Справа № 182/7458/25
Провадження № 1-кс/0182/1033/2025
Іменем України
20.11.2025 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2025 за № 12025041340001149про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
?17.04.2014 року засуджений Нікопольським міськрайонним судом за ч.4 ст. 187 КК України строком 8 років позбавлення волі.
?05.11.2020 року засуджений Нікопольським міськрайонним судом за ч.3 ст. 185 КК України строком 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
?25.06.2021 року засуджений Орджонікідзевським міським судом за ст. 186 ч. 2, ст. 190 ч.2, ст. 70 ч.1 КК України строком на 4 роки 6 місяці позбавлення волі.
14.03.2023 року засуджений Нікопольським міськрайонним судом за ст. 289 ч.2, ст. 186 ч.2, ст. 70 ч. 1 КК України строком на 5 років позбавлення волі. 28.03.2025 звільнений Солонянською ВК по відбуттю строку покарання.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
свідка ОСОБА_7 ,
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2025 за № 12025041340001149 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 , 26.10.2025 року приблизно о 17 год. 41 хв., перебував разом з потерпілим ОСОБА_8 в магазині АТБ-маркет, який розташований по вулиці Херсонська, будинок № 367/1 в місті Нікополь Дніпропетровської області, де потерпілій передав ОСОБА_5 свій мобільний телефон марки «Infinix» моделі «Hot 40i 8/128 GB» та вказав пароль для входу до інтернет банкінгу «Приват24», щоб останній допоміг йому розрахуватися за товар на касі магазину. У цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, з метою подальшого викрадення грошових коштів з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ОСОБА_8 , 26.10.2025 ОСОБА_5 , вийшов з магазину АТБ-маркет та попрямував до магазину «Солод», який розташований за адресою: м. Нікополь, вул. Барнаульська, буд. 32А, де попрохав малознайому ОСОБА_9 допомогти йому зняти грошові кошти, які він начебто виграв в онлайн казино та шляхом переказу з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ОСОБА_8 на банківську картку АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_2 малознайомої ОСОБА_9 перевів грошові кошти в сумі 505 грн, 15075 грн та 17085 грн, які в подальшому ОСОБА_9 зняла в банкоматі та передала їх ОСОБА_5 .
Таким чином ОСОБА_5 використовуючи належний ОСОБА_8 , мобільний телефон, «Infinіx» моделі «Hot 40i 8/128 GB» та відомий йому пароль входу до профілю ОСОБА_8 у інтернет банкінг «Приват24», через встановлений у вищевказаному мобільному телефоні мобільний додаток інтернет банкінгу «Приват24», без відома та дозволу ОСОБА_8 , здійснив таємне викрадення грошових коштів на загальну суму 32665 гривень з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , відкриту в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_8 . Вказаний мобільний телефон «Infinіx» моделі «Hot 40i 8/128 GB» належний ОСОБА_8 , ОСОБА_5 залишив на зупинці громадського транспорту поблизу магазину АТБ-маркет. Грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Вказані умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
У ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було встановлено достатній обсяг обставин, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного злочину.
Винуватість ОСОБА_5 повністю підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
?Протоколом огляду місця події;
?Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
?Протоколами допиту свідків;
?Протоколом впізнання за фотознімками свідками;
?Протоколом огляду предмету;
?Протоколом проведення слідчого експерименту;
?Протоколом огляду відеозапису.
Враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідне забезпечення виконання обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може:
?переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
?незаконно впливати на потерпілу та свідків;
?перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
?вчинити інші кримінальні правопорушення аналогічні тим, у яких підозрюється, а саме:
1) наявні докази про вчинення підозрюваного кримінального правопорушення з корисливих мотивів, що свідчить про перетворення вчинення вказаного злочину у основний спосіб заробітку, що може сприяти вчиненню ОСОБА_5 нових злочинів, якщо йому не буде обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту;
2) ОСОБА_5 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 років до 8 років, що може спонукати його переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також дотримується обов'язкова умова ч. 2 ст. 181 КПК України, тобто покарання у виді позбавлення волі;
3) У ОСОБА_5 постійного офіційного місця роботи або навчання не має. Останній раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та на даний час кримінальне провадження з обвинувальним актом перебуває на розгляді у Нікопольському міськрайонному суді.
Вищевикладене свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Вважаю, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів таких як особисте зобов'язання, особиста порука та застава не забезпечить належне виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов'язків та не здатні запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, особисте зобов'язання, не може обмежити ОСОБА_5 перебувати у нічний час на вулицях міста, що не зможе запобігти вчиняти ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, в оточені ОСОБА_5 не має особи, яка заслуговує на довіру та може поручитися за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов'язатися за необхідності доставляти його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Крім того, майновий стан підозрюваного, а саме відсутність офіційного місця роботи та постійного заробітку законним шляхом не надає останньому можливості внести кошти в якості застави.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий і звернулась до суду з клопотанням про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також є ризики, зазначені у клопотанні, тому просив задовольнити клопотання.
Підозрюваний не заперечували проти клопотання, просив обрати домашній арешт у нічний час, оскільки він на даний час навчається.
Адвокат підтримав думку свого підзахисного.
Допитаний в судовому засіданні свідок зазначив, що квартира АДРЕСА_2 , належить його покійній дружині, він там на даний час зареєстрований. Також не заперечував щодо встановлення домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 за вищевказаною адресою.
Вислухавши думку сторін, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією ч.4 ст. 185 КК України, внесені до ЄРДР за № 12025041340001149.
14 листопада 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.1854 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколами допиту свідків; протоколом впізнання за фотознімками свідками; протоколом огляду предмету; протоколом проведення слідчого експерименту та протоколом огляду відеозапису.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1статті 177 КПК України).
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органу досудового розслідування та суду; ризику незаконного впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення інших кримінальних правопорушень, аналогічних тому у якому підозрюється.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органу досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком до 8-ми років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрювана може втекти.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Так, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на свідків) об'єктивно існує, бо підозрюваний може незаконно впливати на них з метою зміни показів, оскільки вони проживають також у м. Нікополь, та ОСОБА_5 відомі місця їх проживання. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Що стосується наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що такий ризик не існує, оскільки у клопотанні взагалі не зазначено у чому він полягає.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, аналогічного тому, у якому підозрюється.
На обґрунтування вказаного ризику слідчим у клопотанні зазначено, що злочин у якому ОСОБА_5 підозрюється вчинено ним з корисливих мотивів, він не має постійного місця роботи та законних джерел доходів.
З огляду на вищевказане, існування даного ризику не виключається.
Крім того, ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів. Крім того, на даний час в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 , рішення за яким судом ще не прийнято. Однак не зважаючи на це ОСОБА_5 продовжив вчиняти нові корисливі злочини. Зазначене свідчить про його схильність до вчинення нових злочинів.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, аналогічного тому, у яких підозрюється. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Що стосується клопотання підозрюваного, то слідчий суддя вбачає підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Слідчий суддя вважає необхідним застосувати умови домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 у період часу з 20-00 год. до 06-00 год. наступної доби залишати місце постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Також слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п. 1) 3) ч. 5 ст. 194 КПК України.
Строк дії запобіжного заходу належить встановити на 2 місяці.
Керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2025 за № 120250413400001149про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 20.00 год. до 06.00 год. наступної доби, залишати житло - квартиру АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора, суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду в провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.
В іншій частині - відмовити.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Нікопольського РУП ГУНП України в Дніпропетровської обл.
Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, тобто до 20.01.2026 року і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду прокурор.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції..
Слідчий суддя ОСОБА_1