Справа № 348/1920/25
Номер провадження 1-кс/348/584/25
21 листопада 2025 року м.Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківської області, лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна.
Клопотання надійшло до суду 20.11.2025.
Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12025091200000241 від 22.07.2025 року, у межах якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах,
Слідчий СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківської області, лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна.
Слідчим відділенням Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091200000241 від 22.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В обґрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що 21.07.2025 року до ЧЧ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 , про те, що вона добровільно переказала грошові кошти у сумі 50 тис. грн. на банківську карту № НОМЕР_1 та 150 тис. грн. на банківську карту № НОМЕР_2 невідомої особи, яка заволоділа чужим майном шляхом зловживання довірою.
18 листопада 2025 під час проведення санкціонованого обшуку за адресою АДРЕСА_2 , було вилучено мобільний телефон марки "Samsung " модель " Galaxy A26" IМЕI1-350439764993305 ІМЕІ2 НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 , який поміщено до спеціального пакету №RIC2275952 та банківську картку № НОМЕР_2 , яку поміщено до спеціального пакету №СRІ 1236119.
18 листопада 2025 року, вилучене в ході проведення обшуку, а саме: вищезазначений, мобільний телефон та банківська картка, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025091200000241 від 22.07.2025.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що мобільний телефон марки " Samsung " модель " Galaxy A26" IМЕI1-350439764993305 ІМЕІ2 НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 , та банківська картка № НОМЕР_2 , належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_2 .
Вищевказані речі оглянуто та визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню.
Слідчий зазначає, що мобільний телефон марки " Samsung " модель " Galaxy A26" IМЕI1-350439764993305 ІМЕІ2 НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 , та банківська картка № НОМЕР_2 , належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_2 , є речовими доказами кримінального правопорушення і зберегли на собі його сліди та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, в зв'язку з цим просить накласти арешт на вказані речі.
Слідча ОСОБА_7 в судове засідання не з"явилася, однак від неї поступила заява в якій просить клопотання слухати в її відсутності, задоволити клопотання в повному обсязі та накласти арешт на вказане майно.
Власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин по час і місце слухання справи повідомлена вчасно та належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, що всі особи, які беруть участь у судовому провадженні в судове засідання не прибули приходжу до висновку, про можливість розгляду клопотання без здійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Судом встановлено, що слідчим відділенням Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025091200000241 від 22.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
З витягу з ЄРДР по кримінальному провадженні № 12025091200000241 від 22.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, встановлено, що 21.07.2025 року до ЧЧ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 , про те, що вона добровільно переказала грошові кошти у сумі 50 тис. грн. на банківську карту № НОМЕР_1 та 150 тис. грн. на банківську карту № НОМЕР_2 невідомої особи, яка заволоділа чужим майном шляхом зловживання довірою (а.с.4).
18 листопада 2025 під час проведення санкціонованого обшуку за адресою АДРЕСА_2 , вилучено мобільний телефон марки "Samsung " модель " Galaxy A26" IМЕI1-350439764993305 ІМЕІ2 НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 , який поміщено до спеціального пакету №RIC2275952 та банківську картку № НОМЕР_2 , яку поміщено до спеціального пакету №СRІ 1236119.
Постановою слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП ОСОБА_3 від 18 листопада 2025 року, мобільний телефон марки " Samsung " модель " Galaxy A26" IМЕI1-350439764993305 ІМЕІ2 НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 , та банківська картка № НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_2 , визнано речовими доказами по кримінальному провадженні. (а.с. 91).
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
На підставі ч. 1 ст. 171 КПК України клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Тимчасово вилучене майно, зазначене в клопотанні, належить до категорій, зазначених в п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України - майно у вигляді речей, які використані як засіб вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.
Також тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Зокрема тимчасово вилучені транспортні засоби є речовими доказами по кримінальному провадженні, зберегли на собі сліди кримінального провадження та може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий обґрунтував підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт тимчасово вилученого майна, довів необхідність такого арешту, а також довів наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч.1 ст. 170 КПК України, зокрема запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
А тому, з метою збереження речових доказів виникає необхідність у накладені арешту на вище вказане майно.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, в порядку з ч. 5 ст. 171 КПК України.
Враховуючи вище викладене, а також зважаючи на дискреційних характер повноваження слідчого, прокурора щодо проведення в рамках кримінального провадження слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя приходить до висновку, що для досягнення завдань кримінального провадження на мобільний телефон марки " Samsung " модель " Galaxy A26" IМЕI1-350439764993305 ІМЕІ2 НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 , та банківську картку № НОМЕР_2 , належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_2 , з метою забезпечення збереження на вказаному майні слідів вчинення кримінального правопорушення, а також збереження його як речового доказу, необхідно накласти арешт на вказане майно у вигляді заборони відчуження, користування і розпорядження цим майном.
Керуючись ст.ст. 107, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий-суддя,-
Клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківської області, лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпоряджання та користування на:
- мобільний телефон марки " Samsung " модель " Galaxy A26" IМЕI1-350439764993305 ІМЕІ2 НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 , та банківську картку № НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_2 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309, ст. 395 КПК України.
Ухвала може бути скасована в порядку ст.174 КПК за клопотанням власника/володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1