Справа № 196/1383/25
№ провадження 2/196/743/2025
20.11.2025 с-ще Царичанка
Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічева Л.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю, а саме, просить визнати тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 його особистою приватною власністю.
Отже, поданий позов містить позовні вимоги майнового характеру.
Вважаю, що зазначену позовну заяву слід залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України.
Так, відповідно до приписів п.3 та п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, а також виклад обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову має визначатись вартістю майна, і саме з вартості спірного майна повинен бути сплачений судовий збір.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що вартість майна становить 49 000.00 грн., на підтвердження чого позивач посилається лише на договір купівлі-продажу нежилої будівлі від 22.06.2017 р.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Тобто, ціна позову повинна бути визначена на момент пред'явлення позову з урахуванням грошової оцінки - об'єктивної ринкової вартості об'єкта.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Однак, позивачем в позовній заяві не вказано ціну позову, яка відповідає фактичній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду, виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в сумі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач в позовній заяві зазначає ціну позову 49 000.00 грн. та додає квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1200.00 грн.
Оскільки позивачем дійсна вартість майна не підтверджена відповідними доказами, то вказана обставина позбавляє визначити чи в повному обсязі позивачем було сплачено при подачі позовної заяви судовий збір.
У матеріалах позовної заяви відсутні відомості щодо вартості майна на день звернення до суду, виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», на підставі якої сплачується судовий збір.
Вищевикладене є недоліками позовної заяви, які мають бути усунуті позивачем.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява подана без додержання вимог, викладених в статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.П. Бабічева