Справа № 214/9084/25
провадження 2/216/3542/25
іменем України
19 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Скиби М.М.,
за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство “ОТП Банк» (надалі АТ “ОТП Банк») звернулось до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до відповідача. В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що 08 березня 2023 року між АТ “ОТП Банк» та відповідачем у електронній формі укладений кредитний договір № 3000006328, на підставі якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на умовах, передбачених кредитним договором. Відповідно до п.1.1. кредитного договору, кредит видається у розмірі 58800,00 грн. на цільове використання кредиту, дата остаточного повернення кредиту - 08 березня 2028 року. Відповідно до кредитного договору, протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 20,00 % річних. Пункт 1.2. кредитного договору передбачає, що повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів. На виконання умов вказаного договору, АТ “ОТП Банк» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, а відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні місячні платежі з простроченням дати їх сплати та не у повному обсязі, що спричинило виникнення заборгованості, яка станом на 01 травня 2025 року становить суму у розмірі 46001,02 грн., що складається із: 43473,38 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2527,64 грн. - заборгованість за відсотками. 13 травня 2025 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про погашення заборгованості, проте відповідач погашення заборгованості не здійснила. Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не погашає заборгованість за кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача борг у загальному розмірі 46001,02 грн., а також покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом вказаної справи.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позовну заяву, яка надійшла за підсудністю з Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Роз'яснено сторонам щодо строків подання письмових заяв по суті справи.
Розгляд справи проводиться за правилами підсудності.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі представника АТ “ОТП Банк», позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, проти проведення розгляду справи у заочному порядку не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення повістки про виклик до суду на зареєстроване місце проживання, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від неї не надходило. Відзиву надано не було.
Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно до ч.1. ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Як визначено статтями 1046, 1047 ЦК України, договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно до ст.4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Суд встановив, що 08 березня 2023 року між АТ “ОТП Банк» та відповідачем укладений електронний кредитний договір № 3000006328 за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір - 58800,00 грн. на рефінансування, комісія за надання кредиту - 0,00 грн., дата остаточного повернення кредиту - 08 березня 2028 року, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - щомісячно у розмірі 0,00 % від суми кредиту. Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 20,00 % річних. (а. с. 11-13)
Згідно п. 1.2 кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів.
Також, 08 березня 2023 року відповідачем удосконаленим електронний підписом підписаний паспорт споживчого кредиту, у якому вказані основні умови кредитування: сума/ліміт кредиту - 58800,00 грн.; строк кредитування - 60 місяців; мета отримання кредиту - загальні споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу банку або безготівково шляхом зарахування кредитних коштів на поточний/картковий рахунок споживача або з метою рефінансування у строк визначений кредитним договором; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка - 20,00 % річних, тип процентної ставки - фіксована процентна ставка, загальні витрати за кредитом, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі), реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту тощо. (а. с. 17-18)
Сторонами погоджений орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, що є Додатком № 1 до паспорту споживчого кредиту від 08 березня 2023 року та додатком № 1 до кредитного договору № 3000006328 від 08 березня 2023 року, в яких визначено дату платежу, суму платежу за розрахунковий період, суму процентів за користування кредитом. Вказані графіки підписані відповідачем електронним підписом. (а. с. 14-15, 19-20).
Згідно меморіального ордеру № 9885514 від 08 березня 2023 року, АТ “ОТП Банк» перераховано на рахунок відповідача кредит за кредитним договором № 3000006328 від 08 березня 2023 року у сумі 58800,00 грн. (а. с. 21)
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача письмову вимогу про погашення заборгованості за Вих. № 7792/2025 від 13 травня 2025 року, яка залишена відповідачем без належного задоволення. (а. с. 55-61)
Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено судом, відповідач власним підписом підтвердила повне ознайомлення з інформацією про отримані кредитні послуги, які містять основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; розмір відсотків та порядок повернення кредиту; розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені всі істотні умови.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості, який перевірений судом та не спростований відповідачем, встановлено, що остання має заборгованість: за кредитним договором № 3000006328 від 08 березня 2023 року у розмірі 46001,02 грн., з яких: 43473,38 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2527,64 грн. - заборгованість за відсотками. (а. с. 10)
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3000006328 від 08 березня 2023 року у загальному розмірі 46001,02 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. ст.6, 207, 525, 526, 626-629, 1054 ЦК України, ст. ст.2, 11, 12-13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд -
Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства “ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “ОТП Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 3000006328 від 08 березня 2023 року у розмірі 46001 (сорок шість тисяч одна) гривня 02 копійки, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 43473,38 гривень; заборгованість за відсотками - 2527,64 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “ОТП Банк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому законом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство “ОТП Банк», код ЄДРПОУ: 21685166, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя М.М.СКИБА