Справа № 183/10916/25
№ 1-кп/183/2453/25
18 листопада 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самар в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР 22.08.2025 року за № 62025170030016999 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( стройовій частині) №91 від 29.03.2025 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду курсант навчального взводу навчальної роти 2 навчальне батальйону ніколи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (стройовій частині) №140 від 15.05.2025 солдата ОСОБА_4 виключено з котлового забезпечення у зв'язку з вибуттям для лікування у військову частину НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (стройовій частині) №145 від 19.05.2025 солдата ОСОБА_4 виключено з усіх видів забезпечення з 18.05.2025 року у зв'язку нез'явленням з лікування до військової частини.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 , в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401 диспозиції ст. 407 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказано злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у ч воєнного стану. .
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційні; обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, Солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сі України, зобов'язаний свято і непорушної додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статут Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків само й та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службовий обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, а згідно ст. 14 Статуту - службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свої безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямої начальника.
За ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначає обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадникам і положеннями, інструкціями тощо.
Стаття 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає відповідальність солдата (матроса) у мирний і воєнний час за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стаз збереження виданого йому майна. А стаття 128 Статуту, зокрема, покладає на солдат обов'язок сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим і виконання завдань за призначенням, додержуватися військової дисципліни, мав охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієні виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконував накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитися питати дозволу командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
За приписами ст. ст. 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройна Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойові готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішньої порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військові частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (заняті протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповіді обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_7 , достовірно знаючи свої обов'язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби з наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, та проходячи її на посаді курсант навчальної взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовка військової частини НОМЕР_1 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи і настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнної стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службовий обов'язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону У країн «Про оборону України», ст.ст, 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуї внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуї Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припини виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 18.05.2025 року о 08:00 не з'явився у місце тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 , (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), тобто не з'яви у місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , командуванню про причини нез'явлення у частину ОСОБА_4 не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи заходи заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військові управління за наявності реальної можливості для цього, та був незаконно відсутні зазначеній військовій частині до 22 серпня 2025 року.
22 серпня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у мі Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого місті Полтаві, поблизу н. п. Черкаське Самарівського району Дніпропетровської області, у зв'язку з чим злочин припинено.
Таким чином, ОСОБА_4 за викладених вище обставин підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме залишення військової служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби вчинене в умовах воєнного стану.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібрали по кримінальному провадженню доказами, а саме: актом службового розслідування військової частини, доповіддю з військової частини, поясненнями свідків.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Так, 16.10.2025 ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.
Кримінальне правопорушення підозрюваний ОСОБА_4 вчинив вперше, добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби та отримав письмову згоду військової частини НОМЕР_3 про продовження військової служби.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КПК України встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 та підозрюваний
ОСОБА_4 , кожен окремо, клопотання прокурора підтримали та просили його задовольнити.
Розглянувши клопотання, дослідивши надані прокурором в обґрунтування докази, вислухавши думки захисника та підозрюваного, суд дійшов до таких висновків.
У відповідності до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з наданих до клопотання прокурором доказів, ОСОБА_4 раніше не судимий. Крім того, останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 5 ст. 407 КК України.
Також з матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що прокурором до клопотання додана письмова згода командира військової частини НОМЕР_3 про продовження військової служби солдата ОСОБА_4 з наступним призначенням його на вакантну посаду - солдату резерву запасного взводу 312 запасної роти військової частини НОМЕР_3 .
Таким чином суд вважає, що всі умови, визначені ч. 5 ст. 401 КК України виконані, тому ОСОБА_4 може бути звільнений від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Таким чином суд вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 повинно бути закрите.
Керуючись ст. 401 КК України, ст. ст. 284, 288 КПК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР 22.08.2025 року за № 62025170030016999 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК відносно ОСОБА_4 - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На підставі п. 2 ч. 3 ст. 288 КПК України суд зобов'язує командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1