Справа № 196/1063/25
№ провадження 2/196/587/2025
(заочне)
20 листопада 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач АТ «АКЦЕНТ - БАНК» звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
26.01.2024, будучи клієнтом Банку, позичальник уклала з банком кредитний договір АВН0СТ155101706220891612 щодо надання кредиту в розмірі 27 000,00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 25.01.2027) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. (кредитний договір складається із заяви Клієнта та графіку погашення кредиту).
Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору.
Станом на 11.09.2025 заборгованість відповідачки за даним кредитним договором складала суму у розмірі 25 047,88 грн., яка складається з: 20 946,25 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 3 947,70 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією; 1 153,93 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що знайшло своє відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором АВН0СТ155101706220891612 від 26.01.2024 у розмірі 25 047,88 грн., яка складається з: 20 946,25 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 3 947,70 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією; 1 153,93 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею, а також просить стягнути судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою судді від 28.07.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостібуло прийнято до провадження суддею Костюковим Д.Г., відкрито провадження у справі та розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено справу до розгляду по суті (а.с.60).
З метою належного повідомлення відповідачці ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію зазначеної ухвали та судові повістки про виклик до суду, які були повернуті до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.71-74, 76-77).
Відповідачка своїм правом на подання відзиву на позов не скористалася.
Представник позивача Акціонерного товариства "АКЦЕНТ - БАНК" в судове засідання не з'явився, але надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.56).
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи в суді (а.с.71-74, 76-77), причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутність, будь-яких інших клопотань до суду не надіслала.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
20 листопада 2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 , будучи клієнтом АТ «Акцент-Банк» (а.с.11-14), 26.01.2024 заповнила та підписала заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101706220891612, відповідно до якої просила надати їй кредит у розмірі 27 000,00 грн. (а.с.17-21).
Відповідно до умов поданої заяви, користуючись послугою «Швидка готівка», відповідачу надається строковий кредит на придбання товару/здійснення платежу/оплату послуг у розмірі 27 000,00 грн. строком на 36 місяців, із застосуванням процентної ставки (фіксованої) 85% на рік, комісія за надання фінансового інструменту 0,00 грн., розмір щомісячного платежу 2 113,41 грн.
Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердила та погодилася, що зокрема, до укладання цієї угоди ознайомилася з актуальними умовами та правилами надання банківських послуг; ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір. Отримала їх примірники, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
На підтвердження виконання АТ «А-Банк» зобов'язання за договором №АВН0СТ155101706220891612від 26.01.2024, позивач надав меморіальний ордер №ТR.34058324.71.65455 від 26.01.2024 про перерахування на рахунок відповідачки коштів в сумі 27 000,00 грн. (а.с.25)
Згідно з розрахунком заборгованості за договором від 26.01.2024 №АВН0СТ155101706220891612, станом на 11.09.2025 заборгованість відповідачки становить 25 047,88 грн., яка складається з: 20 946,25 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 3 947,70 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 153,93 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею (а.с.23-24).
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Підписуючи Заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101706220891612 від 26.01.2024, яка є складовою частиною кредитного договору, ОСОБА_1 , відповідно до статей 3, 627 ЦК України, добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов'язання.
Отже, після підписання Заяви про надання послуги «Швидка готівка», паспорта споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виник обов'язок надати кредитні кошти відповідачці, а у відповідачки, у разі використання наданих коштів, виникло зобов'язання повернути кредитні кошти й оплатити інші погоджені сторонами платежі, що виникають в результаті укладеного між сторонами договору.
Позивач AT «А-Банк» свої зобов'язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі 27 000,00 гривень, відповідно до умов Договору, що підтверджується меморіальним ордером №ТR.34058324.71.65455 від 26.01.2024 на суму 27 000,00 грн.
Водночас, надані банком виписка по рахунку та розрахунок заборгованості свідчить, що відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим, станом на 11.09.2025 має заборгованість у загальному розмірі 25 047,88 грн., яка складається з: 20 946,25 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 3 947,70 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 153,93 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею(а.с.26-27).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як встановлено судом, відповідачка отримала та використала кредитні кошти, однак, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувала належним чином, у зв'язку з чим допустив виникнення заборгованості по кредиту.
Будь-яких доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачки за вказаним кредитним договором, суду не надано.
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачкою не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №АВН0СТ155101706220891612 від 26.01.2024 станом на 11.09.2025 за тілом кредиту в розмірі 20 946,25 грн. та за відсотками в розмірі 3 947,70 грн., є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за пенею, суд зазначає таке.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов'язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов'язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов'язання, так і після, але до виконання тих зобов'язань, які виникли на його підставі.
Відповідно до п.12 кредитного договору №АВН0СТ155101706220891612 від 26.01.2024, у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу (а.с.17-20).
Звертаючись до суду із позовом, АТ "АКЦЕНТ-БАНК" просило стягнути із відповідачки за кредитним договором, зокрема і заборгованість за пенею в розмірі 153,93 грн.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд зазначив щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022від 24лютого 2022року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Тому позовні вимоги АТ "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 153,93 грн. задоволенню не підлягають.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в частині заборгованості за тілом кредиту та процентами.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням №6005315505162 від 11.09.2025р. про сплату судового збору загальною сумою 2 422,40 грн. (а.с.10).
Враховуючи те, що задоволено 99,4% позовних вимог (24 893,95 грн. від 25 047,88 грн. складає 99,4%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 2 407,86 грн. (2 422,40 грн. х 99,4 % : 100).
На підставі викладеного, суд, керуючись ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263, 265, 274-279, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ - БАНК" (49074, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ: 14360080, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 307770) заборгованість по кредитному договору №АВН0СТ155101706220891612 від 26.01.2024 року станом на 11.09.2025 року в розмірі 24 893 (п'ятдесят тисяч дев'яносто сім) грн. 95 коп., яка складається з: 20 946,25 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 3 947,70 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ - БАНК" (49074, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ: 14360080, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 307770)судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 407,86 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 20.11.2025 року.
Суддя: Д.Г.Костюков