Справа № 350/1386/25
Номер провадження 2/350/763/2025
20 листопада 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Маєвської С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
І. Стислий виклад позицій сторін:
позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою, у якій просила збільшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
В обгрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зіслалася на те, що рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2021 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1200 гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття, які на даний час є занадто малими для забезпечення необхідності фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дітей.
Також з часу винесення рішення значно зросли витрати на комунальні послуги, продукти харчування, одяг, взуття, шкільне приладдя, засоби особистої гігієни, ліки та інше.Відповідач являється фізично здоровою особою працездатного віку, матеріально забезпечений, має у власності автомобіль та будинок (квартиру), інших дітей та непрацездатних членів сім'ї на утриманні немає, а тому може сплачувати аліменти в більшому розмірі, а саме 10000 гривень на троїх дітей щомісячно. Крім того присуджений раніше розмір аліментів на утримання дітей є незначним, значно меншим за прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, тому вона змушена звернутися до суду із вказаним позовом.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не прибула, направила до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності, а також зазначила, що позовні вимоги підтримує частково, просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 гривень на кожну дитину щомісячно.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Бурак Б.В. у судове засідання також не прибули, останній направив суду заяву, в якій просив розглянути справу у відсутності сторони позивача, а також зазначив, що відповідач позовні вимоги визнає частково, згідний сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в розмірі по 2500 гривень на кожну дитину щомісячно, до досягнення ними повноліття.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 30.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.
20.11.2025 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від позивачки ОСОБА_1 поступила заява про розгляд справи без її участі, у якій вона також зазначила, щопозовні вимоги підтримує частково, просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 гривень на кожну дитину щомісячно. 20.11.2025 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бурака Б.В. поступила заява про розгляд справи у відсутності сторони відповідача, у якій він також зазначив, щовідповідач позов визнає частково, згідний сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі по 2500 гривень щомісячно, до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 20.11.2015, серії НОМЕР_2 від 21.01.2020, серії НОМЕР_3 від 19.12.2016 (а.с.5-7) підтверджено, що у сторін по справі є неповнолітні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенняи Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області по справі №350/857/21 від 22.06.2021 (а.с.11-12), ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1200 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 21.05.2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно виконавчого листа від 22.06.2021 виданого Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1200 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 21.05.2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
Отже, у зв'язку зі зміною матеріального становища позивачки, збільшенням розміру витрат на дітей, виникла необхідність у зміні розміру аліментів, визначених за рішенням суду.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
беручи до уваги позицію позивачки та часткове визнання позову представником відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково з таких підстав.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов'язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення права дитини на рівень життя, необхідний для її гармонійного розвитку, є спільним обов'язком батьків, тобто матері та батька.
В силу частини 3 статті 181, частини 1 статті 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне роз'яснення міститься у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року.
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, пов'язаних з обов'язком батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Наведений висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 682/3112/18 від 04 березня 2020 року.
При вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан, як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).
Суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що з часу постановлення судом 22.06.2021 рішення про стягнення аліментів в сумі по 1200 грн. на кожну дитину її матеріальне становище є недостатнім для забезпечення дітей всім необхідним. Окрім цього, розмір утримання, якого потребують діти зріс, суми аліментів, яку сплачує відповідач на цей час не вистачає для того, щоб забезпечити нормальні умови їх життя, розвитку та харчування.
При цьому, матеріалами справи підтверджено, що діти сторін проживають із позивачкою, окремо від батька, матеріальне становище позивачки є недостатньо задовільним, щоб забезпечувати своїм дітям всебічний та повноцінний розвиток.
Даючи оцінку викладеному, суд бере до уваги також те, що відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, законом встановлено його обов'язок надавати матеріальну допомогу дітям, які ростуть і потребують більшого забезпечення, у зв'язку з чим потребують матеріальної допомоги батька, а обставин, які б свідчили про відсутність взагалі можливостей надавати таку допомогу, відповідачем не надано.
Водночас аліменти, які сплачує відповідач на користь позивачки на утримання їхніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 1200 грн. щомісячно, з урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності не відповідають інтересам та потребам дітей.
Разом з тим, на думку суду, у відповідача відсутні виключні обставини, які б свідчили про те, що він спроможний надавати допомогу дітям лише на мінімальному рівні.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, виходячи із засад справедливості та розумності, захисту прав та інтересів неповнолітніх дітей, враховуючи їх вік, підвищення цін та ріст рівня мінімальних соціальних гарантій,потреби на навчання та матеріальне утримання, фізичний і духовний розвиток, які зі зростанням дітей значно збільшуються, враховуючи розмір встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, матеріальний стан позивачки, часткове визнання позову відповідачем на суму 2500грн. та позицію позивачки щодо мінімального розміру аліментів, який вона бажає отримувати, а тому суд вважає за необхідне збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 до 3000 гривень на кожну дитину щомісячно до повноліття дітей, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, що на думку суду є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
V. Розподіл судових витрат:
беручи до уваги, що згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, тому судовий збір в розмірі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задоволити частково.
Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , згідно з рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2021 (цивільна справа №350/857/21, провадження №2/350/366/2021) та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Виконавчий лист по справі №350/857/21, провадження №2/350/366/2021 виданий Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області відкликати, після його фактичного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Бейко