанова не має, тому підлягає скасуванню.
За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може бути прийняте рішення про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги (ст. 307 КПК України).
Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим по кримінальному провадженню №62025150030000637 від 02.07.2025 року, за ч. 1 ст. 367 КК України - задовольнити.
Постанову від 30 серпня 2025 року якою слідчий третього відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, з дислокацією у місті Кропивницькому по кримінальному провадженню №62025150030000637 від 02.07.2025 року, за ч. 1 ст. 367 КК України, відмовив ОСОБА_3 визнати її потерпілим - скасувати.
Скаржнику, учасникам і сторонам цього кримінального провадження роз'яснити, що 27 серпня 2025 року ОСОБА_3 подала слідчому заяву про визнання її потерпілою і такою процесуальною дією набула процесуальний статус потерпілого по вказаному вище кримінальному провадженню.
Ухвала не оскаржується в апеляційному порядку. Заперечення на цю ухвалу можуть бути подані під час проведення підготовчого судового засідання (ст. 307 КПК України).
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1