ЄУН 387/1295/25
Номер провадження по справі 2-др/387/18/25
10 листопада 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області заяву представника відповідача - адвоката Галайчук Ганни Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
На розгляді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області перебувала справа ЄУН 387/1295/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №8222131 про надання споживчого кредиту укладеного 25.08.2024 у розмірі 30574,96 грн.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2025 року у справі ЄУН 387/1295/25 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором №8222131 про надання споживчого кредиту укладеного 25.08.2024 в розмірі 16094 гривень 96 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 7851,20 грн; заборгованість за відсотками - 8243,76 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1593 гривень 97 копійок. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
20 жовтня 2025 року представник відповідача - адвокат Галайчук Г.С., через спідистему «Електронний суд», подала заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів"на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5683,20 грн.
Ухвалою суду від 29.10.2025 заяву представника відповідача - адвоката Галайчук Г.С. про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду у порядку письмового провадження без виклику учасників справи з призначенням судового засідання на 09 годину 50 хвилин 10 листопада 2025 року.
Дослідивши та оцінивши надані докази, суд вважає, що наявні підстави для ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.
Частиною 3 ст. 270 ЦПК України встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Тлумачення положень ст. 270 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що додаткове рішення це засіб усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з ч.ч. 1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №727/4597/19 зазначає, щостаттею 134 КАС Українине визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Судом встановлено, що між Адвокатським бюро «Федяєва Сергія Володимировича» та ОСОБА_1 укладений договір про надання правової допомоги №06/03/2025 від 06.03.2025.
За змістом п. 3.1. договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути укладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
Додатковою угодою №2 від 27.08.2025 до договору сторони узгодили, що за надання правової допомоги в Добровеличківському районному суді Кіровоградської області по справі №387/1295/25 Клієнт виплачує Бюро гонорар в сумі 12000 гривень.
Для підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги адвокатом Галайчук Г.С. надано договір про надання правової допомоги від 06.03.2025 №06/03/2025, додаткову угоду №2 від 27.08.2025 до договору про надання правової допомоги №06/03/2025 від 06.03.2025 якою визначено розмір гонорару, акт виконаних робіт від 16.10.2025, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, договір 22/07/2025 про надання правової допомоги від 22.07.2025 укладений між Адвокатським бюро "Федяєва С.В," та Адвокатським бюро "Галайчук Г.С.".
При цьому суд зважає на положення п.2 додаткової угоди, де погоджено порядок та строки сплати Клієнтом гонорару, і такий строк, станом на день розгляду заяви, не збіг.
Поряд з цим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Як встановлено, позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулася до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою, у якій просив ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 30574,96 грн.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.10.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково, ухвалено стягнути з відповідача 16094 гривень 96 копійок. Тобто, позовні вимоги задоволено на 52,64% ( 16094,96х 100 :30574,96 =52,64%).
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки розмір позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"до ОСОБА_1 задоволено судом на 52,64%, відсоток витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача становить 47,36% (100%-52,64%).
Сума понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу становить 12000 гривень.
На підставі наведеного, на позивача покладається відшкодування відповідачу понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 5683,20 гривень (12 000 х47,36 : 100).
Відтак, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача - адвоката Галайчук Г.С. про стягнення з позивача витрат на правову допомогу в розмірі 5683,20 гривень підлягає задоволенню, оскільки таке рішення, на думку суду, буде обґрунтованим, законним та справедливим.
При цьому суд зважає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У разі недотримання вимог частини 4статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 зазначив: «Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони».
Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона, то якщо вона не заперечує, у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт (постанова КГС ВС від 24.11.2020 у справі №911/4242/15).
Позивачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до суду не подано.
Виходячи з конкретних обставин справи, обсягу наданих відповідачу послуг правничої допомоги та погодження розміру витрат між адвокатом та відповідачем, відсутність клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягає розподілу, керуючись ч. 2ст. 141 ЦПК України суд дійшов до висновку про задоволення заяви представника відповідачча - адвоката Галайчук Г.С. про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5683,20 грн.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,
Заяву представника відповідача адвоката Галайчук Г.С. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі ЄУН 387/1295/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на користь ОСОБА_1 5683 гривень 20 копійок (п'ять тисяч шістсот вісімдесят три гривні 20 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" ( 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк»);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана учасниками справи до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО